Постанова № 32747384, 29.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 918/398/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І.

судді Василишина А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Гусак Б.М.;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.13 р. у справі № 918/398/12 (суддя Трускавецький В.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення 6 596 397 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом про стягнення з "Рівнетеплоенерго" 6 596 397 грн. 90 коп., з яких: 5 882 043,71 грн. основного боргу, 536 292,10 грн. пені, 21 281,60 грн. інфляційних, 156 780,48 грн. 3 % річних /а.с.3-6/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року у справі № 918/398/13 позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 6 596 397 грн. 90 коп. задоволено частково /а.с.166-177/.

Стягнуто з ТзОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 882 043 грн. 71 коп. основного боргу, 245 428 грн. 89 коп. - пені, 21 281 грн. 60 коп. - інфляційних втрат, 156 780 грн. 48 коп. - трьох відсотків річних та 65 785 грн. 43 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 245 428,88 грн. пені скасувати /а.с.181-187/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24 % річних, а отже місцевим господарським судом не прийнято до уваги негативні наслідки, які були спричинені відповідачем;

- єдиним джерелом часткової компенсації понесених ПАТ "НАК "Нафтогаз України" втрат є стягнення з боржників пені.

Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно зменшено розмір пені на 50 % і відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 245 428,88 грн. пені; просить рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року у справі № 918/398/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 245 428,88 грн. пені скасувати.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.198-200/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.07.2013 року /а.с.180/

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року розгляд справи відкладено на 29.07.2013 року в зв'язку з нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу /а.с.204-205/.

29.07.2013 року позивач повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

29.07.2013 року відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.206/.

За наведеного, враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, з огляду на таке.

29 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Рівнегаз" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі - покупець, споживач, відповідач) був укладений договір № 22-БО/11 на постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати покупцю імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеним на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), надалі газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору в обсязі вказаному в розділі 2 цього договору /а.с.11 - 17/.

Згідно п.1.2 Договору, газ який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується покупцем на власні потреби та витрати.

Відповідно до п.2.1 Договору, постачальник передає покупцю в період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в об'ємі 17 762 тис. кубічних метрів за наявності його обсягів.

Згідно п.п.2.5, 2.6 Договору, за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр приведений до стандартних умов ( t=200С. Р=101,325 кПа/760 мм.рт.ст.), якість газу який передається повинна відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия".

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1000 куб.м. природного газу, становить 4 551,2880 грн. в тому числі ПДВ - 758,5480 грн.

11 листопада 2011 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" було укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу № 22-БО/11 від 29.09.2011р., відповідно до п.1 якої пункт 5.2. договору викладено в новій редакції:

«ціна за якою покупець оплачує постачальник за 1 000 куб.м. природного газу, становить 3 861, 3600 грн. в тому числі ПДВ - 68,62 грн.» /а.с.18/.

30 грудня 2011 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу № 22-БО/11 від 29.09.2011р., відповідно до п.1.1 якої постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Постачальник передає споживачу імпортований газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, який ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України". Газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується споживачем на власні потреби та втрати /а.с.19-27/.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.3 додаткової угоди № 2, договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору, постачання газу здійснюється в разі підтвердження в установленого порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі - оператор) місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення об'єктів споживача (далі - підтверджені обсяги), постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу.

Пунктом 2.6 додаткової угоди № 2 встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даним вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8, 2.9 додаткової угоди № 2, постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі. Акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 додаткової угоди № 2, за одиницю виміру кількість газу при його обліку приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (P) = 760 мм ртутного стовпчика (101, 325 кПа). Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року № 67/11941 та відповідними методиками виконання вимірювань.

Відповідно до п.4.1-4.2 додаткової угоди № 2, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу з відповідними надбавками які встановлені згідно з діючим законодавством, такі як: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість.

Ціна, за якою споживач оплачує постачальнику за 1 000 куб.м. природного газу становить 3 991, 2600 грн.

Відповідно до пункту 4.5 додаткової угоди № 2, розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно.

Пунктом 4.6 додаткової угоди № 2 визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

У платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пунктів 5.1, 5.1.1, 5.1.2 додаткової угоди № 2, постачальник зобов'язується виконувати умови договору, забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах визначених договором.

Споживач зобов'язується виконувати умови договору, дотримуватися дисципліни споживання газу, оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором (пункти 5.3, 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3 додаткової угоди № 2).

26 березня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" укладено додаткову угоду № 3 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 22-БО/11 від 29 вересня 2011 року, відповідно до умов якої пункт 4.5 договору викладено в наступній редакції:

«розрахунковий період за договором становить один місяць - 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно» /а.с.58/.

25 квітня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" укладено додаткову угоду № 4 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 22-БО/11 від 29 вересня 2011 року, відповідно до 1 якої ціна, за якою споживач оплачує постачальнику за 1 000 куб.м. природного газу становить 3 991,2600 грн. /а.с.59/.

02 липня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" укладено додаткову угоду № 5 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 22-БО/11 від 29 вересня 2011 року, відповідно до умов якої ціна, за якою споживач оплачує постачальнику за 1 000 куб.м. природного газу становить 4 707,0906 грн. /а.с.60/.

02 липня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" укладено додаткову угоду № 6 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 22-БО/11 від 29 вересня 2011 року, відповідно до умов якої вважати договір № 22-БО/11 від 29 вересня 2011 року таким, що припинив дію в частині постачання природного газу з 01 вересня 2012 року /а.с.61/.

24 жовтня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (надалі первісний кредитор) та ПАТ "Нафтогаз України" (надалі - новий кредитор, позивач, апелянт) укладено договір № 14/6086/12 про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора ТзОВ "Рівнетеплоенерго" за договором на постачання природного газу № 22-БО/11 від 29.09.2011р. в сумі 5 882 043 грн. 71 коп. /а.с.9-10/.

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 договору, до нового кредитора переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

29.09.2011р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" направив на адресу ТзОВ "Рівнетеплоенерго" повідомлення про відступлення права вимоги, яким повідомило про відступлення права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням по договору на постачання природного газу від № 22-БО/11 на суму 5 882 043 грн. 71 коп. /а.с.63/.

24.10.2012 року сторонами підписано та скрілено печатками акт приймання-передачі документів, відповідно до якого ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" передав ПАТ «НАК «Нафтогаз України» документи, які засвідчують права які передаються згідно договору № 14/6086/12 від 24 жовтня 2012 року про відступлення права вимоги щодо оплати спожитого природного газу за зобов'язанням по договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. № 22-БО/11 на суму 5 882 043 грн. 71 коп. /а.с.62/.

Згідно з п.2.2 договору № 14/6086/12, право вимоги вважається переданими після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1 договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Відповідно до п.2.4 договору № 14/6086/12, сторони договору здійснюють розрахунки за цим договором на визначену в п.1.1 договору суму права вимоги, переданого від первісного кредитора новому кредиторові шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно ст.601 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Зарахування здійснюється після підписання сторонами акта приймання-передачі документів.

29.11.2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» направлено на адресу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» заяву № 10-3960 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог /а.с.143/.

На виконання умов даного договору, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" передав у власність покупцю за період з листопада 2011 року по серпень 2012 року природний газ на загальну суму 30 990 935 грн. 48 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу:

- № 22-БО/11 від 30 листопада 2011 року на суму 3 952 677 грн. 31 коп. /а.с. 64/;

- № 22-БО/11 від 31 грудня 2011 року на суму 4 269 822 грн. 39 коп. /а.с. 65/;

- № 22-БО/11 від 31 січня 2011 року на суму 5 736 071 грн. 24 коп. /а.с. 66/;

- № 22-БО/11 від 29 лютого 2012 року на суму 8 072 798 грн. 31 коп. /а.с. 67/;

- № 22-БО/11 від 31 березня 2012 року на суму 5 632 473 грн. 80 коп. /а.с. 68/;

- № 22-БО/11 від 30 квітня 2012 року на суму 2 854 217 грн. 87 коп. /а.с. 69/;

- № 22-БО/11 від 31 травня 2012 року на суму 146 882 грн. 36 коп. /а.с. 70/;

- № 22-БО/11 від 30 червня 2012 року на суму 57 805 грн. 43 коп. /а.с. 71/;

- № 22-БО/11 від 31 липня 2012 року на суму 183 661 грн. 47 коп. /а.с. 72/;

- № 22-БО/11 від 31 серпня 2012 року на суму 93 525 грн. 30 коп. /а.с. 73/.

21.09.2012 року сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 31.01.2012 р. по 31.08.2012 р. по договору від 29.09.2011 р. № 22-БО/11, згідно якого сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за станом на 21.09.2012р. становить 5 882 043 грн. 71 коп. /а.с.78-79/.

Таким чином, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" в порушення п.7.2. Договору свої зобов'язання по оплаті поставки природного газу в повному обсязі не виконало, станом на 18.03.2013 року, дату звернення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 5 882 043,71 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 5 882 043 грн. 71 коп. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 21281,60 грн. інфляційних та 156780,48 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд дійшов висновку про правильність та правомірність нарахування вказаних сум.

Оскільки відповідачем невчасно виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 21 281 грн. 60 коп. та 3 % річних в сумі 156 780 грн. 48 коп. є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 536 292,10 грн. пені за період прострочення з 11.02.2012р. по 11.02.2013р.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.7.2 Договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пенюя в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Тобто пунктом 7.2 Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Оскільки відповідачем невчасно виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок пені, виконаний позивачем, поскільки останнім невірно визначено період її нарахування.

24.04.2013 року відповідачем подано заяву про застосування строків спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені /а.с.148/.

Відповідно до п.1 част.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач з позовом до суду звернувся 21.03.2013 р. згідно з відбитком поштового штемпеля /а.с.114/.

Враховуючи п.1 част.2 ст.258 ЦК України, суд дійшов висновку, що пеня підлягає до стягнення за період з 21.03.2012 року по 21.03.2013 року в межах річного строку позовної давності.

За розрахунком суду пеня за період прострочення з 21.03.2012 року по 21.03.2013 року становить 490857,77 грн.

А тому в позові про стягнення 45434,33 грн. пені за період прострочення з 11.02.2012р. по по 20.03.2012р. слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності за даними вимогами на підставі част.4 ст.267 ЦК України.

Згідно з ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 част.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом враховано, що тарифи, які використовує ТзОВ "Рівнетеплоенерго", не відповідають фактичним витратам з надання послуг теплопостачання та відшкодована різниця в тарифах на послуги теплопостачання для ТзОВ "Рівнетеплоенерго" для населення за 2012 рік становить 15 998 710 грн. 65 коп. очікувана різниця в тарифах для населення за перший квартал 2013 року становить 6 000 000 грн. 00 коп. Розрахунок обсягу фактичної заборгованості в різниці в тарифах за 2012 рік затверджений заступником міського голови та начальником управління бюджету і фінансів Рівненського міськвиконкому, тобто борг ТзОВ "Рівнетеплоенерго" перед позивачем - це невідшкодована різниця в тарифах.

Відтак, враховуючи ступінь вини відповідача у порушенні зобов'язання за договором, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності зі ст.233 ГК України та п.3 част.1 ст.83 ГПК України скористався наданим йому правом та зменшив розмір пені на 50 %. А тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 245 428, 89 грн., в позові про стягнення 290 863,21 грн. (245 428, 89 грн. + 45434,33 грн.) пені слід відмовити.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 5 882 043,71 грн. основного боргу, 21 281,60 грн. інфляційних втрат та 156780,48 грн. - 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення пені, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 245428,89 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.13 р. у справі № 918/398/12 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/398/13 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.