Постанова № 32738163, 29.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 р. № 820/5882/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Малахової Ю.А.,

відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 23.04.2013 року № 0000952220, № 0000962220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, а винесені податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон", оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Ухвалою суду від 29.07.2013 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по справі його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ "Атлантіс Схід Компані" порушено вимоги п. 138.1 ст. 138 та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 562375 грн. та податок на додану вартість всього у сумі 535595 грн. за рахунок відображення в обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон", які, на думку податкового органу, реально не відбулися. Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилався на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праксет-Харків" від 09.08.2012 року № 572/222/30137712, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Будком-Алон" від 25.07.2012 року №326/153/34951473, акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецтрубомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року від 26.02.2013 року № 749/2240/31939034.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" - зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.04.2006 року, про що зроблений запис № 14801020000025049. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова з 04.04.2006 року за № 672/118, зареєстровано платником податку на додану вартість з 17.04.2012 року відповідно до свідоцтва №200042308.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Атлантіс Схід Компані" з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП "Будком-Алон" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ "Праксет-Харків" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року та ТОВ "Спецтрубомонтаж" за період травень, вересень 2012 року та подальшої участі отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях, за наслідками якої складений акт від 09.04.2013 року № 1408/22.2-05/34332486. За результатами проведення перевірки встановлені порушення: п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 562375 грн. за 2 квартал 2012 року - 81730 грн., за 3 квартал 2012 року - 480 645 грн., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом зроблений висновок про заниження та сплаті до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "БудкомАлон" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ "Праксет-Харків" за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року та ТОВ "Спецтрубомонтаж" за період травень, вересень 2012 року на загальну суму 535595 грн. (т. 1 а.с. 45-61).

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення: від 23.04.2013 року №0000962220, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у розмірі 669493,75 грн. у тому числі: за основним платежем - 535595,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 133898,75 грн. та від 23.04.2013 року №0000952220, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 702968,75 грн. у тому числі: за основним платежем - 562 375 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 140 593,75 грн. (т.1 а.с. 62-63).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображення в акті від 09.04.2013 року № 1408/22.2-05/34332486 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Атлантіс Схід Компані" п. 138.1 ст. 138 та п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон, які, на думку податкового органу, реально не відбулись, а правочини, вчинені між позивачем та вищезазначеними контрагентами, здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

За матеріалами справи судом встановлено, а представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки податкових органів, зроблені у акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праксет-Харків" від 09.08.2012 року № 572/222/30137712; у акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Будком-Алон" від 25.07.2012 року №326/153/34951473 та акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецтрубомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року від 26.02.2013 року № 749/2240/31939034 щодо відсутності ознак реальності здійснення господарської діяльності.

Окрім того, податковий орган зазначив, що ТОВ "Атлантіс Схід Компані" не було надано до перевірки первинних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон".

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 09.04.2013 року № 1408/22.2-05/34332486, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом встановлено наступне.

З огляду на невизнання позивачем таких висновків та прийнятих на їх підставі рішень, суд зазначає, що питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують факт їх здійснення платником податку. Обов'язковість ведення і зберігання первинних документів передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та положеннями розділу II Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу,- пункту 198.6 статті 198 ПК України. За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні, здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

З наявних у справі документів вбачається, що 15.06.2012 року між ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Замовник) та ТОВ "Праксет-Харків" (Виконавець) укладений договір про надання послуг, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому відповідно до умов договору, послуги з розміщення співробітників Замовника у м. Херсон у відповідності до заявки, а Замовник зі свого боку зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх. На виконання умов вказаного договору ТОВ "Праксет-Харків" на адресу ТОВ "Атлантіс Схід Компані" виписана в тому числі податкова накладна від 27.06.2012 року № 311 на загальну суму 9240 грн. у т.ч. ПДВ - 1540 грн.

Крім того, сторонами правочину складений та підписаний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 2706-17 від 27.06.2012 року. Оплата за отримані послуги здійснена у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 57 від 05.09.2012 року. Позивачем до матеріалів справи надана заявка, оформлена та підписана директором ТОВ "Атлантіс Схід Компані" від 15.06.2012 року на адресу ТОВ "Праксет-Харків" щодо забезпечення житлом у місті Херсон 16 співробітників підприємства, на виконання якої складений звіт від 29.06.2012 року, затверджений директором ТОВ "Праксет-Харків" Скубак О.А. та підписаний між ТОВ "Атлантіс Схід Компані" та ТОВ "Праксет-Харків", в якому зазначено, що були надані послуги щодо розміщення співробітників ТОВ "Атлантіс Схід Компані" у місті Херсон з 24.06.2012 року по 30.06.2012 року у кількості 16 осіб.

Крім того, позивачем до матеріалів справи наданий договір поставки № ДГ 03/09 від 03.09.2012 року, укладений між ТОВ "Спецтрубомонтаж" (Постачальник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Покупець), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю будівельні матеріали (далі за текстом - товар) партіями на підставі заявок Покупця, в яких зазначається асортимент та кількість необхідного товару, а також на підставі видаткових накладних, які оформлюються на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за товар.

На виконання умов вказаного договору позивачем надані виписані ТОВ "Спецтрубомонтаж" податкові накладні: від 03.09.2012 року № 1, від 04.09.2012 року № 4, від 05.09.2012 року № 9, від 06.09.2012 року № 20, від 07.09.2012 року № 29, від 07.09.2012 року № 28, від 10.09.2012 року № 38, від 11.09.2012 року № 43, від 12.09.2012 року № 46, від 13.09.2012 року № 51, від 14.09.2012 року № 56, від 17.09.2012 року № 61, від 18.09.2012 року № 66, від 19.09.2012 року № 72, від 20.09.2012 року № 79, від 21.09.2012 року № 87, від 24.09.2012 року № 94, від 25.09.2012 року № 101, від 26.09.2012 року № 111. Факт відвантаження товару на адресу ТОВ "Атлантіс Схід Компані" підтверджується складеними видатковими накладними: від 03.09.2012 року № РН-0000261, від 04.09.2012 року № РН-0000262, від 05.09.2012 року № РН-0000263, від 06.09.2012 року № РН-0000264, від 07.09.2012 року № РН-0000265, від 07.09.2012 року № РН-0000266, від 10.09.2012 року № РН-0000267, від 11.09.2012 року № РН-0000268, від 12.09.2012 року № РН-0000269, від 13.09.2012 року № РН-0000270, від 14.09.2012 року № РН-0000271, від 17.09.2012 року № РН-0000272, від 18.09.2012 року № РН-0000279, від 19.09.2012 року № РН-0000273, від 20.09.2012 року № РН-0000274, від 21.09.2012 року № РН-0000275, від 24.09.2012 року № РН-0000276, від 25.09.2012 року № РН-0000277, від 26.09.2012 року № РН-0000278, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи та засвідченими банківською установою платіжними дорученнями. В якості доказу руху товару від ТОВ "Спецтрубомонтаж" на користь ТОВ "Атлантіс Схід Компані" позивачем надані належним чином складені товарно-транспортні накладні. В якості доказів оприбуткування придбаного товару у ТОВ "Спецтрубомонтаж" позивачем до матеріалів справи надано картку рахунку 631.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки № 02-05 від 31.05.2012 року, укладеного між ПП "Будком-Алон" (Постачальник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Покупець) встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю будівельні матеріали в асортименті, в подальшому "Продукція", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її відповідно до умов договору. В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані виписані ПП "Будком-Алон" податкові накладні: від 04.06.2012 року № 10, від 13.06.2012 року № 49, від 14.06.2012 року № 55, від 15.06.2012 року № 69, від 15.06.2012 року № 70, від 18.06.2012 року № 85, від 20.06.2012 року № 98, від 21.06.2012 року № 111, від 22.06.2012 року № 122, від 27.06.2012 року № 150, від 02.07.2012 року № 4, від 03.07.2012 року № 11, від 04.07.2012 року № 18, від 05.07.2012 року № 29, від 06.07.2012 року № 36, від 10.07.2012 року № 49, від 11.07.2012 року № 58, від 12.07.2012 року № 66, від 13.07.2012 року № 81, від 16.07.2012 року № 85, від 17.07.2012 року № 97, від 18.07.2012 року № 105, від 19.07.2012 року № 120, від 20.07.2012 року № 129, від 23.07.2012 року № 140, від 24.07.2012 року № 151, від 25.07.2012 року № 159, від 26.07.2012 року № 170, від 27.07.2012 року № 181, від 01.08.2012 року № 5, від 03.08.2012 року № 18, від 06.08.2012 року № 29, від 07.08.2012 року № 38, від 10.08.2012 року № 63, від 13.08.2012 року № 73, від 14.08.2012 року № 86, від 17.08.2012 року № 110, від 20.08.2012 року № 122, від 21.08.2012 року № 127, від 27.08.2012 року № 152, від 28.08.2012 року № 165, від 28.08.2012 року № 164, від 29.08.2012 року № 170, від 30.08.2012 року № 177. Факт відвантаження товару на адресу ТОВ "Атлантіс Схід Компані" підтверджується складеними видатковими накладними: від 04.06.2012 року № 1125, від 13.06.2012 року № 111, від 14.06.2012 року № 1129, від 15.06.2012 року № 1107, від 15.06.2012 року № 1106, від 18.06.2012 року № 1130, від 20.06.2012 року № 1128, від 21.06.2012 року № 1108, від 22.06.2012 року № 1109, від 27.06.2012 року № 1110, від 02.07.2012 року № РН-0000146, від 03.07.2012 року № РН-0000147, від 04.07.2012 року № РН-0000148, від 05.07.2012 року № РН-0000149, від 06.07.2012 року № РН-0000151, від 10.07.2012 року № РН-0000150, від 11.07.2012 року № РН-0000152, від 12.07.2012 року № РН-0000153, від 13.07.2012 року № РН-0000154, від 16.07.2012 року № РН-0000155, від 17.07.2012 року № РН-0000156, від 18.07.2012 року № РН-0000157, від 19.07.2012 року № РН-0000158, від 20.07.2012 року № РН-0000159, від 23.07.2012 року № РН-0000160, від 24.07.2012 року № РН-0000161, від 25.07.2012 року № РН-0000162, від 26.07.2012 року № РН-0000163, від 27.07.2012 року № РН-0000164, від 01.08.2012 року № РН-0000175, від 03.08.2012 року № РН-0000179, від 06.08.2012 року № РН-0000181, від 07.08.2012 року № РН-0000183, від 10.08.2012 року № РН-0000186, від 13.08.2012 року № РН-0000189, від 14.08.2012 року № РН-0000191, від 17.08.2012 року № РН-0000195, від 20.08.2012 року № РН-0000199, від 21.08.2012 року № РН-0000202, від 27.08.2012 року № РН-0000220, від 28.08.2012 року № РН-0000223, від 28.08.2012 року № РН-0000222, від 29.08.2012 року № РН-0000227, від 30.08.2012 року № РН-0000230.Оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи та засвідчені банківською установою платіжні доручення. В якості доказу руху товару від ПП "Будком-Алон" на користь ТОВ "Атлантіс Схід Компані" позивачем надані належним чином складені товарно-транспортні накладні. В якості доказів оприбуткування придбаного товару у ПП "Будком-Алон" позивачем до матеріалів справи надано картку рахунку 631.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Суд вважає необґрунтованими дані доводи податкового органу, та зазначає наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.

Суд зазначає, що загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість

Також, до матеріалів судової справи позивачем наданий лист ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 28.03.2013 року № 3404/10/22.2-16-9 "Про надання інформації та її документального підтвердження", яким податковий орган зазначив про необхідність надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Праксет-Харків", ПП "Будком-Алон" та ТОВ "Спецтрубомонтаж" з підстави надходження до податкового органу актів, що були складені відносно вищевказаних постачальників.

Суд зазначає, що вимоги щодо оформлення запиту, визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, якісвідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що з аналізу листа ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 28.03.2013 року № 3404/10/22.2-16-9 вбачається, що відповідачем у ньому не зазначено жодної з підстав, визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України для направлення такого запиту, що є обов'язковою складовою письмового запиту про подання інформації.

Отже, враховуючи вищенаведене, позивач ТОВ "Атлантіс Схід Компані" цілком правомірно, використовуючи право, передбачене абз. 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України був звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит.

Суд зазначає, що до матеріалів справи також надана ліцензія, видана ТОВ "Атлантіс Схід Компані" щодо здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) строком дії з 09.08.2011 року по 01.06.2016 року, що підтверджує пов'язаність укладених договорів, предметом яких є придбання будівельних матеріалів, з веденням власної господарської діяльності. Окрім того, позивачем до матеріалів справи наданий договір оренди № 15/4 від 03.04.2012 року, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язується надати за дійсним договором Орендарю в оренду нежитлове приміщення загальною площею 125 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, пров. Сидоренківський, б.1а з метою зберігання товару, обладнання та матеріалів.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнається судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши всі перелічені первинні документи, що складені на виконання вищевказаних договорів, за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Між іншим, суд зазначає, що приєднані до справи платіжні доручення, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару та отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що у подальшому придбаний позивачем у ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон" товар (будівельні матеріали) був використаний у межах наступних договорів підряду: договір підряду № 12-06/Х від 16.06.2012 року, укладений між ПАО "Макрохим" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід компані" (Підрядник), відповідно до умов якого матеріально-технічне забезпечення виконання робіт є обов'язком Підрядника - ТОВ "Атлантік Схід Компан (на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт),договір про закупівлю послуг №1206000323 від 07.06.2012 року, укладений між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Виконавець), відповідно до умов якого придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється Виконавцем та входять у вартість послуг ( на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт), договір про закупівлю послуг №1206000324 від 07.06.2012 року, укладений між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Виконавець), відповідно до умов якого придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору, здійснюється Виконавцем та входять у вартість послуг (на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт), договір підряду № 10/4 від 12.04.2012 року, укладений між ПАТ "Сумихімпром" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Підрядник), відповідно до умов якого замовлення та постачання матеріальних ресурсів здійснює Підрядник (на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт), договір підряду № 58/1230 від 24.05.2012 року, укладений між ПАТ "Сумихімпром" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Підрядник), відповідно до умов якого замовлення та постачання матеріальних ресурсів здійснює Підрядник (на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт), договір № 118 від 22.08.2012 року, укладений між ТОВ "Титан Україна" (Замовник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Підрядник), відповідно до умов якого визначено, що роботи виконуються із матеріалів підрядника (на виконання умов договору виписані договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт).

Разом з тим, суд зауважує, що до матеріалів справи надані судові рішення щодо оскарження дій податкового органу з проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ "Атлантіс Схід Компані", на які посилається ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки від 09.04.2013 року № 1408/22.2-05/34332486 як на підставу нарахувань грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу, а саме: постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 по справі № 2а-11181/12/2070 за позовом ТОВ "Праксет-Харків" до Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про визнання дій протиправними, позов задоволений, визнані протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області державної податкової служби по проведенню зустрічних звірок ТОВ "Праксет-Харків" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2011-2012 років, про що складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки № 572/222/30137712 від 09.08.2012 року та № 802/222/30137712 від 21.09.2012 року (залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року); постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 2а-11376/12/2070 за позовом ПП "Будком-Алон" до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС про визнання незаконними дій позов задоволений, визнані протиправними дії Харківської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-липень 2012 року, за наслідками якої складений акт № 326/153/34951473 від 25.07.2012 року (залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року).

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи письмовим доказам: договорам, податковим накладним, видатковим накладним, актам, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ "Атлантіс Схід Компані" товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Суд вважає за необхідне зазначити, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ "Атлантіс Схід Компані" або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Також суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч. 4 ст. 70 КАС України, якими передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.04.2013 року №0000952220 та № 0000962220, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.04.2013 року № 0000952220 та № 0000962220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" (код 34332486; 61004, м. Харків, вул. Набережна Крупської, б. 5) витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 серпня 2013 року.

Суддя Заічко О.В.