Рішення № 32718155, 18.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р.Справа № 922/2103/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом КП БРР "Балаклійський Житлокомунсервіс", м. Балаклія; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фінансова інспекція в Харківській області, м. Харків до Балаклійське бюро технічної інвентаризації, м. Балаклія про стягнення 21659,64 грн. за участю представників:

позивача - Разіньков М.О. за довіреністю № 106 від 05.02.2013 р.

3-ї особи - Стороженко А.І. за довіреністю № 25-16/15631 від 19.11.2012 р.

відповідача - