Постанова № 32744040, 23.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12363/13-а

Провадження №2-а/761/298/2013

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 липня 2013 року 11 год. 00 хв. м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Івченко В.П.,

з участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином;

від третьої особи: не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року було відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідачем були надані до суду письмові заперечення проти позову, згідно яких відповідач просить у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими.

Вивчивши матеріали справи, суддею встановлені наступні обставини.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач зазначає, що він до березня 1997 року знаходився на пенсійному забезпеченні в Київському міському військовому комісаріаті, де отримував пенсію за вислугу років з надбавкою до пенсії встановленою для інвалідів війни. Разом з тим, з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю у квітні 1997 року, позивача було знято з обліку, виплачено аванс у розмірі пенсії за шість місяців, тобто виплата пенсії припинена з 01.10.1997 року.

Позивач зазначив, що він через свого представника 30 квітня 2013 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок та відновлення виплати пенсії. Однак, у відповіді на заяву ОСОБА_1, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.05.2013 року № 11339/12/3-1213 зазначило, що в нього відсутні законні підстави для перерахунку та виплати пенсії. У зв'язку із цими обставинами, позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати поновити та перерахувати йому пенсію.

Разом з тим, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія,призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/09 визнано такими, що не відповідають конституції України (є неконституційними), положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначалось, позивач до березня 1997 року знаходився на пенсійному забезпеченні в Київському міському військовому комісаріаті, де отримував пенсію за вислугу років з надбавкою до пенсії встановленою для інвалідів війни.

Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02 листопада 2006 року № 1522, яка набрала чинності 01 січня 2007 року, Міністерством оборони України були передані пенсійні справи колишніх співробітників Київського міського військового комісаріату до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

При цьому, згідно положень п.п. «г» п. 2 Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522, органи, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передають за формою, що затверджується Пенсійним фондом України, зокрема, архівні пенсійні справи, закриті протягом останніх трьох років.

Відтак, оскільки позивач отримував пенсію за вислугу років по жовтень 1997 року, коли і була закрита його пенсійна справа, на момент передачі функцій з призначення і виплати пенсій деяким громадянам, відповідачу закрита пенсійна справа позивача передана не була.

У відповідності до вимог п. 21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року,визначено, що пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії за місцем проживання пенсіонерів.

Відтак, ОСОБА_1 з квітня 1997 року постійно проживає в Ізраїлі.

Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, оскільки обставини, якими обгрунтовано заперечення на позов, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а порушень прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача при розгляді заяви про поновлення виплати пенсії не встановлено, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не грунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.І. Саадулаєв