Рішення № 32723342, 31.07.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/3903/13-ц

Провадження № 2/115/1532/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" липня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Дахневич О.Д.,

при секретарі Карімової Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки «Чисте місто» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди

в с т а н о в и в :

17 липня 2013 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки «Чисте місто» (далі ТОВ «Саки «Чисте місто») про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 2241 грн. 44 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1740 грн. 02 коп., моральної шкоди у зв'язку з невиплатою заробітної плати в розмірі 1740 грн. 02 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 200 грн. 00 коп. Свої вимоги мотивує тим, що він працював двірником у ТОВ «Саки «Чисте місто» з 17 серпня 2012 року по 10 червня 2013 року, звільнився за власним бажанням. При звільненні 10 червня 2013 року йому було видано трудову книжку, проте не було проведено розрахунку по заробітній платі : за травень 2013 року - 1825 грн. 17 коп., за червень 2013 року - 416 грн. 27 коп. На день звернення до суду розрахунок по зарплаті відповідачем не здійснено. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 2241 грн. 44 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 1740 грн. 02 коп. (згідно розрахунку), витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн. 00 коп. (згідно квитанції). Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача по невиплаті зарплати йому завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків, що потребувало додаткових зусиль для організації його життя та життя його родини. Моральну шкоду оцінює в 1740 грн. 02 коп. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив у відповідності до викладеного в позові. Додав, що наступного, після звільнення з ТОВ «Саки «Чисте місто» дня - 11 червня 2013 року, він влаштувався до КП «Сакське ЖЕО» двірником, зарплату отримує регулярно.

Директор ТОВ «Саки «Чисте місто» Теня В.С. в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині сплати заборгованості по зарплаті та витрат на правову допомогу. В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1740 грн. 02 коп. та моральної шкоди просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що працює директором підприємства з грудня 2012 року. У підприємства великі борги, тому зарплату сплачують по мірі надходження грошей. Крім того, в червні 2013 року під час звільнення близько 60 працівників підприємства рахунки ТОВ були арештовані і вони не мали можливості виплатити заробітну плату .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Саки «Чисте місто», працював на посаді двірника з 17 серпня 2012 року по 10 червня 2013 року. Вказана обставина підтверджується копією трудової книжки (а.с.4) та не заперечується відповідачем.

10 червня 2013 року позивача було звільнено з ТОВ «Саки «Чисте місто» за ст.38 Кзпп України , що підтверджується записом у трудовій книжці та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.116 Кзпп України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З розрахункових листків по заробітній платі позивача за травень та червень 2013 року вбачається, що заборгованість по заробітній платі за травень 2013 року складає 1825 грн. 17 коп., заборгованість по заробітній платі за червень 2013 року складає 416 грн. 27 коп. (а.с.5,6). Відповідач суму заборгованості не спростовує , що підтверджується наданою ним довідкою про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на день розгляду справи (а.с.25).

Згідно до ч.1 ст.117 Кзпп України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом достовірно встановлено, що повний розрахунок з позивачем на день розгляду справи не здійснено , що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на ту обставину, що заборгованість по заробітній платі виникла внаслідок великих боргів у підприємства та арештованих рахунків, оскільки, на думку суду, ця обставина не звільняє відповідача від обов'язку провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення , або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо в день звільнення він не працював.

Отже, суд доходить до висновку, що невиплата належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України відбулася з вини власника, тобто відповідача. Судом також встановлено, що спору з приводу розміру належних звільненому працівникові сум між сторонами не існує, тому вимога позивача стосовно виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню.

Разом з цим, слід зазначити, що позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 10 червня 2013 року по день фактичного розрахунку, який на день подання позову (17 липня 2013 року) не здійснено. За таких обставин, суд вважає за можливе , оскільки на день розгляду справи (31 липня 2013 року) розрахунок не здійснено, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 10 червня 2013 року по день розгляду справи в суді - 31 липня 2013 року.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 б/н від 31 липня 2013 року, наданої відповідачем (а.с.26), його середньоденна заробітна плата складає 45 грн. 79 коп. Середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку відповідно складає ( з 10 червня 2013 року по 30 червня 2013 - 45 грн. 79 коп. х 14 робочих днів = 641 грн. 06 коп.; з 01 липня по 31 липня 2013 року - 45 грн. 79 коп. х 23 робочих дня = 1053 грн. 17 коп., а всього - 1694 грн. 23 коп. За таких обставин, суд не може взяти до уваги розрахунок позивача, оскільки законодавцем передбачено інший порядок обчислення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку.

Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 1740 грн. 02 коп., суд приходить до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 Кзпп України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Внаслідок невиплати заробітної плати порушені конституційні та трудові права позивача. Позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач був позбавлений доходу, що негативно відобразилося на його сім'ї та змусило прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 200 грн. 00 коп.

Вимога про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги в сумі 200 грн. 00 коп. (за складання позовної заяви) задоволенню не підлягає, оскільки вказана компенсація не передбачена ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Судові витрати на підставі ст..88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. До негайного виконання рішення суду підлягає допущенню в частині стягнення 1120 грн. 72 коп. без врахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 117, 237-1 Кзпп України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки «Чисте місто» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Піонерська 1/92 (фактична адреса: м. Саки, вул. Промислова 4) (код ЄДРПОУ 38006229) на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 2241 грн. 44 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 1694 грн. 23 коп., моральну шкоду в розмірі 200 грн. 00 коп. , а всього : 4135 грн. 67 коп. (Чотири тисячі сто тридцять п'ять гривень 67 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць - в розмірі 1120 грн. 72 коп. (одна тисяча сто двадцять гривень 72 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки «Чисте місто» судовий збір в дохід держави у розмірі 229 грн. 70 коп.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дахневич О. Д.