Ухвала суду № 32743731, 01.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/179/13-ц

Провадження № 22ц/779/1878/2013

Категорія 49

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Фединяка В.Д., Ясеновенко Л.В.

секретаря: Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богородчанського районного суду від 12 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Рішенням Богородчанського районного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано батьківство ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6, народжених ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 Внесено зміни до актового запису №№ 38,39 від 11.10.2010 року, складеного Марківською сільською радою Богородчанського району про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6, включивши до актового запису відомості про ОСОБА_3 як батька дітей замість ОСОБА_5 та змінено по батькові дітей з ОСОБА_4 на ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 починаючи з 28.01.2013 року аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття. Вирішено також питання судових витрат.

На дане рішення в частині часу стягнення аліментів, визначення прізвища дітей та стягнення судових витрат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, постановляючи рішення про стягнення аліментів з часу звернення позивача до суду з даним позовом, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки таку вимогу позивач не заявляла. При цьому судом не враховано його стан здоров'я, матеріальне становище та що позивач отримує допомогу як одинока мати. Тому суд допустив подвійний вид стягнення, що є неприпустимим. Крім того, в порушення ст. 145 СК України суд не вирішив питання щодо зміни прізвища дітей на «ОСОБА_4». Стягуючи з нього також повну суму вартості експертизи суд не врахував його вік та матеріальний стан. Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду в оскаржуваній частині змінити, покласти на нього обов'язок сплати аліментів з часу набрання рішенням законної сили, зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Богородчанського районного управління юстиції внести зміни до актових записів №№ 38,39 від 11.10.2010 про народження дітей сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_6, внісши зміни в прізвища дітей з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» та покласти на нього половину витрат, понесених позивачем на проведення експертизи.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_2 та її представник доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що батьківство відповідача стосовно народжених позивачем дітей - сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_6 доведено в судовому засіданні зібраними доказами, в зв'язку із цим слід внести зміни до актового запису про народження дітей, а також відповідно з часу звернення позивача до суду з нього слід стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як правильно встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач народила двійню - сина ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_6. Відомості про батька дітей внесено до актового запису про їх народження за прізвищем матері, відповідно за її вказівкою згідно ч.1 ст. 135 СК України записано також ім'я та по батькові батька дітей.

Постановляючи рішення про визнання відповідача батьком її дітей суд виходив з висновку судово-медичної молекулярно-біологічної експертизи, якою з вірогідністю 99,9999% встановлено можливість відповідача бути біологічним батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6. В цій частині рішення суду не оскаржується, а тому колегією суддів не переглядається.

Встановлено, що у зв'язку із визнанням батьківства відповідача за ім'ям останнього судом також визначено по батькові дітей сторін та на підставі цього внесено зміни до актового запису №№ 38,39 про їх народження.

Що стосується доводів апелянта про зміну прізвища дітей із «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. При цьому, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не заявляла вимоги про зміну прізвища їхніх дітей. Крім того, відповідно до положень ст. 145 СК України у випадку, якщо батьки мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. В разі спору між батьками щодо прізвища дитини такий може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

З'ясовано, що одночасно з вимогою про визнання батьківства позивач пред'явила позов про стягнення аліментів. При вирішенні цієї вимоги суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст.180,191 СК України, що регулюють спірні правовідносини, та прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів саме з дня подання позовної заяви до суду. Твердження апелянта, що суд при цьому вийшов за межі позовних вимог є надуманим і не заслуговує на увагу.

Аналогічно не можуть бути прийняті до уваги і посилання апелянта на незаконність рішення суду в частині стягнення з нього судових витрат, зокрема повної суми вартості проведеної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому, як передбачено ст.86 ЦПК України якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про призначення експертизи було заявлено позивачем і саме нею оплачено витрати на її проведення в розмірі 7455,12 грн., що підтверджено документально (а.с.29-30,51).

З врахуванням наведених обставин суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої

інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для зміни рішення суду першої інстанції .

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Богородчанського районного суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: В.Д. Фединяк

Л.В. Ясеновенко