Постанова № 32751048, 29.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 910/8700/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача: Хмельницький О.М.- представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі"

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року

у справі №910/8700/13 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі"

про стягнення 7 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" про стягнення 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 38-РП від 19.10.2011 року, а саме Додаткової угоди № 1 від 02.12.2011 року до нього щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за його відсутністю.

Крім того, апелянт стверджує про те, що відповідачем повністю сплачено борг у розмірі 7 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 3534 від 11.06.2012 року.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Позивачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням №09675810.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" (замовник) було укладено договір підряду № 38-ПР, за умовами якого підрядник зобов'язався здійснити роботи для замовника, а саме: виготовити металопластикові конструкції в кількості 195,251 м. кв. у відповідності до завдання замовника та здійснити роботи по встановленню цих металопластикових конструкцій (демонтаж та встановлення), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вартість виготовлених конструкцій та виконаних робіт по встановленню в зазначені договором строки.

Відповідно до п. 2. договору підрядник здійснює встановлення метало пластикових конструкцій за адресою : м. Рівне, вул. Соборна, 2, відділення ПАТ "Укрексімбанк".

У п. 2.1. договору сторони узгодили, що загальна вартість продукції та робіт по встановленню, що виконується за цим договором, оплачується згідно виставлених рахунків, і становить 283 532,00 грн., з них вартість металопластикових конструкцій становить 238 765,00 грн.

Встановлено, що 02.12.2011 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої сторони узгодили виконання додаткових об'ємів робіт, а саме виготовити та здійснити роботи по встановленню металопластикових конструкцій в кількості 8,584 м. кв. загальною вартістю 12 247,00 грн.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки здійснюються між підрядником та замовником у наступному порядку:

- перший аванс 120 000,00 грн. - 21.10.2011;

-остаточний розрахунок на протязі 5 календарних днів після повного виконання робіт та підписання фінального акту виконаних робіт.

Згідно з п. 6.1. договору підрядник виконує роботи відповідно до завдання замовника згідно з будівельними нормами і правилами, та несе відповідальність за техніку безпеки та охорону праці своїх працівників при виготовленні продукції та виконанні робіт по встановленню, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.3. договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем виконані роботи на суму 283 532,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року від 23.01.2012 року.

Крім того, виконання робіт згідно додаткової угоди № 1 до договору на суму 12 247,00 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року від 23.01.2012 року.

Проте, за виконані позивачем роботи за договором та додатковою угодою № 1 відповідач розрахувався частково, сплативши лише 288 779,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Тобто, за виконані позивачем роботи за договором підряду № 38-РП від 19.10.2011 року відповідач розрахувався повністю, а за виконані позивачем роботи за додатковою угодою № 1 до договору відповідач розрахувався частково, сплативши лише 5 247,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7 000,00 грн.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7 000,00 грн. за виконані позивачем роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відповідачем повністю сплачено борг у розмірі 7 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 3534 від 11.06.2012 року, судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що суду першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не було відомо про перерахування відповідачем коштів у сумі 7 000,00 грн., оскільки таке перерахування відбулось 11.06.2013 року, тобто в день прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому позивач мав не достатньо часу для бухгалтерського розщеплення за відповідними угодами коштів, що надійшли до товариства, тому міг не знати про їх надходження та повідомити про це суд.

Відповідач, в свою чергу, не довів, що перешкоджало йому надати платіжне доручення № 3534 від 11.06.2012 року про сплату 7 000,00 грн. у суді першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Проте, апелянт не довів суду апеляційної інстанції поважність причин, відповідно до яких він не зміг надати суду першої інстанції платіжне доручення № 3534 від 11.06.2012 року про сплату 7 000,00 грн.

Крім того, судова колегія вважає, що посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за його відсутністю, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься поштове повідомлення №02501993, що свідчить про те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а саме 17.05.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на вищевказаному поштовому повідомленні.

Враховуючи те, що судове засідання суду першої інстанції відбулось 11.06.2013 року, судова колегія вважає, що відповідач мав достатньо часу підготуватися до нього, з'явитися та відповідно до ст. 22 ГПК України надати свої заперечення на позовні вимоги, зокрема, надати докази про сплату боргу у розмірі 7 000,00 грн. за платіжним дорученням № 3534 від 11.06.2012 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Однак, враховуючи те, що відповідачем сплачено борг в розмірі 7 000,00 грн., згідно платіжного доручення № 3534 від 11.06.2012 року, з метою уникнення подвійного стягнення, судова колегія вважає, що дану обставину слід врахувати при виконанні судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Зодчі" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/8700/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/8700/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.