Рішення № 32741310, 01.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2013 р.

Справа № 903/612/13

за позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля", м. Нововолинськ

про стягнення 86 082,08 грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Оскільки учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання, то у відповідності з ст.81-1ГПК України, фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Вугілля України" в позовній заяві просить стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" 86 082,08грн. збитків, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки вугілля №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р., в т.ч. 84 996,12грн. - збитків, понесених внаслідок повернення вантажу (провізна плата – 71 407,20грн.; плата за користування вагонами – 11 777,28грн.; плата за оформлення документів на повернення вагонів – 1 811,64грн.).

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договору №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р. по поставці вугілля, на рішення господарського суду м. Києва по справі №40/37 від 17.02.2011р., квитанції про приймання вантажу, накопичувальні картки зборів за роботи, відомості плати за користування вагонами та переліки ТехПД-4 та норми чинного законодавства, а саме ст.ст.193, 224 ГК України та ст.ст.22, 525, 526, 629ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином – ухвала суду від 18.06.2013р. із зазначенням часу, дати та місця розгляду справи в судовому засіданні надсилалась рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача (м. Київ, вул.. Богдана Хмельницького, 4) та отримана представником позивача 25.06.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення №31644318.

До початку розгляду справи в засіданні суду, відповідач через канцелярію суду подав заяву №1183/8.1/10-13 від 16.07.2013р., в якій зазначає, що ДП "Волиньвугілля" не заперечує проти розгляду справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов’язковою, а відповідач міг поштою надіслати свої заперечення та пояснення з приводу заявленого позову, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами

Із досліджених матеріалів справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01.02.2010р. між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець) та Державним підприємством "Волиньвугілля" (постачальник) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Волиньвуглезбудпостач" укладено договір поставки №15-10/1-ЕН, згідно з яким постачальник (відповідач) поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а позивач (покупець) приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором. (а.с. 60-71)

Пунктами 2.1.-2.4. договору передбачено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п.6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії. Датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Сторони в пункті 3.1.5. договору обумовили, що в залежності від напрямків відвантаження вугілля постачальник зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 "Особливі відмітки" залізничних відмітку: "постачання за Договором №___ у власність ___" згідно з договором №___ від ___, а також назву та місце знаходження постачальника".

В п.п. 3.4.1.-3.4.4. вказано, що покупець має право отримати на умовах договору вугілля, вартість якого оплачена відповідно до умов цього договору. Вимагати від постачальника належного порядку поставки вугілля. Перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором. Відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором, асортимент якого не відповідає вимогам договору, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному договором порядку, або прийняти із знижками, передбаченими умовами договору.

В пункті 6.1. договору поставки вказано, що для здійснення безперебійного та оперативного приймання вугілля на ТЕС, покупець та постачальник вугілля мають право спільно приймати вугілля за кількістю та якістю, у зв'язку з чим зобов'язані вчиняти всі необхідні дії та підписувати відповідні документи (акти).

Додатком №04/10-1 від 31.03.2010р. до договору поставки від 01.02.2010р. №15-10/1-ЕН сторони погодили, що показники якості марки вугілля ДГР 0-200 не повинні перевищувати: зольність-35,0%, волога-14,0% (а.с. 57).

Згідно з пунктом 7.5. договору поставки покупець забезпечить оплату залізничного тарифу по перевезенню вугілля.

Відповідно до п. 8.4. договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме-вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи та ін.

Договір підписано обома сторонами з протоколом розбіжностей №1 від 01.02.2010р. до договору поставки вугілля від 01.02.2010р. №15-10/1-ЕН (а.с. 59), додатковою угодою №01-02-10/1 від 01.02.2010р. до вказаного договору (а.с. 58) та додатком №04/10-1 від 31.03.2010р. до договору №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р. (а.с. 57).

З рішення господарського суду міста Києва вбачається, що між позивачем-Державним підприємством "Вугілля України" та Відкритим акціонерним товариством "Західенерго" укладено договір поставки вугілля №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а покупець ВАТ "Західенерго" прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті. Пунктом 2.1. договору №02/10/1-ЕН від 01.02.2010р. сторони погодили, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. (а.с. 72-76).

На виконання умов договору №02/10/1-ЕН 23.04.2010р. та 24.04.2010р. на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом ВАТ "Західенерго", від вантажовідправника ДП "Волиньвугілля" ВО"Волиньвуглезбудпостач" надійшло 32 вагони вугілля марки ДГР 0-200мм в загальній кількості 2202000 кг, що стверджується накладною №36502692 у вагонах №№66819814, 64991680, 67864520 в кількості 207 000кг; накладною №36502693 у вагонах №№64483928, 66970484, 67165365, 67612804, 68514603, 65309205, 64714264, 65793408, 67151845, 64528144 в кількості 687 000кг; накладною №36502694 у вагонах №№66697228, 65961542, 66669011, 65781221, 68741552, 68522788, 68506203, 68007913 в кількості 554 000кг; накладною №36075338 у вагоні №67341826 в кількості 69 000кг; накладною 36502695 у вагонах №№62945449, 60809647, 67370155, 67196931, 67167411, 65536849, 66689688, 67170746, 67183749, 66963042 в кількості 685 000кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено, що за своїми якісними характеристиками вугілля не відповідає умовам Договору, оскільки його фактична зольність (Аd) становила від 35,6 % до 38,7% проти гранично допустимого показника зольності для рядового вугілля 35 %.

Для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС представники відповідача та вантажовідправника повідомлялись позивачем телеграмою №339 від 23.04.2010р. та факсограмами № 344 від 24.04.2010р. та № 345 від 26.04.2010. (а.с. 43, 46).

Результати приймання спірного вугілля оформлені актом приймання вугілля № 2566 від 24.04.2010р., №№2576/1, 2576/2 від 25.04.2010р., складеними та підписаними уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС та представниками вантажовідправника, що діяли на підставі довіреності № 10 від 23.12.2009р., №18 від 31.12.2009р. (а.с. 34, 35, 37, 39, 41)

Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 24.04.2010р. та 26.04.2010р. у вищезазначених залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№36408701, 36408702, 36408703 виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці. (а.с. 47, 52, 53)

Позивачем ДП "Вугілля України" на адресу ДП "Волиньвугілля" ВП "Волиньвуглезбудпостач" надсилалась претензія №2024/10 від 22.07.2010р. на суму 84 996,12 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. (а.с. 54-55).

Проте, зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.02.2011р. у справі №40/37 за позовом ВАТ "Західенерго" до ДП "Вугілля України", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП "Волиньвугілля" про стягнення 84 996,12грн. боргу, спричинених поставкою вугілля неналежної якості відповідачем за договором поставки вугілля №02-10/1-ЕН від 01.02.2010р. (а.с. 72-76) встановлено факт поставки неякісного вугілля за вищевказаними залізничними накладними, а також те, що внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем ВАТ "Західенерго" понесено збитки у розмірі 84 996,12грн. на повернення залізничних вагонів, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" 84 996,12грн. збитків, 849,96грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення набрало законної сили.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені господарським судом м. Києва в межах справи 40/37 в рішенні від 17.02.2011р. мають преюдиціальне значення при розгляді справи №903/612/13.

З матеріалів справи вбачається, що суму збитків, а також судові витрати, стягнуті з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" рішенням господарського суду м. Києва від 17.02.2011р. у справі №40/37 сплачено шляхом зарахування зустрічних вимог згідно заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог від 22.11.2011р. №2710/10 (а.с. 56).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст.228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Укладений між відповідачем та позивачем договір №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р. за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до умов договору №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р. вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля залізницею оплачує покупець (п. 7.5. договору). Постачальник гарантує відповідність кількості та якості вугілля до умов договору; за постачання неякісного вугілля, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт та ін. (п. 8.3. договору).

З наявних у матеріалах справи залізничних накладних №№36502692, 36502693, 36502694, 36075338, 36502695 від 23, 24 квітня 2013р. вбачається, що вантажовідправником спірного вугілля є ВП "Волиньвуглезбудпостач" ДП "Волиньвугілля", який поставив спірне вугілля на Бурштинську ТЕС ВАТ "Західенерго" в рахунок договору у власність ДП "Вугілля України" за договором з ВАТ "Західенерго" Бурштинська ТЕС, про що свідчить відповідна відмітка на цих накладних (а.с. 42, 48-51). Наявність зазначеної відмітки була обумовлена між позивачем і відповідачем у п. 3.1.5 договору №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди)-є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обов'язку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок поставки неякісного вугілля по договору поставки №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р. Права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, у тому числі у зв'язку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором передбачений обов'язок постачальника компенсувати всі витрати ТЕС, вантажоотримувача та покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором. Поставлене ним вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало показникам, обумовленим сторонами у договорі №15-10/1-ЕН від 01.02.2010р., що також підтверджується рішенням господарського суду м. Києва у справі №40/37 від 17.02.2011р.; наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді плати ВАТ “Західенерго” та витрат на повернення вантажу згідно залізничних накладних.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо якості поставленого вугілля, позивач був змушений сплатити ВАТ “Західенерго” 84 996,12грн. збитків, 849,96грн. державного мита 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості. Отже, у зв'язку із поставкою вугілля, якість якого не відповідала показникам обумовленим сторонами, ДП “Вугілля України” зазнало збитків на загальну суму 86 082,08грн. збитків, сплачених позивачем на користь ВАТ “Західенерго” за рішенням господарського суду м.Києва у справі №40/37.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі і в заяві від 16.07.2013р. №1183/8.1/10-13 представник відповідача проти задоволення позову не запреречив.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору сумі 1 721,65грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 16, 20, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712ЦК України, ст.ст. 22, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля", Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 1, код ЄДРПОУ 32365965, п/р №260043472468 у філії відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Луцьк МФО 303138

на користь Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, вул. Богдана-Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 32709929, п/р №260093016513 в АК «Промінвестбанк», м. Київ, МФО 300012

86 082,08грн. збитків та 1 721,65грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

01.08.13

Суддя Л. О. Черняк