Постанова № 32718342, 31.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа№ 925/257/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув матеріали апеляційних скарг Виконкому Черкаської міськради на рішення господарського суду Черкаської області від 22.05.2013р. № 925/257/13-г (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Дочірнього підприємства «Чарз-Авто»

до Виконавчого комітету Черкаської міської ради

про визнання договорів укладеними

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області № 925/257/13-г 3 від 22.05.2013р. частково задоволений позов ПП «Чарз-Авто»: визнано укладеними договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №70 від 27.04.2012 (маршрут№15), № 71 від 27.04.2012 (маршрут №20), № 72 від 27.04.2012 (маршрут №25) між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ДП "Чарз-Авто" в редакції позивача з урахуванням умов ДП "Чарз-Авто", викладених у протоколах розбіжностей від 14.05.2012 року. Стягнуто із виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ДП "Чарз-Авто" 1 073 грн. судового збору. Стягнуто з ДП "Чарз-Авто" 1 146,50 грн. судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі позивача заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 15.02.2012 у газеті "Місто" за №3, виконавчим комітетом Черкаської міської ради було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м. Черкаси, із зазначенням умов цього конкурсу та повідомлено про те, що засідання конкурсного комітету з питань визначення переможців конкурсу відбудеться 20.03.2012.

20.03.2012 виконавчим комітетом Черкаської міської ради було проведено конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Черкаси, за результатами якого складено Протокол №4 засідання конкурсного комітету, в пунктах 2.4, 2.5, 2.6 якого вирішено визнати переможцем конкурсу на маршрутах №15 "вул. Гайдара - вул. Гагаріна", №20 "Митниця - вул. Руставі", №25 "ВАТ ЧЛФЗ "Аврора" - ДП "Чарз-Авто" та відповідно до ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" укласти договір на перевезення пасажирів на один рік.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договорів укладеними, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до протоколу засідання конкурсного комітету №4 від 20.03.2012 здобув право на перевезення пасажирів за маршрутами №№15, 20, 25. Виконком Черкаської міської ради направив на адресу ДП "Чарз-Авто" підписані проекти договорів №№70, 71, 72. Враховуючи наявність заперечень, позивачем було складено протокол розбіжностей окремо до кожного з договорів. Відповідач лише частково погодився прийняти ці розбіжності у запропонованій позивачем редакції. За доводами позивача, на день подачі позову до суду відповідач не повідомив про прийняття чи відмову його проектів договорів, тому позивач вважає, що на підставі ч. 7 ст. 181 ГК України неврегульовані розбіжності вважаються прийнятими відповідачем. Позивач вважає, що відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства щодо укладення договорів тому, просить визнати договори №№70, 71, 72 від 27 квітня 2012 року укладеними в редакції позивача та зобов'язати відповідача підписати ці договори та належним чином виконувати обов'язки замовника за договорами на перевезення пасажирів.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач отримав підписані позивачем договори із протоколами розбіжностей в установлений в Кодексі строк, однак, не передав розбіжності до договору на розгляд суду, із позовом до господарського суду не звертався, незважаючи на погодження сторін про розгляд спірних умов договору в суді. Оскільки відповідач не виконав вимогу закону та не передав неврегульовані умови договорів на розгляд до господарського суду відповідно пропозиції позивача, викладені у протоколах розбіжностей вважаються прийнятими.

Відповідач, заперечуючи проти рішення вказує на те, що судом не прийнято до уваги того факту, що неврегульовані розбіжності суперечать діючому законодавству та умовам конкурсу що проводився. Помилковими є висновки суду про застосування ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт». Не можна вважати договір укладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотної умови, зокрема строку дії.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідності до ч. 9 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України..

Згідно пп. 5, 6 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт", органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути).

Частинами 5, 6 статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що договір з переможцем конкурсу органи виконавчої влади укладають на термін від трьох до п'яти років. У разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають договір з переможцем конкурсу на один рік.

За змістом ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відповідно до ст..44 вищезазначеного Закону в разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов'язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п'яти років.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пленум Верховного суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначили, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Статтею 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. При цьому, відповідно до частин 3, 4 названої статті, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

В силу ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. За змістом ч. 7 цієї норми, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже, частини 3, 4, 5, 7 статті 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого, є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін в ході апеляційного розгляду, що відповідач не передав неврегульовані умови договору на розгляд до господарського суду.

Беручи до уваги, що апелянтом не надано суду жодних доказів звернення до суду з метою врегулювання спору щодо умов договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що пропозиції позивача, викладені у протоколах розбіжностей, вважаються прийнятими, а договір № 70 від 27.04.2012 року - укладеним в редакції позивача, з урахуванням умов ДП «Чарз-Авто», викладених у протоколах розбіжностей від 14.05.2012 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконкому Черкаської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області № 925/257/13-г від 22.05.2013року- без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.