Постанова № 32755303, 01.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року Справа № 905/3592/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Капацин Н.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.06.13у справі№905/3592/13господарського судуДонецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест"доПублічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування"про спонукання до виконання умов договоруза участю представників від:позивачаПерегудов І.В. (дов. від 04.01.13)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.13 (суддя Фурсова С.М.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Скакун О.А., судді: Колядко Т.М., Бойченко К.І.) Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" повернуто позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України. Судові акти мотивовані недоплатою судового збору у належному розмірі, зважаючи на кількісний склад вимог немайнового характеру.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить їх скасувати та передати позовну заяву до місцевого суду для розгляду по суті. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, вважає, що судами попередніх інстанцій надано перевагу не ЗУ "Про судовий збір", який містить імперативні норми, щодо розміру і процедури сплати судового збору, а Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, яка носить рекомендаційний характер.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" виконати вимоги: - розділу 2, п.п. 2.2.1, 6.3 договору про постачання електроенергії від 21.06.04 №3 0200 002, ст.26 ЗУ "Про електроенергетику", п.п.3 п.7.9, п.п.3 п.10.2 ПКЕЕ, тобто повністю припинити споживання електроенергії; - розділу 2, п.п. 2.2.1, 2.2.5 договору про постачання електроенергії від 21.06.04 №3 0200 002, п.п.15 п.10.2 ПКЕЕ, тобто забезпечити безперешкодний доступ представників позивача до електроустановок ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" для вжиття заходів по припиненню постачання електроенергії та пломбування пристроїв їх підключення, тобто позовна заява ТОВ "Сервіс-Інвест" носить немайновий характер, в якій об'єднано дві вимоги, пов'язані між собою підставою виникнення, а тому розмір судового збору за подачу позовної заяви у даній справі повинен становити 2 294,00 грн. (по 1 147,00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та встановлено місцевим судом, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір, як за одну позовну вимогу, в розмірі 1 147,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.05.13 №1300 (а.с.11, 150). Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі ТОВ "Сервіс-Інвест" надано не було, а тому позовна заява має бути повернута позивачу.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

За приписами п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст.8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 01.01.13 в розмірі 1 147,00 грн.

Пунктом 2.11 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" визначено, якщо у позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір справляється окремо з кожної з таких вимог.

Скаржник, як на підставу скасування судових актів посилається на необґрунтовану перевагу роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, яке носить рекомендаційний характер, над нормами ЗУ "Про судовий збір", який містить імперативні норми, щодо розміру і процедури сплати судового збору. Однак, доводи касаційної скарги є по суті не вірними, а тому не приймаються до уваги, враховуючи наступне.

Зважаючи на відсутність у Законі України "Про судовий збір" норми, яка визначає ставку судового збору за кількісний склад вимог немайнового характеру та положення ст.36 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" якою чітко передбачено, що Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, норми п.2.11 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" застосовані судами попередніх інстанцій цілком вірно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовна заява ТОВ "Сервіс-Інвест" містить дві вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставою виникнення, а тому, розмір судового збору за подачу позовної заяви у даній справі повинен становити 2 294,00 грн. (по 1 147,00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру). За вказаних обставин оскаржувана ухвала місцевого суд про повернення позовної заяви без розгляду та постанова апеляційного господарського суду, винесена за її переглядом, відповідають вимогам закону та обставинам справи, тому підстав для їх скасування немає.

Отже, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та ніяким чином не спростовують викладених в ній висновків суду, а тому її слід залишити без змін, оскільки вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.13 у справі №905/3592/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Н.В. Капацин