Постанова № 32729314, 25.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1294/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Державна фінансова інспекція в Київській області (надалі за текстом - «ДФІ в Київській області») звернулось до суду з позовом про зобов'язання комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (надалі за текстом - «Комунальне підприємство») виконати пункту 2, 7, 8 вимоги № 17-16/1563 від 07.08.2012 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06.06.2012 по 25.07.2012 посадовцями ДФІ в Київській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства за період з 01.06.2009 по завершений звітний період 2012 року.

Результати ревізії оформлено актом № 17-31/25 від 01.08.2012 р.

Цим актом, зокрема, зафіксовано порушення позивачем:

- п. 1.12 Колективного договору, п. 4.5 Галузевої Угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010 - 2012 роки внаслідок здійснення доплати за роботу із шкідливими та важкими умовами праці без проведення атестації (переатестації) робочих місць;

- ст. 610 Цивільного кодексу України внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи, що призвело до утворення дебіторської заборгованості;

Такі висновки контролюючого органу обґрунтовано наступним.

У період з січня 2012 р. по травень 2012 року на підставі наказів керівника Комунального підприємства здійснювалась доплата за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

Разом з тим, в порушення п. 1.12 Колективного договору, п. 4.5 Галузевої Угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010 - 2012 роки атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві не проводилась.

На думку ДФІ в Київській області наведене призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 22 285 грн. 27 коп., та як наслідок до зайвого нарахування і перерахування внесків до державних цільових фондів за вказаний період на загальну суму 7 775 грн. 04 коп.

На підставі рішень Вишгородської міської ради № 28/5 від 30.06.2009 р. про надання дозволу на продаж транспортного засобу та № 32/7 від 09.03.2010 р. відповідачем здійснено реалізацію транспортного засобу SEDDON ATKISON «сміттєвоз», 1999 року випуску.

Згідно договору купівлі-продажу № 27/10 від 21.04.2010 р., зазначений транспортний засіб придбало ТОВ «ТПК Екосвіт» за ціною 95 625 грн.

За умовами цього договору покупець сплачує попередню оплату транспортного засобу в розмірі 50% від загальної суми вартості не пізніше семи календарних днів після підписання сторонами цього Договору. Остаточний розрахунок покупець проводить щомісячно рівними частинами, починаючи з 01.05.2010 р. по 31.08.2010 р.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що за затримку в проведенні розрахунку покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення.

В той же час, розрахунки ТОВ «ТПК Екосвіт» здійснило частково у сумі 53 625 грн., в результаті чого Комунальним підприємством станом на 01.07.2012 р. недоотримані доходи та рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 42 00 грн., при цьому претензійно-позовна робота не проводилася та пеня за прострочення виконання зобов'язання не нараховувалась.

Інвентаризацією розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами станом встановлено наявність у Комунального підприємства дебіторської заборгованості на загальну суму 4 234 370 грн. 49 коп. та кредиторської заборгованості на загальну суму 4 065 685 грн. 71 коп.

При цьому, претензійно-позовна робота на підприємстві не проводилась, що призвело до часткового списання заборгованості контрагентами відповідача у зв'язку з закінченням терміну позовної давності.

На підставі висновків, викладених в акті ревізії, відповідачем направлено Комунальному підприємству вимогу № 17-16/1563 від 07.08.2012 р. «Про усунення виявлених ревізією КПЖ і КГ Вишгородської місткої ради порушень законодавства з питань збереження і використанні комунальної власності та фінансів».

Зокрема, пунктом 2 вимоги Комунальне підприємство зобов'язано провести атестацію робочого місця та при необхідності переглянути умови оплати праці. Стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів на суму 22 285 грн. 27 коп. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Згідно пункту 7 вимоги відповідача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу з ТОВ «ТПК Екосвіт» щодо повернення коштів за реалізоване майно (транспортний засіб) в сумі 42 000 грн. та стягнути з ТОВ «ТПК Екосвіт» пеню за затримку в проведенні розрахунку за умовами договору на суму 14 023 грн. 74 коп.

За змістом пункту 8 вимоги Комунальне підприємство зобов'язано провести звірки з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернутися до суду. У разі відмови контрагента від визнання боргу - відшкодувати збитки за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи осіб у порядку та у розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. № 2939-XII, у редакція що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби визначено здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно пунктів 7, 10 статті 10 названого Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 4.5 Галузевої Угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010 - 2012 роки Сторони домовились сприяти атестації робочих місць із шкідливими умовами праці для визначення пільгового пенсійного забезпечення та надання інших пільг та компенсацій працюючим на підприємствах галузі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

Згідно ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Згідно ст.ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».

Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII встановлено, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 р. № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статті 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в порушення наведених законодавчих приписів відповідач здійснював доплату за роботу із шкідливими та важкими умовами праці без проведення атестації (переатестації) робочих місць та не забезпечив проведення претензійно-позовної роботи, що призвело до утворення дебіторської заборгованості, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Твердження скаржника про те, що на підприємстві було проведено атестацію робочих місць у 2008 р. судом апеляційної інстанції не приймаються, як доказ, оскільки під час перевірки та у процесі виконання вимоги ДФІ у Київській області відповідач підтверджував наявність цього порушення з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства

Водночас, судова колегія вважає, що окружний адміністративний суд припустився помилки задовольнивши позов у частині позовних вимог про зобов'язання комунального підприємства виконати п. 7 вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2013 р. частково задоволено позовні вимоги Комунального підприємства та стягнуто з ТОВ «ТПК Екосвіт» 46 621 грн. 48 коп. боргу за договором купівлі-продажу транспортного засобу SEDDON ATKISON «сміттєвоз», з урахуванням індексу інфляції, 3-х процентів річних та пені.

Тобто, на момент розгляду справи в суді пункт 7 вимоги відповідачем було виконано.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради виконати пункти 2, 8 вимоги «Про усунення виявлених ревізією комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради порушень законодавства з питань збереження і використання комунальної власності та фінансів» № 17-16/1563 від 07.08.2012 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.