Ухвала суду № 32727568, 04.01.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-1530/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року січня четвертого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Юрченка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

встановив:

Відповідач проти позову заперечень не надав, і будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 77 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю своїх вимог, пред'явлених у грудні 2009 року, на предмет звернення стягнення на заставлене відповідачем рухоме майно в рахунок дострокового погашення боргу перед позивачем, як кредитором, в сумі 318 183,41 грн. з підстав прострочення відповідачем виконання основного зобов'язання з договору кредиту, у зв'язку з чим просив передати заставлене майно позивачу в заклад та звернути стягнення на це майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення позивачем договору купівлі-продажу.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Позивач передав 03.07.2008 відповідачу ОСОБА_1 у власність 330 000грн. на умовах укладеної з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитної угоди № 161 від 03.07.2008, долученої до справи в копії (а.с. 4 зворот - 7), за якою кошти отримані в кредит для придбання екскаватора з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки з кінцевим терміном 01.07.2011 зі сплатою процентів за користування в розмірі 24 % річних, що обов'язкове для сторін згідно з ст. 629 ЦК України.

Цим договором в пунктах 2.3.3, 4.3 обумовлене право позивача на свій розсуд достроково вимагати повернення боргу на випадок порушення відповідачем своїх обов'язків з повернення кредиту, про що направити відповідачу повідомлення, а також у випадку прострочення відповідача як боржника позивач вправі збільшувати процентну ставку до 50 % річних від суми непогашеного боргу. Відповідач же взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п.п. 2.2.2-2.2.4, 4.7 цього договору про розміри та строки виплати, валюту виконання, що мав виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобов'язання відповідача за укладеним договором забезпечувалися неустойкою (пенею) в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, а також майновим поручительством відповідача з наданням відповідно до ст.ст. 574, 585 ЦК України у заставу позивачу екскаватора гусеничного «Liebher R-902 HDSL», 1999 року випуску, на шасі № НОМЕР_2 з д/н НОМЕР_3, а також бульдозера ДЗ-171, 1989 року випуску, на шасі № НОМЕР_5 з д/н НОМЕР_4 загальною вартістю на суму 364 000 гривень на умовах укладеного 03.07.2008 між ними договору застави спецтехніки № 161-1, долученого до справи в копії (а.с. 7 зворот - 9). На цих умовах згідно з ст. 584 ЦК України заставою забезпечені вимоги позивача до відповідача на суму не більше 990 000 грн., в тому числі, про сплату кредиту, процентів за користування ним і пені за час прострочення, а також штрафів з правом достроково звернути стягнення на предмет застави відповідно до ч. 2 ст. 590 цього Кодексу, як встановлено п.п. 15.8.1, 15.8.3 договору, у випадку прострочення відповідачем як боржника і порушення ним будь-якого зі своїх обов'язків за кредитним договором.

Суд відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України за браком доказів підтвердження виконання відповідачем свого зобов'язання згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 545 ЦК України дійшов висновку про його порушення. Оскільки відповідачем іншого не доведено, з 04.03.2009 відповідач під різними приводами в порушення ст.ст. 529, 530 ЦК України не виконував взяте перед позивачем зобов'язання, відступивши від частин, виконуваного обов'язку, і строків їх виконання за графіком, а останній платіж вніс у лютому 2009 року, на підставі чого згідно з ст. 611 цього Кодексу позивач набув право достроково звернути стягнення на предмет застави для дострокового задоволення своїх вимог до відповідача, який на цей час винен позивачу основний борг в сумі 283 513,98 грн. з нарахованими процентами на суму 18 307,91 грн., а так само непогашеної ним пені в сумі 971,83 грн. за час прострочення.

Відповідач не оспорював розрахунки суми боргу, що виконані позивачем і не викликають у суду сумнівів в їх істинності.

Як вбачається з договору застави, її предмети не перебували у заставі третіх осіб, а за браком доказів суд відповідно до ст.ст. 27, 60 ЦПК України відкидає як не встановлені факти реєстрації цієї застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, передання речей у наступну заставу та можливість їх відчуження співвідповідачем на момент звернення на них стягнення.

Таким чином, права позивача як кредитодавця згідно з ст.ст. 15, 611 ЦК України підлягають захисту зі зверненням стягнення в рахунок погашення боргу за пенею, процентами і основним боргом в сумі 302 793 гривні 72 коп. на предмет застави відповідно до ст. 591 ЦК України передбаченим ст.ст. 25, 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» способом, на підставі чого за позивачем згідно з ст.ст. 11, 658 ЦК України визнається право продати предмет застави, належний на праві власності відповідачу ОСОБА_1

В частині вимог про передачу предмета застави у твердий заклад відноситься за визначенням ст. 44 Закону України «Про заставу» до зміни правовідношення позивача і відповідача зі зміною умов укладеного між ними договору, підстави для чого передбачені статтею 651 ЦК України судом не вбачаються, а йдеться про забезпечення виконання цього рішення відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в порядку, встановленому ст. 217 ЦПК України.

Суд відхиляє вимоги про сплату штрафу за прострочення виконання дострокового повернення кредиту з наступних міркувань. Штраф та пеня за ст. 549 ЦК України визначаються формами неустойки, маючи характер забезпечення і природу акцесорного зобов'язання, і за згодою сторін відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України встановлюються на засадах свободи договору як вид договірної цивільної відповідальності. Згідно з ст.ст. 4, 627 ЦК України свобода договору, у всякому випадку, обмежується вимогами ст. 61 Конституції України про неприпустимість притягнення двічі до цивільної відповідальності за одне й те саме порушення. Відповідно, за триваюче порушення дострокового повернення кредиту на відповідача не може покладатися тягар майнових втрат одночасно і у формі пені, і у формі штрафу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 217-218, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) на екскаватор гусеничний «Liebher R-902 HDSL», 1999 року випуску, на шасі № НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3 і бульдозер ДЗ-171, 1989 року випуску, на шасі № НОМЕР_5 з державним номерним знаком НОМЕР_4 в рахунок сплати боргу ОСОБА_1 з кредитної угоди № 161 від 03.07.2008 на суму 302 793 гривні 72 коп., шляхом їх продажу без проведення публічних торгів.

Визнати за Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) право продажу екскаватора гусеничного «Liebher R-902 HDSL», 1999 року випуску, на шасі № НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3 і бульдозера ДЗ-171, 1989 року випуску, на шасі № НОМЕР_5 з державним номерним знаком НОМЕР_4 з укладенням договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_1.

Забезпечити виконання цього рішення передачею екскаватора гусеничного «Liebher R-902 HDSL», 1999 року випуску, на шасі № НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_3 і бульдозера ДЗ-171, 1989 року випуску, на шасі № НОМЕР_5 з державним номерним знаком НОМЕР_4 в управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) на період до їх реалізації.

Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» в іншій частині вимог відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 1 700 гривень відшкодування справленого судового збору та 250 гривень відшкодування оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_1 має право подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачами - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя