Ухвала суду № 32744880, 01.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/408/13-ц Провадження № 22-ц/795/1808/2013 Головуючий у I інстанції -Бузунко О. А. Доповідач - Боброва І. О.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Іваненко Л. В., Шевченка В. М., при секретарі:Руденко О.М., за участю:представника позивача - ОСОБА_5, представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме: залишити прострочену заборгованість по кредиту в сумі 6497,20 грн. та заборгованість по відсоткам в сумі 368,89 грн.; скасувати прострочену заборгованість по підвищеним відсоткам в сумі 22436,28 грн. та судовий збір в розмірі 305,05 грн.; прийняти ухвалу про розстрочення рішення не більше ніж 500 грн. в місяць.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.06.2013 року позов задоволений. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» грошові кошти в розмірі 29 302,37 грн. як заборгованості за кредитним договором № CL15456 від 23.01.2008 року (із них: прострочена заборгованість по кредиту - 6497,20 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 368,89 грн., прострочена заборгованість по підвищеним відсоткам - 22436,28 грн.) та 305,05 грн. - у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт наполягає, що позивач не надав жодного доказу отримання грошей відповідачем в повному обсязі. Вважає, що встановлення підвищеної процентної ставки, відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою, такою що суперечить ст. 611 ЦК. Апелянт вважає цю умову никчемною, а отже, нарахування банком простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам у розмір 22436,28 грн. є безпідставним.

На думку апелянта, при ухваленні рішення про стягнення неустойки, судом не надано оцінки положенням ст. 258 ЦК України та не застосовано позовну давність у один рік.

Апелянт вказує на зміну сторони в кредитному договорі, що відбулася внаслідок перетворення ПАТ «Універсал Банк» на ВАТ «Універсал Банк».

Крім того, апелянт зазначає, що судом було проігноровано прохання про розстрочення даного судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі і просила її задовольнити. Крім того 01.08.2013 р. подала клопотання про застосування позовної давності.

Представник ПАТ «Універсал Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

У справі встановлено, що 23.01.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № CL15456, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних, підвищеною процентною ставкою (в разі прострочення платежу) - 108% річних, з кінцевим терміном повернення 25.12.2009 року (а.с. 5-15).

Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» від 22.06.2009 року товариство було перейменовано на ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником усіх його прав і обов'язків (а.с. 49-55).

Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 04.01.2013 року становила 30 502,37 грн.. та складалася із суми простроченої заборгованості по кредиту - 6497,20 грн., простроченої заборгованості по відсоткам - 1568,89 грн., простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам - 22436,28 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 17).

Відповідно до заяви на переказ готівки від 27.05.2013 року ОСОБА_7 на погашення заборгованості за кредитним договором сплатила 1200,00 грн. на користь ПАТ «Універсал Банк» (а.с. 75), через що позивач зменшив позовні вимоги по стягненню відсотків з 1568,89 грн. до 368,89 грн (а.с.76).

Задовольняючи вимоги ПАТ «Універсал Банк», суд першої інстанції зазначив, що у ОСОБА_7, якою не дотримані умови кредитного договору від 23.01.2008 року, станом на 04.01.2013 року перед позивачем існує заборгованість у розмірі 29302,37 грн. (із них: прострочена заборгованість по кредиту - 6497,20 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 368,89 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог в цій частині на суму 1200,00 грн.), прострочена заборгованість по підвищеним відсоткам - 22 436,28 грн., що підлягає стягненню на користь ПАТ «Універсал Банк».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду, оскільки ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами договору, а саме п. 1.1., кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах, визначених у цьому договору, додатку 1 та додатку 2, а позичальник зобов'язується погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договору, додатку 1 та додатку 2.

Ст. 5 кредитного договору визначений порядок погашення основної суми кредиту та сплати процентів. Індивідуальні умови надання та погашення кредиту визначені у Додатку № 1 (а.с. 11).

Додатком № 2 визначено графік щомісячних платежів, які повинен позичальник здійснювати на користь кредитора (а.с. 12).

З умовами кредитного договору з додатками відповідач ознайомлений, що підтверджується особистим підписом (а.с. 10, 11, 12).

Відповідно до ст.ст. 1048 - 1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Доводи апелянта щодо відсутності доказу отримання грошей відповідачем в повному обсязі та зміни сторони позивача внаслідок перетворення, спростовуються матеріалами справи, а саме випискою з особового рахунку за 23.01.2008 року, з якою вбачається, що ОСОБА_7 згідно з кредитним договором отримала готівкою 10000,00 грн. та статутом ПАТ «Універсал Банк», де зазначено, що 22.06.2009 року ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано на ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником усіх його прав і обов'язків (а.с. 16, 49). Крім того, слід зазначити, що під час розгляду справи в суді першої інстанцїї, відповідач не заперечувала факту отримання грошей і часткове їх повернення банку. В силу ст. 61ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду і заперечення апелянта проти встановленої підвищеної процентної ставки. Рішення суду в цій частині відповідає умовам кредитного договору і додатків 1 та 2 до нього, оскільки відповідачем порушений строк внесення платежу за розрахунковий період з 25.11.2008 року по 25.12.2009 року та допущена прострочена заборгованість по кредиту, починаючи з цього ж розрахункового періоду. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доводи апелянта, щодо того, що кредитний договір, який був укладений між ОСОБА_7 та позивачем регулюється Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки з умов договору та матеріалів справи не вбачається цільового використання отриманих коштів, як і підстав вважати даний кредит споживчим.

Не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на ст. 258 ЦК України щодо застосування спеціальної позовної давності у один рік до позовних вимог про стягнення неустойки, оскільки вимоги про стягнення неустойки позивачем не заявлялися. Безпідставною є і заява зроблена в апеляційній інстанції про застосування наслідків спливу позовної давності, так як відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Крім того, сплата відповідачем 27.05.2013 р. 1 200 грн. в рахунок погашення боргу за кредитним договором, свідчить про визнання останньою свого обов"язку і тому, в силу ст. 264 ЦК України, дана дія перервала перебіг позовної давності.

Щодо розстрочки виконання рішення суду, то ці питання можуть бути вирішені під час проведення вионавчих дій за заявою державного виконавця або за заявою сторони за наявності підстав передбачених ст. 373 ЦПК України .

Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази приводять апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи.

На спростування нарахованих позивачем сум відповідач ніяких доказів чи власних детальних розрахунків суду не надав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк».

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: