Постанова № 32724311, 09.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

копія:

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 811/1892/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді – Чубари Н.В.

секретар судового засідання – Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом військової частини 2269 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 2269 (далі – позивач, військова частина) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі (далі – відповідач, УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі) з вимогою скасувати рішення №2147 від 29.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення винесене відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем п.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме – неповну сплату сум єдиного внеску, одночасно з видачею грошового забезпечення, на який нараховується єдиний внесок.

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки відповідно до бухгалтерської документації та звітності на кінець 2010 року на рахунку військової частини 2269 по загальному фонду КЕКВ 1120 залишились невикористані кошти в сумі 103038,66 грн. Вказані кошти в грудні 2010 року були перераховані на рахунок Пенсійного фонду в рахунок майбутніх платежів, тобто на суму понад належних до сплати внесків за грудень 2010 року. При надходженні фінансування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2011 року було нараховано належні внески за січень та перераховано за мінусом суми, виплаченої в попередньому місяці авансом, тобто на 103038,66 грн. менше. Тим самим, на думку позивача, було погашено переплату внесків до Управління Пенсійного фонду України. Крім того, відповідно до довідки №109-02/46 від 07.04.2011 року, виданої Пенсійним фондом на вимогу позивача, встановлено, що станом на дату реєстрації вказаної довідки у платника (Військової частини 2269) відсутня заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що проведеною позаплановою перевіркою позивача встановлено порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Так відповідачем зазначено, що в січні 2011 року позивачем було виплачено заробітну плату на загальну суму 832836,27 грн. При цьому, сума нарахованих позивачем авансових платежів становить 353 634,35 грн. З них на рахунки одержувача надійшло лише 250 595,69 грн. Таким чином, сума несплачених позивачем авансових платежів становить 103 038,66 грн. Тому, винесене за результатами перевірки рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12.07.2013 р., про що оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Військова частина 2269 зареєстроване як суб’єкт господарської діяльності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію управління територіального командування, військової частини, установи та організації внутрішніх військ МВС України. Види діяльності за КВЕД: постачання пари та гарячої води; авіаційні нерегулярні пасажирські перевезення; авіаційні нерегулярні вантажні перевезення; функціонування інфраструктури авіаційного транспорту; здавання в оренду власного нерухомого майна та оренда повітряних транспортних засобів та устаткування (а.с.9).

На підставі направлення від 23.11.2012 посадовими особами пенсійного фонду проведено позапланову перевірку Військової частини 2269 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2011 року по 15.11.2012 року, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за період з 01.09.2010 року по 15.11.2012року, за результатами якої складено акт № 235 від 28.11.2012 року (а.с. 15-23).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме – неповну сплату сум єдиного внеску, одночасно з видачею грошового забезпечення, на який нараховується єдиний внесок.

На підставі висновків викладених в акті, начальником управління Пенсійного фонду України прийнято рішення №2147 від 29.11.2012 року, яким позивачу визначено суму штрафу в розмірі 10 303,87 грн. (а.с. 24).

Дане рішення було оскаржено позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

За результатами оскарження рішення УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.25).

Суд не погоджується з позицією державного органу з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Стаття 20 Закону №1058 визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частинами 1,2, 5,9 статті 106 Закону №1058 (в редакції до 01 січня 2011 року) передбачалося, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень якого внесені зміни в Закон №1058, а саме: виключено частини 1-9 статті 106.

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Суд зазначає, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №2464) фактично збережено повноваження органів Пенсійного фонду України щодо застосування фінансових санкцій до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що територіальними органами Пенсійного фонду на платника єдиного внеску за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до положення ч. 11 ст. 9 Закону №2464, фінансові санкції, передбачені цим Законом, застосовуються до платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.

Як вбачається зі звітів щодо нарахування внесків на загальнообов’язкове державне страхування (а.с.46-48,80-82) та платіжних доручень (а.с.49-54,56-79,84-89,91-98) позивачем вчасно нараховувались та сплачувались суми єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців за грудень 2010 року та січень 2011 року .

Крім того, відповідно до письмових пояснень встановлено, що кошти, сплачені позивачем у грудні 2010 року, були помилково зараховані на інший рахунок.

Крім того, відповідачем зазначено, що у разі помилкової сплати суми єдиного внеску на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду України, органи ПФУ здійснюють повернення вказаних коштів.

Пунктом 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів (далі – Порядок) визначено, що повернення коштів органами ПФУ відбувається на підставі заяви платника. Крім того, зазначає, що орган Пенсійного фонду України не має права самостійно перераховувати кошти платників єдиного внеску чи повернути їх на інший рахунок за відсутності заяви платників єдиного внеску про повернення коштів.

Відповідач зазначив, що після надходження заяви від 15.11.2012 року вих. № 227 від військової частини, було проведено позапланову документальну перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати позивачем єдиного внеску.

За результатами перевірки було здійснено перерахування коштів на загальну суму 105 697,89 грн., з рахунків ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунки, відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, що підтверджується висновком від 05.12.2012 року(а.с.102-105).

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті 9 Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону №2464 у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, а саме, платіжного доручення № 2758 від 29.12.2010 р., позивачем 27 грудня 2010 року на рахунки відповідача було перераховано внески до ПФУ за грудень 2010 року, в тому числі поточні відрахування 128 866,31 грн., та аванс в сумі 103 038,66 грн. в рахунок майбутніх платежів. Платіжне доручення містить відмітку банку про те, що проведено банком 28.12.2010 року (а. с. 27).

Отже, в розумінні п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 авансовий платіж в сумі 103 038,66 грн. було сплачено позивачем на рахунки відповідача 28 грудня 2010 року, в межах строку, зазначеного ч. 8 ст. 9 Закону № 2464.

Крім того, судом враховано, що кошти зі сплати єдиного внеску за січень 2011 року на рахунок відповідача не надійшли за незалежним від позивача обставинами. Станом на 07.04.2011 року за інформацією відповідача, позивач не мав будь-якої заборгованості перед УПФУ в м. Олександрії по внескам за загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до ПФУ (єдиного соціального внеску) – довідка від 07.04.2011 р. № 109-02/46 (а. с. 28).

Саме позивачем, як добросовісним платником внесків до УФПУ, було ініційовано перевірку органом ПФУ, за результатами якої виявилася переплата, що утворилася внаслідок помилково перерахованих коштів на рахунок ПФУ в ВАТ «Державний ощадний банк» м. Кіровоград, замість рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області УПФУ в м. Олександрії та Олександрійському районі. Що і потягло винесення оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт повного перерахування позивачем сум єдиного внеску за січень 2011 року, а тому відповідачем неправомірно було застосовано фінансову санкцію до позивача за неповну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок.

З огляду на викладене та те, що позивач вчасно нарахував та сплатив суми єдиного внеску, суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення № 2147 від 29.11.2012 року Управління Пенсійного фонду в м. Олександрія та Олександрійського району Кіровоградської області.

Присудити Військовій частині 2269 (вул. Діброва, 77/95, місто Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 14322859) судові витрати з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунків Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 37944495) кошти в сумі 80,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Н.В. Чубара

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Чубара