Постанова № 32750822, 18.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. справа № 2а-14340/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватОфис»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватОфис» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ПриватОфис» звернулось з вищевказаним позовом до суду, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 000502305/0 від 04.10.2010 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 2 832 835 грн., та № 000512305/0 від 04.10.2010 р. про донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 584 922 грн. 80 коп., в тому числі 417 802 грн. - за основним платежем, 167 120 грн. 80 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних, зазначає, що подання разом із податковою декларацією заяви зі скаргою на постачальника, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, є правом платника податків, а не його обов'язком. Більш того, відмови у наданні податкових накладних від продавців позивач не отримував, а затримка в отриманні податкових накладних пов'язана з віддаленістю розташування продавців і покупця, а також необхідністю певного часу для належного оформлення податкових накладних. До складу податкового кредиту податкового періоду, що перевірявся, підтверджені відповідними податковими накладними та на момент перевірки пред'явлені до огляду службовим особам податкового органу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено, при цьому суд послався на відсутність належного підтвердження факту отримання позивачем податкових накладних та несвоєчасність включення сум податкового кредиту на підставі податкової накладної отриманої із запізненням.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «ПриватОфис» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ТОВ «ПриватОфис» підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представники ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом з 14.09.2010 р. по 23.09.2010 р., проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПриватОфис»з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів по декларації за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р., за результатами якої складено акт № 7428/235/33546549 від 23.09.2010 р. (а.с. 8-26).

Перевіркою встановлено порушення платником податків п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підтверджено відображене ТОВ «ПриватОфис» у декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 2 832 835 грн., не підтверджено податковий кредит на суму 3 593 270 грн. 68 коп., а також зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань на суму 495 079 грн. по декларації з ПДВ за травень 2010 року. Також, перевіркою встановлено порушення платником податків п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого податковим органом не підтверджено податковий кредит ТОВ «ПриватОфис» на суму 152 444 грн. 62 коп., та зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань на суму 152 444 грн. 62 коп. по декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до реєстру отриманих ТОВ «ПриватОфис» податкових накладних за травень, червень 2010 року, податковий кредит платника податків сформовано як за рахунок податкових накладних, виписаних та отриманих від постачальників, відповідно, в травні та червні 2010 року, так і за рахунок податкових накладних, виписаних постачальниками у попередніх податкових періодах, проте відображених у реєстрі отриманих податкових накладних та у податковому кредиті звітних періодів (травня, червня 2010 року).

Враховуючи, що платником податків не були надані належні докази отримання податкових накладних у звітних періодах (лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля), ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зроблено висновок про завищення ТОВ «ПриватОфис» податкового кредиту сукупно на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, які були включені до реєстру отриманих податкових накладених травня, червня 2010 року із запізненням, а саме, в травні 2010 року - на суму 54 132 грн. 28 коп., в червні 2010 року - на суму 152 444 грн. 62 коп.

Також, встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення б/н від 12.02.2010 р., укладеного між ТОВ «Ренесанс Експо Україна» (продавець) та ТОВ «ПриватОфис»(покупець), платником податків придбано нежитлові приміщення загальною площею 1 893,6 кв. м. за ціною 21 234 830 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 3 539 138 грн. 40 коп., що знаходяться в м. Полтава по вул. Шведській, 2 . Факт виконання зобов'язань сторонами договору від 12.02.2010 р. підтверджено заявою директора ТОВ «Ренесанс Експо Україна»Пугно С.В., завіреною приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, відповідно до якої ТОВ «ПриватОфис» проведено повний розрахунок за придбані нежитлові приміщення відповідно до договору а також актом № 1 прийому-передачі приміщення від 12.02.2010 р. Також, при виконанні договору ТОВ «Ренесанс Експо Україна»на адресу позивача виписано податкову накладну від 12.02.2010 р. на суму 21 234 830 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 3 539 138 грн. 40 коп., яка, згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, була віднесена позивачем до податкового кредиту травня 2010 року.

Для підтвердження факту виконання договору від 12.02.2010 р., ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська направлено запит від 03.09.2010 р. за № 48970/7/23-516 до ДПІ у м. Полтава щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ренесанс Експо Україна», у відповіді на який (лист від 06.09.2010 р. № 11885/7/23-640/78) ДПІ у м. Полтава повідомила відповідача про неможливість проведення перевірки, оскільки платник податків має обліковий стан 10 «Запит на встановлення місцезнаходження».

Враховуючи те, що ДПІ у м. Полтава не було підтверджено факт відображення у податковому обліку ТОВ «Ренесанс Експо Україна» сум ПДВ, які мали бути сплачені останнім з отриманих від ТОВ «ПриватОфис» коштів згідно договору від 12.02.2010 р., а також те, що податкова накладна від 12.02.2010 р., виписана ТОВ «Ренесанс Експо Україна»при виконанні зазначеного договору, була віднесена позивачем до податкового кредиту травня 2010 року, тобто, іншого податкового періоду, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийшла до висновку про не підтвердження бюджетного відшкодування позивача в травні 2010 року на суму 3 539 138 грн. 40 коп.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесені податкові повідомлення-рішення від 04.10.2010 р. № 0000502305/0 про зменшення ТОВ «ПриватОфис» суми бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 2 832 835 грн., та № 0000512305/0 про донарахування ТОВ «ПриватОфис» податкових зобов'язань по ПДВ на загальну суму 584 922 грн. 80 коп., з них: 417 802 грн. - за основним платежем, 167 120 грн. 80 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями .

Причиною несвоєчасного включення ТОВ «ПриватОфис» відповідних сум податку до податкового кредиту став факт отримання спірних податкових накладних від постачальників із запізненням, а саме -у травні червні 2010 року.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених положень Закону випливає, що законодавчо установлений порядок формування податкового кредиту не передбачає його автоматичне виникнення за наслідками здійснення першої події у розумінні підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону. Така перша подія лише визначає виникнення об'єктивного права платника на формування податкового кредиту, реалізація якого є можливою у разі виконання певних умов. Відповідно ж до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

А відтак у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

До того ж, за змістом абзацу другого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону відповідальність платника податку настає у випадку непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

Підставою ж для визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків є, зокрема, заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (підпункт «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

В даному ж разі, виходячи з установлених обставин справи, включена Товариством сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а формування позивачем податкового кредиту в оспорюваній сумі у періоді отримання відповідних податкових накладних не потягло за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому.

До того, ж виходячи зі змісту п.п.7.7.2 п.7.7 ст. і 7 Закону України «Про податок на додану вартість» попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Посилання суду першої інстанції на обов'язковість подання платником заяви в порядку підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону для включення сум ПДВ до податкового кредиту в іншому періоді, ніж відбулася «перша подія», не можна вважати обґрунтованим. Адже за змістом цієї норми Закону заява зі скаргою на постачальника подається у разі включення платником до податкового кредиту сум ПДВ без податкової накладної або за податковою накладною, складеною з порушенням вимог чинного законодавства, чого в даному випадку виявлено не було.

Згідно з п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином належним чином оформлена податкова накладна підлягає включенню до податкового кредиту того податкового періоду, на який припадає дата складання податкової накладної.

У разі отримання податкової накладної у подальших періодах, платник податку -покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, та за умови виконання норм п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з ПДВ у поточному періоді.

В акті перевірки наголошується на відсутності у позивача документального підтвердження дати надходження податкової накладної, а саме: лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля, чим позивач порушує порядок оформлення поштових відправлень, затвердженою Постановою КМУ від 28.07.97 №799.

ДПА України наказом від 30.06.05 №244 затверджено Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Відповідно до п.п 9.2 п. 9 Порядку отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників(додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші подібні документи (згідно п.п 7.2.6 п. 7.2 ст.7) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Отже, дати отримання податкових накладних підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, які були складені відповідно до вимог наказу ДПАУ від 30.06.05 №244 та наданих відповідачу разом з податковими деклараціями з ПДВ за відповідні періоди.

Проведеною перевіркою не встановлено порушення Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних з боку позивача.

Таким чином реєстр отриманих та виданих податкових накладних є належним доказом дати отримання позивачем податкових накладних від постачальників товару.

Посилання податкового органу на Порядок оформлення поштових відправлень №799 не приймаються до уваги, у зв'язку з наступним.

Вказаний порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень податкових декларацій платниками податку до відповідних податкових органів на виконання ст. 4 Закону України №2181.

Порядок визначає саме правила відправки поштової кореспонденції, а не отримання її. Тому рекомендоване повідомлення про вручення (на якому наголошує ДПІ, як на єдиний можливий доказ отримання податкових накладних) є доказом саме відправки постачальником товарів документів позивачу, а не доказом їх отримання. Тобто не є належним доказом у даній справі.

В зв'язку з чим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що єдиними належним доказом отримання податкової накладної може бути відмітка в журналі реєстрації вхідної кореспонденції щодо дати її надходження (в тому числі, в разі надходження податкової накладної поштою), конверт поштового відправлення з відбитком дати його направлення та отримання на штампі відділу поштового зв'язку, квитанція служби кур'єрської доставки, тощо.

Крім того слід зазначити, що керуючись положенням пп.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем було правомірно сформовано податковий кредит на підставі виданих ТОВ «Ренесанс Експо Україна» податкових накладних та сплачено продавцю вартість товару з врахуванням ПДВ. На час здійснення господарських операцій ТОВ «Ренесанс Експо Україна» належним чином було зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи реальність операцій та факт взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ренесанс Експо Україна», колегія суддів не знаходить підстав вважати неправомірним формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з цим контрагентом.

Якщо контрагенти продавця товару (у складі вартості якого позивач сплатив ПДВ) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то ця обставина тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі документальні підтвердження розміру суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з викладеного колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про правомірність висновків ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, викладених у акті перевірки та прийнятими за його наслідками податкових повідомлень-рішень від 04.10.2010 р. № 000502305/0 та № 000512305/0.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватОфис» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватОфис» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000502305/0 та № 000512305/0 від 04.10.2010 р. прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 19 квітня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова