Постанова № 32729179, 23.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4719/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатової О.С.

За участю

Представників позивача: Приймачука С.І..

Представника відповідача: Єрьоменко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «КОСВАС» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (далі ПП) «КОСВАС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі Держспоживінспекція в Одеській області) (з урахуванням уточнень) про визнання протиправною та скасування постанови № 267 від 04.06.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова № 267 від 04.06.2013 року про накладення на ПП «КОСВАС» стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 73 613,81 грн., прийнята на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 001203 від 13.05.2013 року про порушення ПП «КОСВАС» ст.ст. 6, 15, 17 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді: реалізації продукції (бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 вміст сірки 10%), що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості; надання недостовірної інформації про продукцію; відсутності платіжного терміналу для приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продану продукцію, а тому вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з боку ПП «КОСВАС» відсутні зазначені в акті перевірки порушення зазначеного Закону.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 31-34), наполягала, що оскаржувана постанова є законною, винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації нафтопродуктів на автозаправної станції (далі АЗС) ПП «КОСВАС», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 48-А, фахівцями Держспоживінспекції в Одеській області було встановлено: відсутність платіжного терміналу для приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продану продукцію, чим відмовлено споживачам у вільному виборі її оплати, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»; реалізацію продукції (бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 вміст сірки 10%), що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості, а саме відповідно до лабораторних досліджень ПП «Сейболт-Україна» № 13803762 від 21.05.2013 року бензин неетильований Unleaded Casoline RON 95 вміст сірки 10% не відповідає вимогам ДСТУ 4839-2007 - вміст сірки складає 44,0 мг/кг при нормі не більше 10,0 мг/кг, чим порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»; надання недостовірної інформації про продукцію, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «КОСВАС» зареєстровано 25.07.1996 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 23875617, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 317204 (а.с. 6). Підприємство здійснює роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами згідно торгового патенту ТВП № 131873, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси терміном дії з 27.04.2011 року по 27.09.2016 року (а.с. 56).

13.05.2013 року відповідно до плану проведення перевірок на 2 квартал 2013 року на підставі наказу від 22.03.2013 року та направлення на проведення перевірки № 564 від 13.05.2013 року (а.с. 35-37, 42), фахівцями Держспоживіпспекції в Одеській області у присутності старшого оператора суб'єкта господарювання ОСОБА_3 було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на АЗС ПП «КОСВАС», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 48-А.

Під час перевірки ПП «КОСВАС» до перевірки було надано документи на продукцію, що реалізовується на АЗС, а саме на бензин неетильований Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %) наданий сертифікат відповідності № UА1.163.0091654-13 та паспорт якості від 20.04.2013 року (а.с. 52).

З метою перевірки якості зазначеного виду нафтопродукту фахівцями Держспоживіпспекції в Одеській області згідно рішення про відбір зразків продукції від 13.05.2013 року № 7 було відібрано 3 зразки зазначеного бензину в кількості 14,25 л на загальну суму 150,77 грн. та направлено до випробувальної лабораторії ПІІ «Сейболт-Україна» для лабораторних досліджень якості продукції (а.с. 58 -59).

Крім того, під час перевірки фахівцями Держспоживіпспекції в Одеській області було встановлено порушення позивачем вимог ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відсутність платіжного терміналу для приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продану продукцію.

За результатами перевірки складено акт № 001203 від 13.05.2013 року, в якому зафіксовано зазначені порушення законодавства про захист прав споживачів (а.с. 43-47).

В розділі IV зазначеного акту Держспоживінспекцією в Одеській області викладений припис про припинення порушень прав споживачів, яким зобов'язано ПП «КОСВАС»: усунути недоліки, вказані в акті перевірки, надати письмову інформацію з документальним підтвердженням, прибуткові документи на отримані партії продукції, про виконання припису повідомити Інспекцію до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 04.06.2013 року по вул. Канатній, 83 у м. Одесі.

21.05.2013 року Держспоживінспекцією в Одеській області було отримано результати лабораторних досліджень бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %). Згідно звіту про результати випробувань № 13801/13803762/13 від 21.05.2013 року зазначений бензин не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» марка А-95 - Євро, вид 1, за показником - вміст сірки, який становить 44,0 мг/кг при нормі не більше 10,0 мг/кг.

За результатами лабораторних досліджень Держспоживінспекція в Одеській області прийшла до висновку, що приватним підприємством «КОСВАС» при реалізації ним бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %) вчинено порушення ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: здійснено реалізацію продукції - бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 з вмістом сірки 10%, що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості; а також надано споживачам недостовірну інформацію про продукцію.

21.05.2013 року Держспоживінспекцією в Одеській області було внесено на адресу ПП «КОСВАС» припис № 1 про заборону реалізації споживачам бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %), яким зобов'язано підприємство: вилучити з реалізації мережі АЗС ПП «КОСВАС» зазначену продукцію та повернути товар постачальнику з оформленням відповідних документів (а.с. 63).

Постановою Держспоживінспекції України в Одеській області № 267 від 04.06.2013 року за порушення вимог ст.ст. 6, 15, 17 Закону України «Про захист прав споживачів» на ПП «КОСВАС» накладено штраф у розмірі 73 613,81 грн. (а.с. 11).

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «КОСВАС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII в редакції Закону України від 01.12.2005 року № 3161-IV (далі Закон України № 3161-IV), продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України № 3161-IV, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 цього ж Закону продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Частиною 1 ст. 15 Закону України № 3161-IV визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України № 3161-IV інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), а також вимоги у дотриманні справ споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування регулюються Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 (далі Правила № 1442).

Згідно п. 2 цих Правил роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

На фасаді АЗС і торгівельного приміщення повинна бути вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання та власника або уповноваженого ним органу. На видному місці розміщуються інформація про режим роботи і копія свідоцтва про державну реєстрацію, а також табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові чергового оператора, що відпускає нафтопродукти, і інформація про місце розташування найближчих АЗС (п.7).

Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС (п.8).

Відповідно до п.9 Правил № 1442 суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та

достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються:

їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання;

відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

Згідно п. 27 Правил №1442, приймання нафтопродуктів, що доставлені автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) згідно з товарно-транспортними накладними за наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності нафтопродукту чи свідоцтва про визнання відповідності, виданих у порядку, установленому законодавством.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2, 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність:

- за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ніагара» (комітент) та ПП «КОСВАС» (комісіонер) було укладено договір комісії № 35-К від 01.03.2011 року, за яким комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укладати в інтересах останнього та від свого імені угоди з продажу паливно-мастильних матеріалів (бензини моторні А-80, 92, 95, 98, дизельне пальне), названого в подальшому товар та здійснювати його реалізацію через мережу АЗС (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору комісіонер приймає товар на зберігання на підставі акту приймання-передачі з подальшою вибіркою необхідної кількості товару для реалізації. Вибірка товару для реалізації здійснюється на підставі окремих актів прийому-передачі товару на реалізацію.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ «Ніагара» на підстав акту приймання-передачі нафтопродуктів від 10.05.2013 року було передано ПП «КОСВАС» на зберігання бензин А-95 Євро у кількості 7 693,00 грн. загальною вартістю 81 392,25 грн.

В подальшому зазначений бензин передавався комітентом ПП «КОСВАС» на реалізацію окремими партіями згідно актів прийому-передачі нафтопродуктів на реалізацію: від 10.05.2013 року в кількості 72,53 л вартістю 767,37 грн., від 11.05.2013 року в кількості 62,53 л. вартістю 661,57 грн., від 12.05.2013 року в кількості 87,17 л вартістю 922,25 грн., від 13.05.2013 року в кількості 161,93 л. вартістю 1 713,22 грн. (а.с. 16-17).

Відповідно до сертифікату відповідності № UА1.163.0091654-13 терміном дії з 30.04.2013 року по 29.03.2014 року та паспорту якості № 1001 від 20.04.2013 року переданий товариством з обмеженою відповідальністю «Ніагара» приватному підприємству «КОСВАС» бензин неетильований Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %) відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» (для бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро вид 1 клас D (вміст сірки до 10 мг/кг)) (а.с. 52).

Разом з тим, як вбачається із звіту ПІІ «Сейболт-Україна» про результати лабораторних випробувань № 13801/13803762/13 від 21.05.2013 року зазначений бензин неетильований Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %) не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» (марка А-95 -Євро, вид 1), за показником - вміст сірки, який становить 44,0 мг/кг при нормі не більше 10,0 мг/кг (а.с. 62).

Під час судового розгляду представником позивача жодних доказів на спростування зазначених результатів лабораторних досліджень до суду надано не було.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо реалізації позивачем продукції - бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %), що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості та відсутності у позивача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про зазначену продукцію, надання споживачам недостовірної інформації про реалізуємий бензин, чим ПП «КОСВАС» порушено вимоги ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, на думку суду, відповідачем при прийнятті постанови про накладення фінансових санкцій № 267 від 04.06.2013 року було необґрунтовано визначено розмір штрафу у сумі 65 133,81 грн., що застосований до позивача за реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам нормативних документів та надання недостовірної інформації про зазначену продукцію.

Так, як вбачається із зазначеної постанови Держспоживінспекцієї України в Одеській області, до ПП «КОСВАС» було застосовано штраф в частині зафіксованих в матеріалах перевірки порушень ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме:

- за реалізацію продукції - бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %), що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості, відповідно до п. 2 ст. 23 Закону у розмірі 50 % від вартості партії продукції;

- за надання споживачам недостовірної інформації про продукцію - бензин неетильований Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %) відповідно до п. 7 ст. 23 Закону у розмірі 30 % від вартості партії продукції.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що розмір штрафу був розрахований на підставі документу, що підтверджує вартість партії продукції, отриманої ПП «КОСВАС» на реалізацію від комітента ТОВ «НІАГАРА» за договором комісії № 35-К від 01.03.2011 року, а саме: акту приймання-передачі нафтопродуктів та товарно-транспортної накладної від 10.05.2013 року, згідно яких отримано бензин А-95 Євро в кількості 7 693,00 л, загальною вартістю 81 392,25 грн. ( (81392,25 * 50%) + (81392,25 * 30%) = 65 133,81). На підтвердження зазначеного представником відповідача було надано до суду розрахунок економічних санкцій (а.с. 15, 71).

Представник позивача, наполягаючи на протиправності оскаржуваної постанови відповідача № 267 від 04.06.2013 року, зазначив, що контролюючий орган помилково при розрахунку штрафу за реалізацію бензину, що не відповідає вимогам нормативних документів та надання недостовірної інформації про бензин, виходив із вартості партії бензину, отриманого ПП «КОСВАС» в межах договору комісії № 35-К від 01.03.2011 року згідно акту приймання-передачі та товарно-транспортної накладної від 10.05.2013 року у кількості 7 693,00 л, оскільки зазначену партію товару було передано комітентом лише на зберігання позивачу. Із цієї партії на реалізацію позивачем було отримано лише 384,16 л, а залишок бензину, що зберігався у позивача у кількості 7308,00 л 14.05.2013 року був повернутий комітенту за його вимогою, про що ПП «КОСВАС» повідомило Держспоживінспекцію України в Одеській області (а.с. 74). Фактично ж 13.05.2013 року позивачем було отримано на реалізацію в межах зазначеного договору комісії партію товару лише в кількості 161,93 л вартістю 1 713,22 грн., та виходячи з кількості цієї партії відповідач відповідно до вимог п. 2 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» і повинен був розраховувати штраф за вчинене порушення.

Відповідно до положень ДСТУ 3993- 2000, Товарознавство: Терміни та визначення, партією товару є певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Враховуючи те, що Держспоживінспекцією України в Одеській області при обчисленні фінансових санкцій за реалізацію позивачем продукції - бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 10 ррm (вміст сірки до 10 %), що не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості та за надання споживачам недостовірної інформації про зазначену продукцію, була взята вартість бензину в кількості 7 693,00 л, отриманого позивачем на підставі товаросупровідного документу, яким, як було встановлено під час судового розгляду справи, зазначений бензин було передано лише на зберігання позивачу, суму штрафних санкцій відповідачем, на думку суду, було розраховано не вірно.

Зважаючи на доведеність відповідачем вчинення позивачем зазначених порушень та виходячи із визначення поняття «партія товару», суд погоджується з думкою представника позивача щодо порядку проведення розрахунку штрафних санкцій, та вважає, що контролюючим органом при здійсненні ним перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на АЗС ПП «КОСВАС» від 13.05.2013 року, суму штрафу у розмірі 1 370,58 грн., виходячи із вартості партії товару (1 713,22 грн.), отриманої позивачем 13.05.2013 року саме для реалізації в кількості 161,93 л (( (1 713,22 * 50%) + (1 713,22 * 30%) = 1 370,58) було застосовано до позивача правомірно та обґрунтовано.

В іншій частині постанову про накладення фінансових санкцій № 267 від 04.06.2013 року про застосування до ПП «КОСВАС» штрафу за порушення ст.ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 63 743,23 грн. (65 133,81 - 1 370,58 = 63 743,23) Держспоживінспекцією України в Одеській області було винесено необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, та всупереч приписам п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3161-IV, а тому суд визнає її в цій частині протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а вимоги позивача - такими, що підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення в цій частині суд також враховує ті обставини, що позивачем у зв'язку із встановленням Держспоживінспекцією України в Одеській області факту невідповідності продукції вимогам нормативних документів, реалізацію бензину неетильованого Unleaded Casoline RON 95 було припинено та на виконання вимог припису відповідача його було повернуто комітенту - ТОВ «Ніагара», про що було повідомлено відповідача (а.с. 74, 75).

Посилання представника відповідача на обґрунтованість розрахунку суми штрафу в частині зазначеного порушення з боку ПП «КОСВАС» з огляду на товарно-транспортну накладну від 10.05.2013 року суд до уваги не приймає, оскільки представником Держспоживінспекції України в Одеській області не було надано достовірних доказів того, що партію бензину у кількості 7 693 л було отримано позивачем саме для його реалізації на АЗС за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 48-А, та не спростовано твердження представника позивача про отримання ПП «КОСВАС» на реалізацію за актом від 13.05.2013 року (коли був встановлений факт невідповідності реалізуємого бензину) партії цього бензину лише у кількості 167 л.

Що стосується встановленого відповідачем порушення з боку ПП «КОСВАС» у вигляді відсутності платіжного терміналу для приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продану продукцію, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту відсутності на АЗС ПП «КОСВАС» на момент проведення Держспоживінспекцією України в Одеській області перевірки 13.05.2013 року платіжного терміналу для приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продану продукцію. Однак в обґрунтування позовних вимог зазначив, що жодного факту обмеження або відмови в реалізації прав споживачів, встановлених частиною другою статті 17 цього Закону, на АЗС позивача не відбулося, про що свідчить відсутність відповідних скарг з боку споживачів автозаправної станції як на адресу ПП «КОСВАС» та і Держспоживінспекції України в Одеській області, а тому підстав застосовування до ПП «КОСВАС» штрафних санкцій відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 8 500,00 грн., на думку позивача, у відповідача не було.

Під час судового розгляду представник відповідача не надала до суду жодних доказів встановлення працівниками Держспоживінспекції України в Одеській області фактів обмежень або відмови в реалізації прав споживачів, встановлених статтею 17 цього Закону, при реалізації позивачем продукції на АЗС за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 48-А. Нею також не було спростовано твердження представника позивача щодо відсутності з цього приводу будь-яких скарг чи звернень споживачів або до контролюючого органу, або безпосередньо до суб'єкта господарювання. Позицію ж представника відповідача, яка у судовому засіданні посилалась на те, що лише сам факт відсутності платіжного терміналу для безготівкових розрахунків є підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає хибною та такою, що ґрунтується на невірному тлумаченні положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, при вирішенні справи в цій частині, суд приймає до уваги ту обставину, що у зв'язку з виявленням факту відсутності на АЗС платіжного терміналу на виконання припису контролюючого органу, викладеного в акті перевірки № 001203 від 13.05.2013 року, ПП «КОСВАС» було укладено з ПАТ «МАРФІН БАНК» договір від 20.05.2013 року на встановлення та обслуговування платіжного терміналу на АЗС (а.с. 66-67), про що позивачем також було повідомлено Держспоживінспекцією України в Одеській області.

З цих підстав суд вважає постанову відповідача про накладення фінансових санкцій №267 від 04.06.2013 року в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 8 500,00 грн., що прийнята на підставі вищезазначеного висновку контролюючого органу, такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, у зв'язку з чим адміністративний позов ПП «КОСВАС» в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено правомірності на обґрунтованості постанови про накладення фінансових санкцій № 267 від 04.06.2013 року в частині застосування до ПП «КОСВАС» штрафу у розмірі 72 243,23 грн. (8 500,00 + 63 743,23 = 72 243,23), а тому позовні вимоги ПП «КОСВАС» в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, у іншій частині відповідачем було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття постанови № 267 від 04.06.2013 року про накладення на ПП «КОСВАС» стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»; позивачем належних та достатніх доказів її незаконності надано не було, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «КОСВАС» в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «КОСВАС» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 267 від 04.06.2013 року в частині застосування до приватного підприємства «КОСВАС» штрафу у розмірі 72 243,23 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23 липня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.