Ухвала суду № 32752367, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ К-37251/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі №2-а-3884/09/1570

за позовом Кредитної спілки «Істок»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2009 позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000412200/0 від 17.12.2008 та №0005101701/0 від 17.12.2008.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2009 змінено. Позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000412200/0 від 17.12.2008 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення №0005101701/0 від 17.12.2008 в частині нарахування податку з доходів, отриманих платником податків - робітником кредитної спілки ОСОБА_2 та в частині оподаткування процентів за додатковими пайовими внесками.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт перевірки №2668/22-00/26364449/124 від 03.12.2008.

За висновками відповідача позивачем допущено порушення: пп.7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону України, оскільки не віднесено до суми доходів від іншої діяльності: відсотки банку за користування тимчасово вільними коштами, розміщеними на поточних рахунках у банках, у сумі 1741,05 грн., які оподатковуються за ставкою 25%; відсотки банку за користування депозитними коштами у сумі 2360,66 грн., які оподатковуються за ставкою 25%, як суми доходів від іншої діяльності; збільшену відсоткову ставку за користування кредитом по кредитним договорам у сумі 54519,20 грн., у зв'язку з чим занижено суму доходів з інших джерел на суму 14631 грн.; - п. 1.2 ст.1, пп.6.3.3. п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, 8.1.2. п.8.1 ст.8, пп. 9.2.3 п.9.2 ст. 9, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, пп. «а» п. 17.2 ст. 17, ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з застосуванням податкової соціальної пільги до доходів, отриманих платниками податків - робітниками кредитної спілки, які отримували доходи від підприємницької діяльності; нарахування та виплати доходів (проценти за додатковими пайовими внесками) без утримання та нарахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2008 № 0000412200/0, яким нараховано податок на прибуток з доходів приватних підприємств у сумі 14631 грн. та 6960 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0005101704/0, яким нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 143505,63 грн. та штрафних санкцій в сумі 287011,26 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Разом з тим, оскільки кредитна спілка є неприбутковою організацією, порядок оподаткування результатів її діяльності регулюється пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому перелік видів доходів кредитної спілки, звільнених від оподаткування, наведено в підпункті 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 цього Закону, зокрема, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.

Разом з тим підпункт 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 цього Закону передбачає, що під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Таким чином, відсотки за користування кредитами, штрафні санкції за їх несвоєчасне погашення, а також банківські проценти, є пасивним доходом та звільняються від оподаткування.

Правильно судом апеляційної інстанції застосовано і положення пп.22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції Закону №1958 від 01.07.2004, згідно якого пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. 9.2.1 і пп. 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів, набирають чинності з 01.01.2010.

До 01.01.2005 виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалися у зв'язку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п.7.2), що у правозастосуванні пов'язаний з п.9.2, який відповідно до пп.22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010.

Враховуючи, що законодавець використовує терміни «процент на вклад/внесок» як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади/внески до кредитної спілки, з норми пп.22.1.4 випливає, що застосування положення п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» призупинено і не застосовується.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для нарахування зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб внаслідок виплати процентів на пайові внески членів кредитної спілки.

Слід погодитись і з висновками суду апеляційної інстанції, що про помилковість висновків відповідача в частині застосування позивачем податкової соціальної пільги передбаченої пп.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» стосовно ОСОБА_3, за підтвердження факту припинення її підприємницької діяльності.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при його постановленні.

Враховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук