Рішення № 32746392, 25.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 Справа № 901/1890/13За позовом Приватного підприємства «Ронат-Крим», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про стягнення 2 374 700,00 грн

Суддя Янюк О.С.

Представники:

від позивача - Васькін І.А. (довіреність від 10.03.2013 № б/н);

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: 12.06.2013 Приватне підприємство «Ронат-Крим» (далі - позивач, ПП «Ронат-Крим») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - відповідач, Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз») грошових коштів у розмірі 2 374 700,00 грн. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 47 494,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки від 19.11.2012 № 1281 в частині оплати отриманого від позивача товару за видатковою накладною від 06.12.2012 № РК-0001327.

Ухвалою суду від 13.06.2013 позовна заява прийнята до розгляду та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 25.07.2013.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 21, 41).

До того ж, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позов не надав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

19.11.2012 між ПП «Ронат-Крим» (Постачальник) і Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (Покупець) укладений договір поставки № 1281 (далі - Договір, а.с. 10-12), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений строк у власність Покупця товар згідно Специфікації, а саме протектор ПАКМ-65 у кількості 146 одиниць, вартістю 14 125,00 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю 2 474 700,00 грн (з урахуванням ПДВ 20 % - 412 450,00 грн), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити його на умовах, визначених Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2013 (п. 11.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що товар постачається ПП «Ронат-Крим» на умовах DDP - база ПТОиК, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Каменоломня, вул. Київська, № 7 (у відповідності із термінами Правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року). Транспортні витрати із доставки товару до пункту призначення і вартість тари включені до ціни товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання Постачальником письмового замовлення від Покупця.

Право власності на товар переходить з моменту одержання товару Покупцем і підписання сторонами накладної та акту приймання-передачі (п. 2.3 Договору).

Умовами Договору, зокрема, п. 4.1 передбачено, що сума Договору складає 2 474 700,00 грн, у т.ч. ПДВ - 412 450,00 грн.

Згідно із п. 4.2 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 120 календарних днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Постачальник передав у власність, а Покупець одержав товар, зокрема, протектор ПАКМ-65 у кількості 146 штук загальною вартістю 2 474 700,00 грн. Факт одержання Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» товару на вищевказану суму підтверджується видатковою накладною від 06.12.2012 № РК-0001327 (а.с. 13), товарно-транспортною накладною від 06.12.2012 № 00000017 (а.с. 16), актом прийому-передачі від 06.06.2012 № 3 (а.с. 15). Вказані документи підписані без зауважень уповноваженими представниками та їх підписи скріплені печатками сторін (а.с. 17).

06.12.2012 Постачальником також була виписана Покупцю податкова накладна за Договором на загальну суму 2 474 700,00 грн (а.с. 14).

Як встановлено судом, ціна товару, переданого Покупцю, відповідає цінам, які узгоджені сторонами у Специфікації до Договору (а.с. 10). Крім того, претензій щодо кількості, асортименту та якості переданого товару від Покупця не надходило. Доказів протилежного Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» суду надано не було.

У свою чергу, Покупець здійснив лише часткову оплату переданого Постачальником товару у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку ПП «Ронат-Крим» від 18.05.2013 (а.с. 18).

Таким чином, заборгованість Покупця перед Постачальником за переданий товар по Договору склала 2 374 700,00 грн (2 474 700,00 грн - 100 000,00 грн = 2 374 700,00 грн), яка у добровільному порядку сплачена не була, що, в свою чергу, і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання, що підтверджується підписаними без зауважень видатковою накладною, товарно-транспортною накладною та відповідним актом прийому-передачі. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було. Відтак, надані позивачем документи згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними бухгалтерськими документами, які відображають факти здійснення між сторонами господарських операцій.

У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав не у повному обсязі, доказів протилежного суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 374 700,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є доведеними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 47 494,00 грн відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Приватного підприємства «Ронат-Крим» основний борг у розмірі 2 374 700,00 грн (два мільйони триста сімдесят чотири тисячі сімсот грн 00 коп).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Приватного підприємства «Ронат-Крим» витрати по сплаті судового збору у розмірі 47 494,00 грн (сорок сім тисяч чотириста дев'яносто чотири грн 00 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 31.08.2013.

Суддя О.С. Янюк