Рішення № 32741595, 22.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р.Справа № 916/1397/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан"

до відповідача: Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

про стягнення заборгованості у розмірі 4564,28 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Паскал Т.І. - за довіреністю № 19 від 03.01.2013р.; Кобяковська Т.В. - за довіреністю №08 від 03.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волтан" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс", в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.32-34), просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 803,59 грн., 3% річних у розмірі 760,69 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. та юридичні витрати у розмірі 14 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення КП "Одесміськелектротранс" умов укладеного між сторонами по справі Договору про закупівлю товару №Т-ОМТС-П/2012/106 від 17.04.2012р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.06.2013р. було порушено провадження у справі №916/1397/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 19.06.2013р.

Ухвалою суду від 19.06.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представників сторін, наявне в матеріалах справи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 22.07.2013р.

Представники позивача у судовому засіданні 22.07.2013р. на змінених позовних вимогах наполягали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач - КП "Одесміськелектротранс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, що містяться в матеріалах справи (а.с.24,31), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2012р. між ТОВ "Волтан" та КП "Одесміськелектротранс" був укладений Договір на закупівлю товару №Т-ОМТС-П/2012/106 (а.с.6-9), відповідно до п.1.1. якого ТОВ "Волтан" (Постачальник) зобов'язався протягом 2012 року поставити КП "Одесміськелектротранс" (Замовникові) вироби з бетону будівельні (Товар), код згідно з ДКПП 016-97 (26.61.1), а замовник оплатити товар за цінами та в кількості, які зазначені у специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.10.1. Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., та в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.

Згідно п. 2.1. Договору, номенклатура, ціна кількість та асортимент товару повинні відповідати специфікації.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що строк поставки товару - 10 календарних днів з дня отримання письмової заявки Замовника на поставку партії Товару.

Згідно до п. 3.2. Договору, місце поставки товару: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1. Поставка здійснюється за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.2. Договору сторони погодили, що замовник проводить оплату поставленого товару на підставі рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами Договір на закупівлю товару №Т-ОМТС-П/2012/106 від 17.04.2012р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 20.11.2012р. ТОВ "Волтан" було поставлено на користь КП "Одесміськелектротранс" товар на суму 67 727 грн., про що свідчить підписана Постачальником і уповноваженим, згідно до довіреності (а.с.17), представником Покупця та скріплена їх печатками видаткова накладна №РН-0000292 від 20.11.2012р. (а.с.16).

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов договору в частині своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар не виконав, у зв'язку із чим позивач просив суд стягнути з КП "Одесміськелектротранс" пеню у розмірі 3 803,59 грн. відповідно до п. 8.6. Договору.

Суд, розглянувши позовні вимоги в цій частині, зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Відповідно до п.8.2. Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, замовник оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, оплату якого було затримано за кожен день прострочення.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у заяві про зміну позовних вимог (а.с.32-33), вважає розрахунок позивача вірним та вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних в розмірі 760,69 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок 3% річних, наведений позивачем у заяві про зміну позовних вимог (а.с.33), вважає розрахунок позивача вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення витрат на юридичну допомогу у сумі 14 000 грн., суд доходить наступних висновків.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. (п.6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 03.01.2013р. (а.с.43), який було укладено між позивачем та Підприємством Всеукраїнської організації інвалідів «САНТЕ».

При цьому, жодні докази, що юридична допомога позивачу надавалась саме адвокатом, в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні вимог про відшкодування судових витрат у вигляді вартості юридичних послуг в сумі 14 000 грн. слід відмовити.

Інші судові витрати покладаються на відповідача відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, ідентифікаційний код 03328497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волтан" (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Героїв космосу, 4; поштова адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94А, ідентифікаційний код 22967567) пеню у розмірі 3 803 /три тисячі вісімсот три/ грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 760 /сімсот шістдесят/грн. 69 коп., 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.