Постанова № 32728862, 26.07.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2995/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Елко" до Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, згідно яких операції по взаємовідносинах приватного підприємства "Елко" із контрагентом ТОВ "Дельта тера плюс" не мали реального характеру. Вказує, що законодавство не містить обов'язкової вимоги щодо вказівки прізвища та ініціалів особи в видаткових накладних; перевіряючими не було надано доказів на підтвердження того, що операції з контрагентом суперечать нормативно-правовим актам; оформлення товарно-транспортних накладних не може бути підставою для визнання господарської операції безтоварною; Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, на які посилаються перевіряючі, не є обов'язковими для використання у господарській діяльності; на момент вчинення правочину ТОВ "Дельта тера плюс" діяло законно, оскільки у Бориспільській ОДПІ Київської області не виникало сумнівів у легальності діяльності товариства, податкові декларації приймались та відповідним чином зареєстровані.

Тому податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 року №0000912200 та №0000922200 просить визнати незаконними та скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили задовольнити позов в повному обсязі. Додатково відмітили, що при підписанні договору з контрагентом паспорт його представника не запитували, однак він мав усі необхідні установчі документи, тому сумнівів в такій особі (директора) не виникло. Вважають позивача добросовісним платником, до того ж перевіряли контрагента у базі Міністерства доходів і зборів України (за кодом ЄДРПОУ та назвою), яка показала, що він в стані припинення не перебуває, ризиків виявлено не було. Окрім цього, контрагентом також було подано податкову декларацію, де ним було зазначено про свої зобов'язання з позивачем.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті в межах та на підставі чинного законодавства як результат виявлених порушень, на підтвердження чого подала письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 01.06.2013 року по 06.06.2013 року працівником відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Елко" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства внаслідок здійснення операцій з поставки товарів ТОВ "Дельта тера плюс" за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, про що складено акт № 105/22/30414360 від 13.06.2013 року.

В акті перевірки було встановлено порушення п.138.2, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 84258 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 8358 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 75900 грн.;

п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ в сумі 73268 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 7268 грн., жовтень 2011 року в сумі 66000 грн.

На підставі акту перевірки № 105/22/30414360 від 13.06.2013 року відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 року №0000912200 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 73268 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18317 грн.), та №0000922200 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 84258 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 21064 грн.

Висновки відповідача про не підтвердження фактів придбання товарів ПП "Елко" від ТОВ "Дельта тера плюс", викладені в акті перевірки, базуються на наступному. Вказується, що до перевірки не надано специфікації до договору поставки від 19.09.2011 року №19/09-11, укладеного між позивачем та ТОВ "Дельта тера плюс", які б містили номенклатуру, асортимент, кількість, ціну за одиницю продукції; представлені для перевірки накладні бухгалтерського обліку складені в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не мають доказової сили; в наданих товарно-транспортних накладних та подорожніх листах вантажного автомобіля не заповнені усі графи, передбачені типовою формою №1-ТН та №2-ТН; не надано наказів про відрядження та звітів про використання коштів; не надано документів на підтвердження видачі дизельного палива на заправку автомобіля, а також сертифікатів якості або інших документів відповідності якості продукції, картки складського обліку, договори повної матеріальної відповідальності (з працівниками позивача), документи складського обліку та регістри бухгалтерського обліку, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення). Окрім цього, проведеним почеркознавчим дослідженням встановлено, що підписи на звітних податкових документах ТОВ "Дельта тера плюс" зроблені не ОСОБА_3 (який є його директором), а іншими особами, й сам він жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не мав. Відділом податкової міліції Слов'янської ОДПІ Донецької області листом від 12.04.2013 року повідомлено про отримання постанови Київського районного суду м.Донецька по кримінальній справі №75-12-05-202, порушеної відносно гр. ОСОБА_4 за фактом створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ "Дельта тера плюс". Таким чином, у ТОВ "Дельта тера плюс" відсутні умови для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "Дельта Тера Плюс" (постачальник) та ПП "Елко" (покупець) було укладено Договір поставки № 19/09-11 від 19.09.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у визначений строк у власність покупця продукцію згідно специфікації, яка додається і є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти і оплатити його. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю продукції вказується в Додатках (Специфікаціях) до цього договору.

Орієнтовна вартість продукції, поставка якої здійснюється згідно з цим договором, складає 1600000 грн., в т.ч. ПДВ. Ціна на продукцію вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору.

