Ухвала суду № 32752308, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2013 р. м. Київ К/800/1554/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012

у справі № 2а/2370/903/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби) № 0000732301 від 22.02.2012.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Акант+К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, складено акт № 2115/23-2/14207584 від 18.08.2011, в якому зафіксовано порушення: пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8, пп. 5.4.10 п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 622 841 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 533 392 грн. та за 2010 рік в сумі 89 449 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження 22.02.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000732301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 622 841 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 533 392 грн. та за 2010 рік в сумі 89 449 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що TOB «Акант+К» віднесено до складу валових витрат: у 2 кварталі 2010 року вартість консультаційних послуг в сумі 10 000 грн., наданих TOB «МЮК «Соломон-груп» на підставі акта № СГ-0000043 від 02.06.2010 здачі-прийняття робіт (надання послуг), зміст якого не дає можливості визнати дані витрати, як витрати пов'язані з веденням господарської діяльності; у 4 кварталі 2010 року витрати в сумі 212 745 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АВК», СПД-ФО Банько, TOB «КийАвіа», СПД-ФО Лузан, TOB «Дизайн-М», TOB «Олді-Трейд», СПД-ФО Павелко, СПД-ФО Расяк, СПД Сакурт, СПД Танана, ЗАТ «Юність», ПП «Фірма Ярал», які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами; до складу валових витрат віднесено 50% вартості паливно-мастильних матеріалів, використаних легковими автомобілями на суму 43 718 грн., при цьому дорожні листи руху легкових транспортних засобів складались вцілому за місяць та не містять зв'язкових даних: показників спідометра при виїзді з гаражу, при поверненні, марку пального, кількість виданого пального, залишок при виїзді, при поверненні, витрати пального, пробіг, що не дає змоги визначити обсяг використаного палива та право на списання паливно-мастильних матеріалів; віднесення до валових витрат суми витрат в розмірі 63 366 грн. не підтверджені первинними документами, та які не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю товариства та здійснені фізичними особами для власних потреб відсутні або неналежним чином оформлені посвідчення про відрядження, відсутність документів, які б підтверджували витрати на відрядження; неправомірне віднесення до складу валових витрат суми витрат, пов'язаних з будівництвом виробничого комплексу «Акант» за адресою: вул. Промислова, 15 м. Черкаси, а саме: в 4 кварталі 2010 року на суму 70 531 грн.; позивачем до складу інших доходів включено суми фінансової допомоги, яка не повернута станом на 31.03.2011 та до складу валового доходу включено умовно нараховані відсотки на кінець звітного періоду; у відповідь на лист податкового органу від 22.07.2011 № 30549/23-215 про надання первинних бухгалтерських документів, реєстрів бухгалтерського обліку, договорів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю товариства, в тому числі договорів фінансових послуг, інших договорів, крім вищезазначеного позивачем для перевірки не надано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підтвердженості в судовому порядку виявлених під час проведення перевірки порушень, в зв'язку з чим зазначив про правомірне зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 622 841 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з розробкою ТОВ «МЮК «Соломон-груп» проекту розвитку підприємства, є такими, що пов'язані з веденням господарської діяльності; в ході проведення перевірки позивача податковому органу надавались всі підтверджуючі документи щодо включення до валових витрат у ІV кварталі 2010 року витрат по взаємовідносинах з ТОВ «АВК», СПД Банько, ТОВ «Кий Авіа», СПД Лузан, ТОВ «Дизайн-М», ТОВ «Олді-Трейд», СПД Павелко, СПД Расяк, СПД Сакурт, СПД Танана, ЗАТ «Юність», ПП «Фірма Ярал»; експертиза проекту, здійснена в рамках проведення будівництва виробничого комплексу «Акант» є невід'ємною частиною організації саме процесу виробництва; сума фінансової допомоги, отримана позивачем згідно зазначених договорів, була повернута в повному обсязі в періодах її отримання.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій зроблені без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження.

Так, згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

В даному випадку суди попередніх інстанцій по даній справі не встановили чи сума фінансової допомоги, наданої позивачу в розумінні пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» була безповоротною фінансовою допомогою, з відповідним дослідженням умов договорів фінансових позик.

Також судами попередніх інстанцій не встановлено чи підтверджені документально витрати в сумі 212 745 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АВК», СПД-ФО Банько, TOB «КийАвіа», СПД-ФО Лузан, TOB «Дизайн-М», TOB «Олді-Трейд», СПД-ФО Павелко, СПД-ФО Расяк, СПД Сакурт, СПД Танана, ЗАТ «Юність», ПП «Фірма Ярал», з урахуванням п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Не досліджено питання щодо віднесення до складу валових витрат 50% вартості паливно-мастильних матеріалів використаних легковими автомобілями на суму 43 718 грн., за дорожніми листами, за змістом яких неможливо визначити обсяг використаного палива та право на списання паливно-мастильних матеріалів.

Не досліджено також питання правомірності віднесення до складу валових витрат суми витрат, пов'язаних з будівництвом виробничого комплексу «Акант», враховуючи посилання податкового органу, що роботи з будівництва (реконструкції) основного засобу, в бухгалтерському обліку створюють або збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів.

Слід також зазначити, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний