Рішення № 32734522, 03.07.2013, Гагарінський районний суд міста Севастополя

перша інстанція

справа №2702/11648/12

провадження 2/763/1776/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Євдокімової І.А.

при секретарі - Ткаченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, суд -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення коштів по договору банківського вкладу, якій у подальшому уточнила у порядку ст.31 ЦПК України, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» суму у розмірі 162453,35 гривень та витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31 серпня 2012 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» був укладений Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МВ901 на суму 35000,00 гривень, а також Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МВ2763 на суму 150 000,00 гривень; 12 грудня 2011 року був укладений Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (391)7697 на суму 500,00 гривень; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» «ПСД (391)1740 від 12.12.2011 року на загальну суму 19787,00 доларів США; Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МК7932 від 01.11.2012 року на суму 500,00 долів США; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (366) 1180 від 02.08.2012 року на суму 500,00 гривень; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСД (366)250 від 02.08.2012 року на суму 100,00 доларів США; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (366) 2371 від 31.08.2012 року на суму 500,00 гривень. Після визнання банку неплатоспроможним, по її заявам деякі договори були достроково розірванні. 21.02.2013 року їй була сплачена сума у розмірі 199989,60 гривень, однак банк не повернув усі вклади з нарахованими відсотками, Просить суд стягнути на її користь суму у розмірі 162453,35 гривень.

У судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, надійшла письмова заява відповідно до якої, просить суд ухвалити по справі заочне рішення, позовні вимоги задовольнити, справу розглянути у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просила у позові відмовити, пояснила, що позивачкою були достроково розірвані договори, а уразі дострокового припинення дії Договору з ініціативи вкладника згідно до п.2.6 проценти перераховуються та виплачуються з розрахунку 0,1 процентів річних за фактичний строк перебазування вкладу на рахунку. Крім того, в період дії тимчасової адміністрації в АВТ «БАНК «ТАВРИКА» вкладники отримують свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку але не більше 200000,00 гривень. Позивачка отримала гарантовану Фондом гарантування вкладів суму грошових коштів у розмірі 199997,60 гривень.

Згідно до ст.169 ч.4 ЦПК України, «якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповноважною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за можливим розглянути справу по суті та постановити заочне рішення згідно до ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що 31 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» був укладений з Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МВ901 на суму 35000,00 гривень, з нарахуванням 23,5 процентів річних; а також Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МВ2763 на суму 150 000,00 гривень з нарахуванням 24,00 процентів річних; 12 грудня 2011 року був укладений Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (391)7697 на суму 500,00 гривень з нарахуванням 22 процентів річних; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» «ПСД (391)1740 від 12.12.2011 року на загальну суму 19787,00 доларів США з нарахуванням 11,00 процентів річних; Договір банківського вкладу «Море відсотків» №МК7932 від 01.11.2012 року на суму 500,00 долів США з нарахуванням 11,00 процентів річних; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (366) 1180 від 02.08.2012 року на суму 500,00 гривень з нарахуванням 22,00 процентів річних; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСД (366)250 від 02.08.2012 року на суму 100,00 доларів США з нарахуванням 10,00 процентів річних; Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» №ПСГ (366) 2371 від 31.08.2012 року на суму 500,00 гривень з нарахуванням 24,50 процентів річних.

Позивачем умови договору виконані, тобто внесені на відкритий рахунок банку грошові кошти

Відповідно до п.2.2 Договору виплата нарахованих процентів здійснюється у валюті Вкладу, починаючи з першого робочого дня місяця, наступного за місяцем, за яким були нараховані проценти, через касу Банку, або шляхом переказу за письмовою заявою вкладника у валюті Вкладу на його поточний або картковий рахунок відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов п.2.1 Договору відповідачем на користь позивача повинні бути сплачені відсотки.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору відповідач зобов'язався при закінченні строку зберігання вкладу, встановленого п.1.1 Договору, повернути пред'явнику вкладнику суму вкладу та суму нарахованих процентів.

Відповідачем частково була сплачена сума вкладу та нарахованих відсотків у розмірі 199997,60 гривень.

З зазначеного вбачається, що у відповідача перед позивачем по вищевказаним договором існує заборгованість у розмірі 1624,53,35 гривень.

У зв'язку з викладеним, 30.11.2012 року та 25.12.2012 року, 09.01.2013 року, 30.01.2013 року, 21.02.2013 року позивач направив на адресу відповідача заяву, з вимогою повернення суму вкладів та нараховані проценти.

У відповідь відповідач надіслав лист №61/2128, в якому повідомив позивача про відмову повернути грошові кошти та нараховані проценти, яку мотивував тим, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2012 року прийнято рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» строком на три місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2012 року. Крім того, зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до. ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачається, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до постанови Правління НБУ №548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 грудня 2012 року прийняла рішення про запровадження в ПАТ «Банк «Таврика» тимчасової адміністрації на три місяці з 21 грудня 2012 року по 20 березня 2013 року.

Приписами п.п.1,3 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку, зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

З вищевикладеного випливає, що запровадження тимчасової адміністрації не є перешкодою для відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань за вищевказаними договорами.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені віл оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

На підставі ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 525, 256, 629, 1058, 1060 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224 - 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 162453,35 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційній скарги з дня проголошення рішення, а якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя Євдокімова І.А.