До матеріалів справи надано додаток №1 до Договору поставки № 19/09-11 від 19.09.2011 року (Специфікація) на провід А-35 в кількості 0,840 тонн по ціні 43260 грн. за 1 тонну вартістю 36338,4 (ПДВ - 7267,68 грн.). Специфікації до Договору про поставлену продукцію за жовтень 2011 року позивачем для перевірки та до суду надано не було.

Разом з цим, на підтвердження реальності виконання умов договору позивачем було надано видаткові та податкові накладні на суму 439606,08 грн. (в т.ч. ПДВ 73267,68 грн.). На підтвердження оплати товару на зазначену суму позивачем надано копії платіжних доручень. Отримання товару та рух матеріальних цінностей відображено в бухгалтерському обліку підприємства, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 місце зберігання ТМЦ за вересень, жовтень, листопад 2011 року.

При цьому доставка товару здійснювалась автотранспортом позивача, про що свідчать товарно-транспортні накладні №14 від 20.09.2011 року, №25-26 від 05.10.2011 року

Як вбачається з матеріалів справи, приданий позивачем товар був в подальшому ним використаний. На підтвердження використання отриманого товару у господарській діяльності та його подальшого руху позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2011 року, які були укладені за наслідками договірних відносин з ПАТ "Хмельницькобленерго". Також позивачем було надано реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень-жовтень 2011 року з відображенням у них податкових накладних, виписаних для ПАТ "Хмельницькобленерго".

Суд враховує, що відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.8.1 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту "а" п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форму податкової накладної та порядок її заповнення (в редакції на час виписки податкових накладних) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення".

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.2 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд вважає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також віднесення сум до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про придбання та використання ним товарів у межах господарської діяльності.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України та наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969. Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ - контрагента позивача на час здійснення ними спірних господарських операцій та видачі податкових накладних за 2011 ріку відповідачем суду не подано, окрім цього ним підтверджується подання таким контрагентом податкової декларації з відображенням операцій з позивачем.

Варто зазначити, що позивач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податковим органом не наведено доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, допущені його контрагентом, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

Суд також звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Незначні недоліки в оформленні видаткових накладних (не зазначено посади, прізвища осіб) не впливають на суть здійснених господарських операцій, дають можливість їх ідентифікувати, тому не можуть втратити статусу первинного документа. При цьому суд зважає на те, що придбані у ТОВ "Дельта Тера Плюс" товари були використані позивачем у господарській діяльності.

Щодо зазначення в акті перевірки № 105/22/30414360 від 13.06.2013 року постанови Київського районного суду м.Донецька по кримінальній справі №75-12-05-202, порушеної відносно гр. ОСОБА_4 за фактом створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ "Дельта тера плюс", суд зазначає наступне.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Дана норма поширюється лише на особу, щодо якої постановлено вирок або прийнято постанову. Тому для суду є обов'язковими лише обставини щодо цієї особи, а не щодо інших осіб. Порушення ТОВ "Дельта тера плюс" вимог законодавства щодо порядку здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність усіх його господарських операцій, зокрема, з позивачем.

Суд також вважає, що не є вірними посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості або інших документів відповідності якості продукції, як на одну з підстав безтоварності операцій, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст.666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Окрім цього, право використання сертифікованої чи несертифікованої продукції у власній господарській діяльності належить безпосередньо позивачу, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

Суд також погоджується з твердженням представника позивача відносно того, що Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 р. № 2, які визначають документальне оформлення операцій руху запасів, не є обов'язковими для використання у господарській діяльності, враховуючи п.1.1 таких Рекомендацій (який визначає, що вони можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності).

Окрім цього, Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року № 493/92 визначено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Оскільки спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" № 488/346 від 29.12.1995 року, на який посилається відповідач в обґрунтування невідповідності наданих товарно-транспортних накладних (не заповнення усіх граф) не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тому його положення не підлягають обов'язкому застосуванню.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Дельта тера плюс", викладені в акті перевірки.

Тому позивачем правомірно, відповідно до норм ПК України, віднесено до податкового кредиту та до складу витрат кошти по господарським операціям з ТОВ "Дельта тера плюс", а тому винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 року №0000912200 та №0000922200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1-2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно із ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013 року №0000912200 та №0000922200, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 03.07.2013 року №0000912200 та №0000922200.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Елко" судові витрати в розмірі 1970 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. шляхом безспірного списання з розрахункового рахунку Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2013 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк