Рішення № 32726497, 26.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 липня 2013 р. Справа № 7/202-10

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банасько О.О., суддів: Мельника П.А., Тварковського А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Поділля", с.Голодьки, Хмільницького району, Вінницької області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хмільник, Вінницька область

про повернення майна на суму 61412,00 грн.

при секретарі судового засідання Ольховій Т.О.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2- директор ТОВ фірма "Поділля", паспорт серія НОМЕР_1, виданий 04.07.1997 року;

ОСОБА_3 - угода від 10.09.2009 року № 31/09, посвідчення адвоката № 3014/10 від 22.12.2005 року.

відповідача: ОСОБА_4 - довіреність № б/н від 19.08.2010 року, посвідчення адвоката № НОМЕР_2 від 24.04.1997 року.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Поділля" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання негайно повернути будівлю ферми великої рогатої худоби у стані в якому вона ним одержана в оренду та усунути перешкоди в користуванні шляхом виселення відповідача з вказаного приміщення.

Ухвалою від 19.10.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/202-10 та призначено до розгляду на 04.11.2010 року.

04.11.2010 року представником позивача подано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою від 04.11.2010 року судове засідання відкладено до 17.11.2010 року.

17.11.2010 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому останній посилається на незаконність набуття позивачем права власності на спірне нерухому приміщення, а також зазначає про подачу адміністративного позову з цього приводу до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області (а.с.76-77, т.1).

17.11.2010 року розгляд справи було відкладено до 01.12.2010 року з метою витребування від сторін додаткових доказів.

29.11.2010 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог в якій останній виклав позовні вимоги в наступній редакції: зобов'язати відповідача звільнити приміщення ферми великої рогатої худоби, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поділля" та розміщена в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області; припинити незаконні дії відповідача, що порушують права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном фермою ВРХ, яка розташована в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області; витребувати від відповідача акт прийому-передачі приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області за 2002 рік; судові витрати, що складаються з державного мита 699,12 грн., витрат на ІТЗ судового процесу 236,00 грн., оплати послуг адвоката 10000,00 грн. покласти на відповідача (а.с.83-88, т.1).

01.12.2010 року представником позивача подано заяву відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України про відмову від позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні будівлею для великої рогатої худоби, яка розміщена в с.Голодьки, Хмільницького району власником якої є ТОВ фірма "Поділля" шляхом виселення ПП фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.17, т.4).

Ухвалою суду від 01.12.2010 року в зв'язку з неподанням сторонами витребуваних ухвалою від 17.11.2010 року документів необхідних для розгляду та вирішення по суті клопотання про зупинення провадження у справі відкладено розгляд справи до 20.12.2010 року.

20.12.2010 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.12.2010 року в зв'язку з неподанням сторонами витребуваних документів необхідних для розгляду та вирішення справи по суті клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 20.12.2012 року строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

Ухвалою суду від 27.12.2010 року зупинено провадження у справі № 7/202-10 до закінчення розгляду справи № 2-а-295 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, треті особи: ТОВ "Поділля" та Спілка громадян-співвласників майна "Надбужанське" про визнання недійсним рішення від 15.04.2010 року № 28 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили та зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду Хмільницьким міськрайонним судом та відповідною апеляційною інстанцією в разі такого справи № 2-а-295.

Ухвалою від 10.07.2013 року судом поновлено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 15.07.2013 року.

15.07.2013 року представником відповідача подано письмове пояснення в якому останній вказує на те, що відповідачем приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району не використовується. Також у письмовому поясненні представник відповідача вказує на безпідставність та необгрунтованість вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн..

На підставі заяви судді до керівництва суду розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Вінницької області від 15.07.2013 року для розгляду справи № 7/202-10 створено колегію у складі головуючого судді Банасько О.О., суддів Мельника П.А., Тварковського А.А..

Ухвалою від 16.07.2013 року справу № 7/202-10 колегією суддів прийнято до провадження з призначенням судового засідання на 26.07.2013 року.

25.07.2013 року до суду надійшла заява позивача б/н від 24.07.2013 року про зміну предмету спору відповідно до якої останній просить суд прийняти її до провадження із викладенням позовних вимог в наступній редакції: витребувати від приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" приміщення ферми для великої рогатої худоби, розташованого по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ПП фізична особа ОСОБА_1, негайно повернути приміщення ферми ВРХ, яке знаходиться по АДРЕСА_1 по акту прийому-передачі ТОВ фірма "Поділля" та не чинити перешкод в його використанні за призначенням власника; стягнути з ПП фізична особа ОСОБА_1 на користь ТОВ фірма "Поділля" державне мито 699,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн., витрати на правову допомогу адвоката 10 000,00 грн., оплату оренди приміщення ВРХ в розмірі 22 200,00 грн., пеню за несплату орендної плати в розмірі 6 732,00 грн..

В зв'язку з відсутністю клопотань учасників судового процесу розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні представником відповідача подано письмове пояснення в якому останній вказує, що на протязі більше двох років фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не користується приміщенням ферми ВРХ в с.Голодьки на території якої відсутнє будь-яке його майно, в тому числі і замки.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 26.07.2013 року заяви позивача б/н від 24.07.2013 року про зміну предмету спору судом постановлено ухвалу про повернення вказаної заяви позивачу з мотивів неподання доказів сплати судового збору.

В судовому засіданні 26.07.2013 року судом оголошувалась перерва в межах дня.

По закінченні перерви позивачем в судовому засіданні подано для долучення до матеріалів справи ряд доказів, а також заяву про зміну предмету позову б/н від 24.07.2013 року з додатками.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 26.07.2013 року заяви позивача б/н від 24.07.2013 року про зміну предмету позову судом постановлено ухвалу про повернення вказаної заяви позивачу з мотивів неподання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Розглянувши подану позивачем 29.11.2010 року заяву суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Як вбачається із позовної заяви, яка надійшла до суду 18.10.2010 року предметом позовних вимог в ній є: зобов'язання негайно повернути будівлю ферми великої рогатої худоби у стані в якому вона ним одержана в оренду та усунути перешкоди в користуванні шляхом виселення відповідача з вказаного приміщення.

В заяві, що надійшла до суду 29.11.2010 року позивач просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення ферми великої рогатої худоби, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поділля" та розміщена в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області; припинити незаконні дії відповідача, що порушують права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном фермою ВРХ, яка розташована в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області; витребувати від відповідача акт прийому-передачі приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області за 2002 рік; судові витрати, що складаються з державного мита 699,12 грн., витрат на ІТЗ судового процесу 236,00 грн., оплати послуг адвоката 10000,00 грн. покласти на відповідача.

Порівняння змісту позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог свідчить про ідентичність підстав заявлених позовних вимог - факт закінчення строку договору оренди від 01.08.2005 року, перешкоджання у його використанні відповідачем, зайняття відповідачем без належних правових підстав приміщення, яке належить на праві власності позивачу.

Водночас зміст позовних вимог заявлених в позовній заяві та заяві від 29.11.2010 року не є тотожним, а тому суд дійшов висновку про те, що заява від 29.11.2010 року є заявою про зміну предмету позову подача якої не суперечить приписам ст.22 ГПК України з огляду на що остання підлягає прийняттю до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов наступних висновків відносно заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

При цьому частина 2 статті 19 Конституції вказує, що органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Також ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Водночас заявлення позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача припинити незаконні дії відповідача, що порушують права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном фермою ВРХ, яка розташована в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області без подальшої конкретизації предмету позову в цій частині, на думку суду, не призводить до поновлення порушеного права.

При цьому суд зауважує, що такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право встановлено пунктом 3 ч.2 ст.16 ЦК України, але вказаний спосіб захисту знаходить свій прояв у вигляді негаторного позову, який заявлено позивачем у вигляді позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення ВРХ тощо.

Обрання неправильного способу захисту порушеного права або оспорюваного інтересу унеможливлює задоволення позовних вимог і тягне за собою відмову в позові.

Суд звертає увагу на те, що на необхідності відмови в позові в разі невідповідності предмету позову встановленим законом або договором способам захисту прав наголошено в п.14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 року № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", а також постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 року № 10/732 та від 14.12.2004 року № 6/11.

З аналогічних мотивів (неналежний спосіб захисту) суд відмовляє в задоволенні позову в частині позовної вимоги про витребування від відповідача акту прийому-передачі приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області за 2002 рік.

При цьому зазначає, що вказана вимога фактично спрямована на витребування доказів від сторони і може розглядатись в розрізі клопотання про витребування доказів у відповідності до приписів ст.38 ГПК України.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення ферми великої рогатої худоби, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поділля" та розміщена в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області суд дійшов висновку про необхідність провадження в цій частині в зв'язку з відсутністю предмету спору виходячи з наступних міркувань.

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи обгрунтовуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення ферми ВРХ позивач в якості доказу вчинення перешкод відповідачем в користуванні майном надав суду акт від 27.11.2010 року складений комісією в складі депутатів сільської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та членів виконкому ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в якому зазначено про використання даного приміщення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.7, т.4).

Разом з тим, як вказувалось вище в письмових поясненнях від 15.07.2013 року та 26.07.2013 року представник відповідача вказав на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області не використовує.

Факт невикористання відповідачем приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області підтверджується також довідкою Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.07.2013 року № 342 долученою до матеріалів справи позивачем (супровідний лист від 26.07.2013 року № 88/13).

Доказів зворотного (використання приміщення відповідачем чи вчинення ним перешкод позивачу у здійсненні правомочностей відносно вказаного нерухомого майна) матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення ферми великої рогатої худоби, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поділля" та розміщена в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області, а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши заяву позивача від 01.12.2012 року про відмову від позову в частині позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні будівлею для великої рогатої худоби, яка розміщена в с.Голодьки, Хмільницького району власником якої є ТОВ фірма "Поділля" шляхом виселення ПП фізичної особи ОСОБА_1 суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позовних вимог підписана представником позивача ОСОБА_3 в якого наявні повноваження на відмову в позові виходячи із змісту довіреності № 1 від 10.09.2009 року, яка наявна в матеріалах справи, була чинною на момент подання вказаної вище заяви і яка не містить обмежень на подання представником відповідної заяви (а.с.33, т.1).

В зв'язку з цим провадження у справі в частині частині позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні будівлею для великої рогатої худоби, яка розміщена в с.Голодьки, Хмільницького району власником якої є ТОВ фірма "Поділля" шляхом виселення ПП фізичної особи ОСОБА_1 суд дійшов підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Також при прийнятті рішення судом розглянуто вимоги про стягнення 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката за результатами чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування вказаних витрат за рахунок відповідача виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ст.30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 10.09.2009 року між адвокатом ОСОБА_3 (Виконавець), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3014/10 та ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ "Поділля" (Замовник) укладено договір № 31/09 про надання правової допомоги відповідно до п.1 якого Виконавець надає юридичні послуги в обсязі та на умовах передбачених укладеною угодою (а.с.31-32, т.1).

В п.4.1 цього договору погоджено, що Замовник сплачує послуги Виконавця по встановлених розцінках за кожний вид окремо шляхом внесення грошей в касу або перерахуванням на розрахунковий рахунок.

Також суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 11 від 13.12.2010 року в підтвердження здійснення оплати послуг адвоката та акт виконаних робіт по господарській справі № 7/202-10 (а.с.70, т.4).

Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордера № 11 від 13.12.2010 року грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. вносились від ТОВ фірма "Поділля" в особі директора ОСОБА_2.

Разом з тим, із листа Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 28.02.2011 року № 782 та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.04.2011 року наданих суду представником відповідача (супровідний лист б/н від 15.07.2013 року) слідує розрахунок за послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн. провело не ТОВ фірма "Поділля", а безпосередньо громадянин ОСОБА_2 за рахунок власних заощаджень.

Слід зазначити, що факт сплати 10 000,00 грн. грошовими коштами належними не ТОВ фірма "Поділля", а ОСОБА_2 підтверджено останнім в усних поясненнях наданих в судовому засіданні 26.07.2013 року.

Згідно ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Враховуючи те, що грошові кошти в якості оплати послуг адвоката сплачувались не стороною у даній справі, тобто не ТОВ фірма "Поділля", а громадянином ОСОБА_2 у суду відсутні підстави для відшкодування вказаних витрат відповідачем.

Витрати на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача з урахуванням приписів ч.ч.2, 5 ст.49 ГПК України.

26.07.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, ч.ч.2, 5 ст. 49, п.п.11, 4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. В позові в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Поділля" про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинити незаконні дії, що порушують права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном фермою ВРХ, яка розташована в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області та витребування від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 акту прийому-передачі приміщення ВРХ в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області за 2002 рік відмовити.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 звільнити приміщення ферми великої рогатої худоби, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Поділля" та розміщена в с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області припинити згідно п.11 ч.1 ст.ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Прийняти відмову позивача від позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні будівлею для великої рогатої худоби, яка розміщена в с.Голодьки Хмільницького району шляхом виселення фізичної особи-підприємця з вказаної будівлі, провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. АДРЕСА_2, 22000 (ідентифікаційний код-НОМЕР_3) на користь Товариства за обмеженою відповідальністю фірма "Поділля", вул.Миру, 105в, с.Голодьки Хмільницького району Вінницької області, 22064 (ідентифікаційний код-13338404) - 614 грн. 12 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 липня 2013 р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Судді Мельник П.А.

Тварковський А.А.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.