Ухвала суду № 32752327, 29.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2013 р. м. Київ К/9991/64104/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Держаної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012

у справі № 2а-14344/11

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Держаної податкової служби

треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Торгсервіс ЛТД»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіменергомаш»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство «Мостокран-1»

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхові технології»

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод «Електроважмаш» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Держаної податкової служби № 0000620840 від 06.06.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ДП завод «Електроважмаш» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 252 615 грн. за лютий 2011 року на розрахунковий рахунок платника, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався у червні, вересні, листопаді 2010 року, січні 2011 року та правомірності декларування від'ємного значення за лютий 2011 року, складено акт № 14708/40-28/00213121 від 19.05.2011, в якому зафіксовані порушення: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 200.1, 200.3, 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суми податкового кредиту за червень, серпень 2010 року та січень 2011 року на суму 659 401 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) за лютий 2011 року на суму 659 401 грн.; п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 року на 1 042 631 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 1 042 631 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.06.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000620840 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 702 032 грн.

Вказані вище порушення, на думку відповідача, стали наслідком безпідставного включення до складу податкового кредиту сум податку, що були отримані по наступним контрагентам: ТОВ фірма «Торгсервіс ЛТД», ТОВ «Хіменергомаш»; ТОВ «Страхові технології», ТОВ РПБ «Мостокран-1», оскільки виникають сумніви у прозорості здійснення господарських взаємовідносин по ланцюгу постачання; підприємства-контрагенти позивача мають стан « 0»; відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у перевіряємому періоді господарські взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ фірма «Торгсервіс ЛТД» відбувалися на підставі договору поставки № 238/16-78-Т від 09.09.2010 та додаткової угоди №1 від 22.10.2010, предметом яких є поставка сталі.

Господарські взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Хіменергомаш» відбувалися на підставі: договору №238-13/3-Т від 10.01.2011, предметом якого є поставка товару, відповідно до специфікації №1 від 10.01.2010 (кремній кристалічний, вуглець 4-х хлористий, натрій їдкий тв., натрій їдкий технічний марки ТР, натрій вуглекислий б/в, окис магнія (без сіри), окис кадмію, техвуглець).

Господарські взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Хіменергомаш» відбувалися на підставі: договору №238-13/12-Т від 13.01.2011, Предметом якого є поставка товару відповідно до специфікації (масло касторове, масло льняне).

За договором №207-03/45-Т від 17.09.2010 ТОВ «Хіменергомаш» та додатковою угодою № 1 здійснило поставку системи моніторингу ТGA-В для виміру часткових розрядів в обмотках електричних машин в режимі он-лайн, а також здійснила шеф-монтаж, налаштування обладнання та навчання персоналу.

Господарські взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ РБП «Мостокран-1» обумовлювались виробничою необхідністю підтримувати в належному стані технічне устаткування та обладнання підприємства, в убезпеченні його від погіршення виробничих властивостей, захисту від корозії та виходу з ладу, а також для його ремонту.

За договором підряду №139 від 23.02.2010 ТОВ РБП «Мостокран-1» на замовлення ДП завод «Електроважмаш» виконувало роботи з фарбування металоконструкцій мостових електричних кранів: інв. № 0043 цех 3, інв. № 0066 цех 9, інв. № 0701 цех 18, інв. № 0600 цех 139, а також здійснювало очищення металоконструкцій кранів від іржі, окалини та застарілої фарби.

За договором підряду № 130Т від 18.05.2010 ТОВ РБП «Мостокран-1» на замовлення ДП завод «Електроважмаш» здійснювало капітальний ремонт мостового електричного крана інв. № 0084 вантажопідйомністю 150/30 тон цеху 12 заводу. Ремонту піддано механізми пересування крана, головного та допоміжного підйому, пересування візка. Також, піддано ремонту електричну частину, проведено пусконалагоджувальні та інші роботи. В ході ремонту здійснено роботи по демонтажу та монтажу обладнання, ремонт муфт, блоків, гальмівних пристороїв, ремонт та виготовлення окремих деталей, здійснено установку необхідного устаткування та фарбування металоконструкцій крана.

За договором підряду № 140 від 25.10.2010 ТОВ РБП «Мостокран-1» та додатковою угодою до договору на замовлення ДП завод «Електроважмаш» здійснювало ремонт мостового електричного крана інв. № 0701 вантажопідйомністю 20/5 тон в цеху 18 заводу. Ремонту було піддано електричну частину крана, механізми пересування крана, переміщення візка, головного та допоміжного підйомів. Виконано ремонт металоконструкцій крана, окремих приладів та деталей, проведено пусконалагоджувальні роботи, демонтаж та монтаж відповідного устаткування та агрегатів, здійснено установку необхідного устаткування.

Господарські взаємовідносини між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «Страхові технології» відбувалися на підставі договору від 09.09.2010 №238/16-79-Т про закупівлю товарів за державні кошти, додаткової угоди від 16.03.2011 та специфікації до даного договору.

Факт виконання умов зазначених договорів судами обох інстанцій встановлений з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими та видатковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами прийому виконаних робіт, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 1, 3, 4, 5 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з абз. 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічні положення визначені і Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За встановлення в судовому порядку формування позивачем від'ємного значення податку на додану вартість в спірному періоді, з урахуванням податкового кредиту, визначеного на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Держаної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний