Постанова № 32741696, 24.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9090/12/267 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо:

1) проведення перевірки без надання направлення на перевірку;

2) безпідставного посилання в акті перевірки на не надання документів для перевірки;

3) не надання відповіді на заперечення від 07.03.2012 року № 33 з приводу акту перевірки в порушення п. 86.7 ст. 86 ПК України;

4) прийняття двох податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 (на суму 4 732 095,00 грн.) та № 0001442312 (на суму 3 785 676,00 грн.), в порушення вимоги п. 86.8 ст. 86 ПК України;

5) застосування показань свідків і інформації кримінальних справ на стадії досудового слідства для визначення об'єкта оподаткування, в порушення п. 81.3 ст. 81 ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України;

6) застосування на власне розуміння ознак фіктивності підприємств без звернення до суду про припинення юридичної особи, в порушення п. 81.3 ст. 81 ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України;

7) зазначення в акті перевірки висновків про нікчемність та недійсність угод між ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» та ТОВ «Техінпромприлад» і ТОВ «Компанія «Вайліс» без застосування законного та судового порядку визнання договорів недійсними, в порушення ст. 204, ст. 215 ЦК України та п. 81.3 ст. 81 ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішення, ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ», подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконне, на їх думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим апеляційна не може повністю погодитися, виходячи з слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20 лютого 2012 року по 24 лютого 2012 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» по взаємовідносинах з рядом когтрагентів з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 202/23-12/32830287 від 27 лютого 2012 року.

Перевірка проводилась на підставі наказу від 17 лютого 2012 року № 477/23-12, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та направлення № 970/23-12 від 20 лютого 2012 року та відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 19.01.2012 року, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

19 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі акта перевірки № 202/23-12/32830287 від 27 лютого 2012 року прийняли податкові повідомлення-рішення:

- № 0001432312, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст.123 ПК України за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 4 732 095,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 3 785 676,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 946 419,00 грн.

- № 0001442312, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3 785 676,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 3 028 541,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 757 135,00 грн..

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що погоджується з доводами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо першої позовної вимоги, а саме: визнання протиправними дій щодо проведення перевірки без надання направлення на перевірку.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог з приводу визнання протиправними дій податкового органу щодо: безпідставного посилання в акті перевірки на не надання документів для перевірки; застосування показань свідків і інформації кримінальних справ на стадії досудового слідства для визначення об'єкта оподаткування, застосування на власне розуміння ознак фіктивності підприємств без звернення до суду про припинення юридичної особи, в порушення п. 81.3 ст. 81 ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України; зазначення в акті перевірки висновків про нікчемність та недійсність угод між ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» та ТОВ «Техінпромприлад» і ТОВ «Компанія «Вайліс» без застосування законного та судового порядку визнання договорів недійсними, з огляду на наступне.

Перш за все, слід зауважити, що зазначені вимоги стосуються лише дій податкового органу щодо зазначення в акті тієї чи іншої інформації. В свою чергу, жодних вимог щодо визнання такої інформації протиправною позивачем не заявлено.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами ст. 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

За п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У відповідності до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідачем під час проведення перевірки правомірно використані постанова слідчого, протоколи допитів свідків та пояснення осіб по справі, які, відповідно до пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України є іншими матеріалами, отриманими в порядку та у спосіб, що передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби та, які для посадової особи органу державної податкової служби служать підставою для висновків.

Отже, аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що податковий орган та його посадові особи під час здійснення податкового контролю, в тому числі і у формі позапланової виїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків, що стосується дотримання вимог податкового законодавства платниками податків. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів та відомостей, а зазначення таких висновків в акті є правом особи, яка складає та підписує акт перевірки.

Згідно п. 86.7 п. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Що стосується посилань апелянта на постанову Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № К/9991/50772/12, колегія суддів зазначає наступне.

В зазначеному судовому рішенні касаційної інстанції вказано: «… Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійснісність, встановлена законом. Саме законом, а не актом, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. …».

Таким чином, наведене вище не свідчить про протиправність дій відповідача щодо зазначення в акті інформації про нікчемність правочину, а лише підтверджує ту обставину, що така інформація матиме силу суб'єктивної думки податкового органу.

В свою чергу, варто зауважити, що у випадку внесення даної інформації в автоматизовану систему співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про виключення з системи даної інформації.

Колегія суддів також погоджується з Окружним адміністративним судом м. Києва, що наявна в матеріалах справи копія заперечень на акт документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.02.2012 року № 202/23-12/32830287 не може свідчити про отримання відповідачем зазначених заперечень, а тому правові підстави стосовно розгляду таких заперечень та надання відповіді у відповідача відсутні.

Проте, апеляційна інстанція не може погодитися з доводами суду першої інстанції щодо правомірності дій по прийняттю двох податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 (на суму 4 732 095,00 грн.) та № 0001442312 (на суму 3 785 676,00 грн.), виходячи з наступного.

Так, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення, проведена податковим органом на підставі приписів пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: у зв'язку з надходженням до податкового органу постанови ст. слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 32830287) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. по взаємовідносинах з рядом суб'єктів господарювання, прийнятої в рамках кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами.

Перш за все необхідно зазначити, що згідно положень п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної невиїзної перевірки, що проводиться на виконання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.12.2012 у справі № 2а-9336/12/2670 (К/9991/64526/12).

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом передчасно, оскільки винесені відповідачем на підставі висновків акту позапланової перевірку, яку призначено на виконання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах. Таким чином, дії податкового органу по прийняттю податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 та № 0001442312 є правомірними, оскільки ждані рішення прийняті з порушенням процедури їх прийняття, тобто є передчасними.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення в частині правомірності дій щодо прийняття податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 та № 0001442312.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними дій по прийняттю податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 та № 0001442312 з постановленням в цій частині нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 189, 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними дій з приводу прийняття податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 та № 0001442312 - скасувати, постановивши в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби щодо прийняття податкових повідомлень рішень від 19.03.2012 року № 0001432312 та № 0001442312.

В решті постанову суду залишити - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.