Ухвала суду № 32739527, 24.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 р.Справа № 816/302/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 816/302/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 0013342301/1835.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 28.02.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 29.10.2012 року по 30.10.2012 року фахівцями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правових взаємовідносин з ТОВ "Промислова група "ДФМ" за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 30.10.2012 року № 4477, яким зафіксовано порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року на загальну суму 15841 грн.

На підставі зазначеного акту Кременчуцькою ОДПІ 22.11.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0013342301/1835, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в загальному розмірі 15841 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

У даному випадку фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат за 3 квартал 2011 року на суму 68871 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Промислова група "ДФМ" з придбання товарів, які не мали реального характеру.

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ "Кремуніверсалпостач" здійснювало господарську діяльність із ТОВ "Промислова група "ДФМ" щодо поставки позивачу засобів індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття та господарчого інвентаря, у зв'язку з чим між вказаними сторонами укладено договір поставки № 2 від 05.09.2011 року.

У підтвердження реальності виконання вказаної угоди до матеріалів справи надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, договір оренди приміщення.

У відповідності до п. 3.3 Договору доставка товару здійснювалась покупцем власним транспортним засобом, а саме транспортним засобом директора ТОВ "Кремуніверсалпостач" Шнуркова Р.П. р.н. НОМЕР_1, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспортних накладних.

При цьому, місцем розвантаження товару зазначено: с. Галяве Полтавської області.

У свою чергу, матеріал справи містять договір оренди № 1 від 04.04.2011 року, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_2, за умовами якого позивачем з метою виробничої діяльності орендовано приміщення площею 50 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі на рахунки ТОВ "Промислова група "ДФМ", про що свідчать банківські виписки.

В подальшому, вартість придбаного товару ТОВ "Кремуніверсалпостач" віднесено до складу валових витрат 3 кварталу 2011 року.

Також, у ході судового розгляду справи встановлено, що позивач використав товар, придбаний у ТОВ "Промислова група "ДФМ", у власній господарській діяльності, а саме: для реалізації іншим контрагентам, що підтверджується зокрема, видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань на їх підставі, в даному випадку, не вбачається.

Також, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Кремуніверсалпостач" правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ПП ТОВ "Промислова група "ДФМ", а отже донарахування податку на прибуток в сумі 15 841 грн. є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 0013342301/1835 прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 816/302/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Присяжнюк О.В.