Постанова № 32727054, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ К/9991/263/11

№ К/9991/263/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є. Костенка М.І.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єщіл Лідер Пластік»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010

у справі № 2а-14846/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єщіл Лідер Пластік»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що здійснення оптової торгівлі за готівку з випискою покупцю прибуткових касових ордерів є розрахунковою операцією у розумінні ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та норми пункту 12 ст. 9 цього Закону на такі операції не поширюються.

У касаційній скарзі ТОВ «Єщіл Лідер Пластік» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.03.2009 № 216/26/58/23/34914363, про порушення позивачем пункту 1.ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: реалізація товару (двох тримачів для рушників) на загальну суму 234,00 грн. без проведення цієї операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та без видачі розрахункового документу, а також здійснювало оптово-роздрібну реалізацію товару (аксесуари до ванних кімнат) на загальну суму 25108,00 грн. з випискою прибуткових касових ордерів та без застосування РРО.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято рішення від 12.03.2009 № 0002292305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 126710,45 грн.

У судовому процесі встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу з суб`єктами підприємницької діяльності позивач здійснив оптову-роздрібну торгівлю аксесуарами до ванних кімнат на загальну суму 25108,09 грн., при цьому, розрахунки проводились авансом у готівковій формі, про що свідчать додані до матеріалів справи прибуткові касові ордери № 1 від 12.02.2009, № 2, № 3 та № 4 від 13.02.2009 про приймання готівки від суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.85-86). На адресу цих суб'єктів підприємницької діяльності позивач виписав податкові та видаткові накладні на поставку товару (а.с. 89-101).

Статтею 1 Закону № 265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Відповідно до пункту 1 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) (пункт 12 ст. 9 Закону № 265/95-ВР).

За змістом вказаних норм законодавець пов`язує обов`язок застосування суб'єкта підприємницької діяльності РРО при здійсненні реалізації товарів (послуг) зі здійсненням таких операцій на місці реалізації таких товарів (послуг). Отже, у випадку здійснення суб'єктом підприємницької діяльності оптової торгівлі при готівковій формі розрахунків обов`язок застосовувати РРО виникає виключно у випадку співпадання розрахунку з відпуском товару.

Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання вказаних правових норм та зробили помилковий висновок про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 125540,45 грн. (25108,09*5)

Разом з тим, позивачем у судовому процесі не наводились доводи на спростування встановленого податковим органом під час перевірки порушення норми пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР щодо не проведення розрахункової операції на 234,00 грн. через РРО, відсутні доводи щодо цього порушення і в касаційній скарзі.

У відповідності до частини 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають зміні, позовні вимоги частковому задоволенню у частині скасування рішення від 12.03.2009 № 0002292305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125540,45 грн.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єщіл Лідер Пластік» задовольнити частково, змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 змінити, позов задовольнити частково:

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 12.03.2009 № 0002292305 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 125540,45 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписН.Є. Блажівська підписМ.І. Костенко