Ухвала суду № 32752392, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2013 р. м. Київ К-24493/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників позивача Шутова Р.М.

відповідача Чорного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Донецькій області (правонаступника Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області)

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010

у справі №2-а-788/08/0570

за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0000222340/3, прийняте Горлівської ОДПІ 23.10.2007, про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 14695574,10 грн. та №0000232340/3 від 23.10.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195954 грн., у тому числі за основним платежем 130630 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 65315 грн., №0000242340/3 від 23.10.2007 про визначення податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в загальному розмірі 26667,48 грн., у т.ч. за основним платежем 22103,40 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4564,08 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова документальна перевірка ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» правонаступником якого є позивач, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 01.03.2007 , за наслідками якої складено акт перевірки № 907-23-3/00175490 від 28.04.2007.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.6.1 ст.6, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2006 року в сумі 8242349 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2007 року в сумі 3634484 грн.; п 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 130630 грн.; п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115, п.5.5 ст.5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом комітету України з питань геології та використання надр та ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 , що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 22103,41 грн.

На підставі акта перевірки 16.05.2007 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000222340/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 14790887,70 грн., в тому числі, за основним платежем - 8242349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6548538,70 грн., № 0000232340/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195945 грн., в тому числі, за основним платежем - 130630 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65315 грн., № 0000242340/0 - про визначення податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в загальному розмірі 26667,48 грн., в тому числі за основним платежем - 22103,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4564,08 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПА у Донецькій області було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000222340/0 від 16.05.2007 в частині визначення 52952 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 42361,60 грн. - штрафних санкцій, інші податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

23.10.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000222340/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 14695574,10 грн., в тому числі, за основним платежем - 8189397 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6506177,10 грн.; № 0000232340/3 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195954 грн., в тому числі, за основним платежем - 130630 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65315 грн.; №0000242340/3 - про визначення податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в загальному розмірі 26667,48 грн., в тому числі, за основним платежем - 22103,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4564,08 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Щодо порушення позивачем п. 6.1 ст. 6, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2006 року в сумі 8242349 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2007 року в сумі 3634484 грн. внаслідок не включення позивачем до складу валового доходу суми непогашеної кредиторської заборгованості перед ДП «Укренерговугілля» в розмірі 38932418,21 грн., яку рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2006 в справі № 20/167 стягнуто з позивача, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що зазначене порушення не знайшло свого підтвердження, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2006 в справі № 20/167 з ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» стягнуто на користь ДП «Укренерговугілля» 38910724,55 грн. боргу за спожиту електричну енергію, реактивну електричну енергію, пеня, судові витрати. Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2007 зазначене рішення скасоване, справа передана на новий судовий розгляд. Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2008, яке набрало законної сили в установленому законом порядку, припинено провадження в справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості визначається ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно пп. 12.1.5 п. 12.1 якої платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» або «б» цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже, законодавець пов'язує обов'язок покупця щодо збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості з визнанням такої заборгованості у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, однак зазначені обставини у даному випадку відсутні, а тому , відсутні правові підстави для включення суму непогашеної кредиторської заборгованості по ДП «Укренерговугілля» в розмірі 38932418,21 грн. до валового доходу позивача у 3 кварталі 2006 року.

Крім того, норми ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем п 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 130630 грн. внаслідок не включення до обсягу продажу товарів вартості безоплатно виданого вугілля працівникам вугільної промисловості та непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, в сумі 653150 грн., то судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх безпідставність.

Суди попередніх інстанцій, при застосуванні підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» правильно виходили з того, що операції з безоплатної передачі побутового вугілля категоріям осіб, передбаченим ст. 43 Гірничого закону України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Цією статтею встановлено соціальні гарантії наведеним категоріям осіб, в розмірі що визначається колективним договором.

Правильними є і висновки судів про не підтвердження порушення позивачем вимог п.6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115, п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом комітету України з питань геології та використання надр та ДПА України № 105/309 від 23.06.1999, та безпідставність висновків про заниження збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 22103,41 грн.

ДВАТ «Шахта імені А.І. Гайового» мало спеціальній дозвіл на користування надрами № 1831 від 08.04.1999, вид користування надрами - видобування кам'яного вугілля, корисні копалини: основний - вугілля, супутні - германій, метан, дренажні води.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували положення п. 12 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, і пп. 3.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та дійшли вірного висновку, що збір за виконані геологорозвідувальні роботи з отримання метану справлятися не повинен, оскільки вилучення газу метану під час видобутку вугілля позивачем є технологічно вимушеним.

Експертним висновком, складеним Державним Макіївським науково-дослідним інститутом, підтверджено, що вилучення газу метану з вуглеводного масиву, що розробляється на шахті не є видобутком корисних копалин, які залягають супутньо з вугіллям, а є засобом дегазації гірських виробіток, обов'язковим засобом безпеки, тобто, невід'ємною частиною технологічного процесу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук