Постанова № 32729190, 31.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року 810/3696/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

до

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 №0000241502 та від 14.05.2013 №0003381502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Броварською ОДПІ Київської області ДПС неправомірно прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення. Так, на обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові зазначено, що під час перевірки податковим органом не було взято до уваги розрахункові та первинні документи, складені між позивачем та його контрагентами, які були надані відповідачу разом із заявою (скаргою) на постачальника у відмові надати податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, в зв'язку з чим відповідач дійшов хибного висновку про відсутність у Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" підстав для віднесення сум грошових коштів до складу податкового кредиту.

Представник позивача 31 липня 2013 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2013 року посадовою особою Броварської ОДПІ Київської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та встановлено, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані контрагентами позивача та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму ПДВ 1480865,00 грн.

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" подано до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року Додаток 8 (заяву про відмову постачальника надати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних), проте до заяви не надано копій документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг).

Таким чином, встановлено, що підприємством за жовтень 2012 року неправомірно завищено податковий кредит на суму ПДВ 1480865,00 грн., що призвело до порушення пункту п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі проведеної перевірки складено Акт від 23.01.2013 № 31/15-209/37199618 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 №0000341502, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1480865 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 370216,25 грн.

Так, не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби у Київській області із первинною скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби у Київській області від 22.04.2013 збільшено суму грошового зобов’язання податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 12.02.2013 №0000341502 у частині штрафної санкції на 370216,25 грн.

Броварською ОДПІ Київської області ДПС за результатами розгляду первинної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0003381502, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1480865 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 740432,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової служби у Київській області про відмову у задоволенні первинної скарги, позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із повторною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 повторна скарга Позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено - без змін.

Проте, не погоджуючись із висновками відповідача про порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на відсутність в Єдиному реєстрі виданих податкових накладних контрагентіс позивача, на підставі яких Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" сформовано податковий кредит.

Так, з доводів позивача вбачається, що його контрагенти відмовились вносити податкові накладні в Єдиний реєстр податкових накладних. Натомість, позивачем в порядку, визначеним чинним законодавством, подано до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)) 20.11.2012. Проте документів, що підтверджують факт сплати податку з придбання товарів/послуг або копій первинних документів разом із заявою (скаргою) не було подано.

Відповідно до п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи викладене, позивач повинен був подати первинні документи до 20 числа, проте лист Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" від 22.11.2012 №04-12/371 з копіями податкових накладних був поданий до Броварської ОДПІ Київської області ДПС 22.11.2012, що не заперечується позивачем у позовній заяві.

Разом з тим, судом також встановлено, що листом від 20.11.2012 позивачем копій первинних документів, які він повинен був надати відповідно до вимоги абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не надано.

Крім того, як було зазначено вище, позивач не довів факту подання до податкового органу разом із додатком 8 копій документів, визначених п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України. Оскільки саме із поданням копій цих документів разом із додатком 8 пов'язується виникнення у позивача підстав для включення сум податку до складу податкового кредиту у разі не включення контрагентом позивача податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних за здійсненою господарською операцією, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і наявність підстав для включення ним сум податку до складу податкового кредиту в розумінні положень п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду №826/1114/13-а від 14.07.2013.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд погоджується з податковим органом, що позивачем порушено строк подачі первинних документів до заяви (скарги), визначений п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а відтак відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач довів суду, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 №0000241502 та від 14.05.2013 №0003381502 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.