Ухвала суду № 32750884, 14.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р.

справа № 2а-15704/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень просило частково визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 08.11.2010 р. № 0005241520/0 про застосування штрафних санкцій на суму 48764 грн. 04 коп. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 17500 грн.

В обґрунтування позову послався на те, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час сплати узгоджених податкових зобов’язань, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Новомосковська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Новомосковська ОДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2010 р. Новомосковською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП ОКП «Дніпрообленерго» «Новомосковськтеплоенерго», за результатами якої складено акт № 00517/1520/03342190.

Перевіркою встановлено порушення платником податків п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон України № 2181), а саме, несвоєчасну сплату платником податків узгоджених податкових зобов’язань в сумі 97528 грн., визначених ним самостійно у податковій декларації з ПДВ за вересень 2009 року № 40730 від 19.10.2009 р.

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48764 грн. 04 коп. (50 відсотків від суми податкового боргу, сплаченого платником із порушенням встановлених законом граничних термінів сплати).

З матеріалів справи вбачається, що позивач частково сплатив узгоджені податкові зобов’язання по декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року № 40730 від 19.09.2009 р. на суму 35000 грн., протягом граничних термінів, передбачених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, що підтверджується копіями платіжних доручень на загальну суму 35000 грн., долучених до матеріалів справи.

Залишок несплачених узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно задекларованих позивачем у декларації з ПДВ за вересень 2009 р. в сумі 62528 грн., не був сплачений у встановлені законодавством строки, внаслідок чого зазначена сума зобов’язань, відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

ДП ОКП «Дніпрообленерго» «Новомосковськтеплоенерго» платіжними дорученнями від 01.10.2009 р. на суму 4000 грн., від 02.10.2009 р. на суму 3000, від 08.10.2009 р. на суму 3000 грн., від 09.10.2009 р. на суму 2000 грн., від 13.10.2009 р. на суму 4000 грн., від 14.10.2009 р. на суму 3000 грн., від 19.10.2009 р. на суму 4000 грн., від 21.10.2009 р. на суму 2500 грн., від 22.10.2009 р. на суму 1500 грн., від 26.10.2009 р. на суму 2000 грн., від 28.10.2009 р. на суму 3000 грн., від 29.10.2009 р. на суму 3000 грн., самостійно сплатив ПДВ за вересень 2009 року.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків у 2009 році, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Ця норма, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що чинним на час прийняття оскаржуваного рішення законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 17 травня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова