Рішення № 32741396, 31.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року

Справа № 912/998/13

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/998/13

за позовом: дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

до відповідача: приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг", м. Кіровоград

про стягнення 20 209,76 грн.

Представники :

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" на користь позивача 15 406,14 грн. заборгованості з урахуванням інфляції, 1 105,34 грн. 3% річних, 2 675,04 грн. пені, 1 023,24 грн. штрафу, всього в розмірі 20 209,76 грн.

Представник позивача участі в судовому засіданні не брав.

29.07.13 р. на адресу суду надійшло клопотання № 25-07/13-02 від 25.07.13 р. про розгляд справи без участі повноважного представника дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с. 52-54).

У зазначеному клопотанні позивач також повідомляє господарський суд про сплату відповідачем основної заборгованості за договором в повному обсязі та просить припинити провадження у справі в цій частині, а решту позовних вимог залишити без змін.

Оскільки явка повноважного представника позивача в засідання суду обов'язковою не визнавалась, позивачем виконано вимоги ухвали суду від 11.07.13 р. про порушення провадження у даній справі, господарський суд вважає за можливе задовольнити заявлене позивачем клопотання.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Разом з цим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 15.07.13 р. приватною виробничо-комерційною фірмою "Жемчуг" ухвали суду про порушення провадження у даній справі (а.с. 50).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

08.10.10 р. між філією "Києво-Святошинське дорожнє експлуатаційне управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Підрядник) та приватною виробничо-комерційною фірмою "Жемчуг" (далі - Замовник) укладено договір підряду на виконання робіт № 36/716-ф (далі - Договір, а.с. 9-12).

Відповідно до умов Договору, Підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими транспортними засобами та механізмами роботи з ремонту асфальтобетонного покриття смуг розгону та гальмування; адреса розташування об'єкта: автомобільна дорога М-о6 Київ-Чоп км 65 + 475 - км 65 + 549 (п.п. 1.1. - 1.2. Договору).

Згідно п.п. 2.1. Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт за цим Договором у жовтні місяці 2010 р. і завершує виконання робіт за цим Договором у листопаді місяці 2010 р.

У розділі 3 Договору сторони погодили ціну Договору та розрахунки за Договором.

Так, згідно п.п. 3.1., 3.2 Договору, договірна ціна є динамічною і складає 27617,72 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 4 602,95 грн.; розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюється шляхом переказу Замовником попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника у розмірі 50% від загальної суми та повністю розрахуватись на протязі 10 бухгалтерських днів після повного виконання робіт та підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт.

Пунктами 8.1., 8.3. - 8.4. Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень Загальних умов проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та на підставі довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3); вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру.; вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку визначеному в ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням доповнень та змін, ВБН Д.1.1-218-1-2011 із змінами та доповненнями та ВБН В.3.2.-218-180-2003 (в кожному конкретному випадку застосовується конкретний ДБН-проектно-кошторисна група).

Строком даного Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення; закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п. 12.1., 12.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Підрядника та Замовника, скріплений круглими печатками сторін.

Сторонами складено та підписано договірну ціну на будівництво - ремонт асфальтобетонного покриття смуг розгону та гальмування на а/д М-06 Київ-Чоп км 65 + 475-км 65 + 549 праворуч (комплекс дорожнього сервісу, АЗС, АГЗП), що здійснюється у 2010 році, яка складає 27 617,72 грн. (а.с. 22-23).

Також складено та перевірено розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на смуги розгону-гальмування а/д М-06 Київ - Чоп км 65 та підсумкову відомість ресурсів (витрати-по факту) (а.с. 37- 41).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.10 р. за листопад 2010 року, Підрядник здав, а Замовник прийняв підрядні роботи на загальну суму 27 617,72 грн. (а.с. 18-21).

Вказаний акт підписаний повноважними представниками Підрядника та Замовника, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

Відповідно до підписаної сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 року, всього Підрядником виконано робіт на суму 27 617,72 грн. (а.с. 24).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, Замовник умови Договору щодо здійснення оплати за підрядні роботи виконав не в повному обсязі та не належним чином, сплативши 13 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2196 від 08.12.10 р.

Оскільки решту заборгованості в сумі 14 617,72 грн. ( 27617,72 грн. - 13000,00 грн. = 14617,72 грн.) відповідач не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи відповідачем в добровільному порядку сплачено заборгованість за Договором в сумі 14 617,72 грн. в повному обсязі, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача від 12.07.13 р. та довідкою позивача № 263 від 25.07.13 р. (а.с. 60-61).

У зв'язку з викладеним, позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором.

Оскільки заборгованість в сумі 14 617,72 грн. відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1- 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 675,04 грн. пені, 1 023,24 грн. штрафу, 788,42 грн. інфляційних втрат та 1105,34 грн. 3% річних.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з цим, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих сум пені та штрафу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено нарахування пені та/або штрафу за порушення Замовником взятого на себе зобов'язання.

Також, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих сум пені та штрафу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу, посилається на застосування ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацами 3, 4 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та штрафу, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 23/225 від 28.02.11 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що розрахунок інфляційних втрат в сумі 788,42 грн. та 3% річних в сумі 1105,34 грн. є обґрунтованим та здійснений позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, в цій частині вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" (25006, м. Кіровоград, вул. Калініна, буд. 32, корп. 2, р/р № 26009420885431 у ОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 328016, код ЄДРПОУ 13768257) на користь дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, р/р 26008006293002 в ПАТ "Укрінбанк" в м. Києві МФО 300142, код ЄДРПОУ 33096517) заборгованість в сумі 1 893,76 грн., з яких: 1 105,34 грн. - 3 % річних; 788,42 грн. інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 410,81 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 14 617,72 грн. припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копії рішення направити сторонам у справі, зокрема, позивачу за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А; відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Калініна, буд. 32, корп. 2.

Суддя Л. С. Коротченко