Постанова № 32724351, 23.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року № 2а-5891/12/1370

о 16 год., 18 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт», представник - Василишин М.І,до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Ортинська Н.М. про скасування податкових повідомлень - рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, у якому позивач із врахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» № 0001372321 від 12.04.2012 року, форми «Р» № 0001382321 від 12.04.2012 року, форми «В4» №0001392321 від 12.04.2012 року, форми «В» № 0001402321 від 12.04.2013 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він не погоджується із висновками відповідача викладеними у акті № 5387/23-408/37363119 від 27.12.2011 року про те, що перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ЗАТ «НВП Укрзахіденерго», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Промелектромонтаж», ТОВ «НТЦ Синергія», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТОВ «Сталевий дім» у яких відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу позивачем цим підприємствам покупцям товарів (послуг), оскільки операції із вказаними контрагентами підтверджені належними та допустимими первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою даних інформаційної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлено взаєморозрахунки позивача із контрагентами покупцями: ЗАТ «НВП Укрзахіденерго», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Промелектромонтаж», ТОВ «НТЦ Синергія», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТОВ «Сталевий дім», в яких відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення транспортні засоби, деякі з них не знаходяться за юридичною адресою, тому угоди укладені позивачем із вказаними контрагентами є нікчемними.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала, надала додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

27.12.2011 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 5287/23-408/37363119.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 1919571,00 грн. та встановлено завищення надлишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

29.03.2012 року рішенням ДПС у Львівській області за № 5401/10/10-2005/446 «про результати розгляду первинної скарги»:

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.01.2012 року за № 0000082321 в частині 1063030,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість, а в іншій частині податкове повідомлення - рішення відповідача від 16.01.2012 року за № 0000082321 залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.01.2012 року за № 0000092321 в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 1891,00 грн., а в іншій частині податкове повідомлення - рішення відповідача від 16.01.2012 року за № 0000092321 залишено без змін;

- застосовано 29817,50 грн. штрафу (50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання за липень 2011 року) відповідно до п. 123.1. ст. 123 ПК України та 1 грн. штрафу відповідно до п.п. 7 під. 10. Розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України;

- зменшене від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 року на 5443,00 грн.

У вказаному рішенні зазначено, що згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, встановлено, що позивач проводив взаєморозрахунки із наступними контрагентами - покупцями: ЗАТ «НВП Укрзахіденерго», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Промелектромонтаж», ТОВ «НТЦ Синергія», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», ТОВ «Сталевий дім», ТОВ «Прайм Аутдор».

Перевірками податковими органами зазначених контрагентів (крім ТОВ «Пройм Аутдор») встановлено, що у таких відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Виходячи із наведено вказані контрагенти позивача здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам.

При отримані товарів, навантаження та доставка яких потребує транспортних засобів, механізмів та робочої сили, контрагентам позивача необхідно було б мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Таким документом є товарно-транспортна накладна.

Враховуючи наведене позивачем порушено п. 187.1 ст. 187 ПК України, занижено зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам.

12.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001372321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 7 під. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 5287/23-408/37363119 від 27.12.2011 року, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 860094,00 грн., в тому числі за основним платежем - 860093,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

12.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001382321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 5287/23-408/37363119 від 27.12.2011 року, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 29818,50 грн., в тому числі за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29818,50 грн.

12.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001392321, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 5287/23-408/37363119 від 27.12.2011 року, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5443,00 грн. за липень 2011 року.

12.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001402321, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 5287/23-408/37363119 від 27.12.2011 року, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9691,00 грн. за липень 2011 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно 187.1. ст. 187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договору купівлі-продажу товарів № 03/03 від. 03.01.2011 року із ПП «Львів-Металбуд», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар, прийом якого здійснюється на складі, навантаження та розвантаження якого здійснюється покупцем за власний рахунок;

- договору купівлі-продажу товарів № 03/02 від. 03.01.2011 року із ТОВ «Промелектромонтаж», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар, прийом якого здійснюється на складі, навантаження та розвантаження якого здійснюється покупцем за власний рахунок;

- договору купівлі-продажу товарів № 21/01 від. 21.01.2011 року із ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар, прийом якого здійснюється на складі, навантаження та розвантаження якого здійснюється покупцем за власний рахунок;

- договору купівлі-продажу товарів № 0702 від. 07.02.2011 року із ТОВ «ТНЦ» Сінергія», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар;

- договору купівлі-продажу товарів № 24/03 від. 29.05.2011 року із ТОВ «Воллі», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар, прийом якого здійснюється на складі, навантаження та розвантаження якого здійснюється покупцем за власний рахунок;

- договору купівлі-продажу товарів № 25/03 від. 09.06.2011 року із ТОВ «Сталевий Дім», згідно якого позивач зобов'язується передати у власність вказаного контрагента в порядку та на умовах визначених цим договором товар, прийом якого здійснюється на складі, навантаження та розвантаження якого здійснюється покупцем за власний рахунок;

- податкових накладних виданих позивачем вказаним контрагентам за період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року;

- видаткових накладних складних позивачем із вказаними контрагентами за період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року;

- довіреностей вказаних контрагентів виданих на отримання товарно-матеріальних цінностей у позивача за період з 14.01.2011 року по 22.07.2011 року;

- реєстру виданих та отриманих податкових накладних;

- податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за період з січня по липень 2011 року;

- рішення ДПС у Львівській області від 29.03.2012 року за № 5401/10/10-2005/446 про результати розгляду первинної скарги;

- оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 361, за період з січня по липень 2011 року;

- виписок про рух коштів позивача за період з січня по липень 2011 року, якими підтверджується надходження коштів від вищевказаних контрагентів.

Відповідачем на підтвердження правомірності спірних рішень надано суду копії:

- Акту від 04.11.2011 року за № 4124/23-408/37398974 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Промтехметал» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року;

- Акту від 31.03.2011 року за № 580/23-408/34558872 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011 року;

- Довідки від 23.08.2011 року за № 1556/23-4/37399035 про проведення аналізу діяльності ТОВ «Сталевий дім» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року;

- Акту від 31.03.2011 року за № 211/23-2/32703995 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промелектромонтаж» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за лютий 2011 року;

- Акту від 24.05.2011 року за № 2969/23-4/33855229 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НТЦ «Сінергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року;

- Довідки від 23.08.2011 року за № 1559/23-4/34029609 про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року;

- Акту від 07.04.2011 року за № 673/23-1/32053687 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львів Металбуд» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень-лютий 2011 року;

- Постанови про порушення кримінальної справи від 13 травня 2011 року;

- Пояснень ОСОБА_3;

- Висновку експерта від 01.12.2011 року;

- Вироку суду у справі № 1319/5265/2012, що вступив в законну силу відносно ОСОБА_3

Також в матеріалах справи наявні копія обвинувального висновку у кримінальні справі № 140-0011.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, вищенаведеною нормою встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Така обов'язковість поширюється лише на питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову, тобто обов'язковими є факти щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Судом не враховується заперечення відповідачем позовних вимог: постановою про порушення кримінальної справи від 13 травня 2011 року, пояснень ОСОБА_3 (які не є доказом згідно КПК України), висновку експерта від 01.12.2011 року, Вироку суду у справі № 1319/5265/2012, що вступив в законну силу відносно ОСОБА_3 та обвинувального висновку у кримінальні справі № 140-0011, оскільки предметом спору по даній справі є порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 ПК України, заниження зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам. У вказаних процесуальних документах та вироку суду відсутні будь які підтвердження чи мало місце діяння інкриміноване відповідачем позивачу та чи вчинене воно саме позивачем. Вказаними документами не встановлено незаконного продажу позивачем товарів, відтак не встановлені факти щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння позивача, правові наслідки, дій якого є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Вказана позиція узгоджується з позицією викладеною в інформаційному листі ВАС України № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 року.

Судом не враховуються заперечення відповідачем позовних вимог, актами та довідками перевірок контрагентів позивача, оскільки у рішенні ДПС у Львівській області від 29.03.2012 року за № 5401/10/10-2005/446 «Про результати розгляду первинної скарги» зазначено: «Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби».

Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Вказані акти перевірок контрагентів позивача не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у вказаних актах перевірок контрагентів позивача мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, а в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені у вищевказаних актах перевірок контрагентів позивача.

Щодо правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Прайм Аутдор», судом також не враховується заперечення відповідача в цій частині, оскільки позивач заперечує будь які правовідносини із вказаним контрагентом, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів про правовідносини позивача із вказаним контрагентом.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 ПК України у зв'язку з тим, що у його контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, внаслідок чого укладені угоди з ТОВ «Захід Імпорт» містять ознаки нікчемності, оскільки фактичне проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами надано суду вищевказані копії: податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, видаткових накладних, виписок банку про рух коштів за відповідний період.

Податковий кодекс України не ставить в залежність формування (сплату) позивачем податкових зобов'язань з ПДВ від відсутності у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, здійснення ними операцій з наданням податкової вигоди третім особам та незаконне формування податкового кредиту.

Судом не враховуються висновки акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги, щодо відсутності транспортних документів, які підтверджують здійснення поставки товарів від позивача його контрагентам на підставі вищевказаних договорів, оскільки поставка товару згідно укладених договорів здійснювалася самими контрагентами позивача.

Щодо нікчемності, на думку податкового органу, вищезазначених правочинів суд зазначає, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В матеріалах справи є докази реальності виконання господарських зобов'язань - податкові, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, виписок банку про рух коштів, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочинів.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0001372321 від 12.04.2012 року, форми «Р» № 0001382321 від 12.04.2012 року, форми «В4» №0001392321 від 12.04.2012 року, форми «В» № 0001402321 від 12.04.2013 року, підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби форми «Р» № 0001372321 від 12.04.2012 року, форми «Р» № 0001382321 від 12.04.2012 року, форми «В4» №0001392321 від 12.04.2012 року, форми «В» № 0001402321 від 12.04.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» (ЄДРПОУ 37363119, вул. Зелена, 149, м. Львів) 2146,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.07.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.