Рішення № 32738474, 01.06.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/19054/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., при секретарі Галаговець О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ужгородської міської ради про знесення самочинного будівництва та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ужгородської міської ради про знесення самочинного будівництва та відшкодування шкоди, мотивуючи позов тим, що він отримавши дозвіл на будівництво та розробивши план нової будівлі приступив до будівництва житлового будинку. При цьому, будь-яких обмежень на сусідній ділянці не було. Влітку 2007 року його сусід незаконно без будь-яких дозвільних документів почав будівництво гаража з підсобними приміщеннями приблоковуючи свої стіни до його будинку, тобто він звів три стіни, а взамін четвертої використав стіну будинку позивача, що грубо порушує його право приватної власності. Такі його дії є не тільки незаконними а й небезпечними, оскільки суперечать всім санітарним та пожежним нормам.

Зазначає, що в майбутньому він не зможе з своєю сім'єю нормально проживати у новозбудованому ним будинку, оскільки через стіну до його спальної кімнати сусідом встановлено душову кабінку та санвузол.

Окрім цього, грубим фактом порушення всіх будівельних норм є будівництво житлових приміщень над господарською спорудою.

Вказує, що за весь цей період він переніс багато моральних страждань, що відчутно похитнуло його самопочуття, він почав сваритися з дружиною та став дратівливим.

Тому, посилаючись на норми законодавства, що регламентують правовий режим самочинного будівництва, просить суд визнати незаконними дії відповідачів щодо будівництва мансардного приміщення над гаражем, зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж з надбудованими підсобними приміщеннями в АДРЕСА_1, а також відшкодувати моральні збитки в розмірі 12 000 грн. та матеріальні збитки в розмірі 7 700 грн.

Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представник в судовому засіданні, позов не визнали, з мотивів викладених у запереченні на позовну заяву, в якому зазначили, що ОСОБА_3 є власницею ? частки будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 06.02.2003 року. Однак, позивач без її дозволу захопивши частину земельної ділянки, яка передана їй у користування, самовільно побудував будинок до її господарської будівлі, використавши опори її господарської будівлі для встановлення стіни своєї будівлі.

Зазначила, що вказаний сарай, відповідно до технічного паспорта на її будинковолодіння був позначений під літ. «В» і законно побудований на власній земельній ділянці.

Водночас, позивач з самого початку свого самочинного будівництва порушив усі норми будівництва. При цьому, вона не надавала позивачу дозволу на будівництво на межі.

З цих підстав, просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в судове засідання повторно не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд провів розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши представника позивача, відповідачів та їх представника, дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним власником житлового будинку літ. Д з господарською будівлею, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що стверджується витягом про державну реєстрацію прав від 06.11.2012 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що влітку 2007 року сусід позивача - відповідач ОСОБА_2, без будь-яких дозвільних документів почав будівництво гаража з підсобними приміщеннями приблоковуючи свої стіни до будинку позивача.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що такими діями відповідач грубо порушує його право приватної власності, такі суперечать всім санітарним та пожежним нормам.

З дослідженого в судовому засіданні повідомлення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 4-2154/101 від 31.07.2012 року, вбачається, що рішень про надання дозволу або вихідних даних на будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 міськвиконкомом не приймалось, земельна ділянка відповідачу у власність не надавалась. А згідно повідомлення інспекції ДАБК в Закарпатській області від 10.08.12 року, - при проведенні останньою перевірки, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 здійснила реконструкцію сараю з надбудовою житлових приміщень без будь-яких дозвільних документів, за що її притягнуто до адмінвідповідальності.

З повідомлення Управління Держтехногенбезпеки у Закарпатській області № 01/776 від 17.08.2012 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно прибудував до житлового будинку гараж з мансардним приміщенням без витримки протипожежних розривів ДБН 360-92** або без влаштування протипожежної стіни.

В свою чергу, висновком експертного дослідження № 60 від 19.09.2012 року, стверджується, що при будівництві господарської будівлі по АДРЕСА_1 було порушено норми ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, а саме п. 3.24*, 3.25*. В приміщенні житлового будинку позивача, а саме у житлових кімнатах, які є суміжними із господарською будівлею будинковолодіння № 11виявлено тріщини вертикальні в місті примикання стіни до міжкімнатної перегородки та горизонтальні в місці примикання стін до стелі, які могли виникнути в результаті проведення ремонтно-будівельних робіт по реконструкції спірної господарської будівлі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, в судовому засіданні, доведено наявність порушення права власності позивача на належний йому житловий будинок, з боку відповідачів, яке підлягає усуненню.

Положеннями ч.7 ст. 376 ЦК України, передбачено, що в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі при наявності, в розумінні п. 22 Постанови № 6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва), істотних порушень будівельних норм і правил, своєю поведінкою свідчать про відмову від перебудови самочинно побудованої ними нежитлової будівлі, оскільки вважають, що правомірно її побудували, натомість вказують, що позивач здійснив будівництво з порушенням відповідних норм.

Однак, доводи відповідачів щодо захоплення позивачем частини їх земельної ділянки, яка передана їм у користування та подальшого будівництва на ній будинку, не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких належних доказів щодо правомірності користування нею відповідачами не надано.

За таких обставин, вирішуючи позовні вимоги стосовно визнання незаконними дій відповідачів щодо будівництва мансардного приміщення над гаражем та зобов'язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж з надбудованими підсобними приміщеннями, суд вважає, що позов в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж з надбудованими підсобними приміщеннями в АДРЕСА_1, підлягає до задоволення, що буде достатнім для захисту його порушеного права власності.

Стосовно позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, суд констатує наступне.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У позовній заяві позивач зазначила, що моральна шкода полягає у моральних стражданнях, що відчутно похитнуло його самопочуття, через незаконні дії його сусіда.

Проте, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України останній не надав жодних доказів, які б стверджували, наявність таких страждань, а також розмір матеріальних збитків.

Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з пропорційності їх присудження до розміру задоволених позовних вимог з урахуванням їх змісту, тому вважає, за необхідне стягнути з відповідачів в користь позивача 107,30 грн. судового збору сплачених останнім при зверненні в суд з позовом, 1500 гривень - витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги та 1 500 гривень витрат понесених на оплату послуг експерта.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,

Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знести самовільно збудований гараж з надбудованим підсобним приміщенням, що розташований по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно в користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п'ятсот ) грн. витрат понесених з оплатою послуг експерта та 1500 (одну тисячу п'ятсот ) грн. витрат на оплату правової допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе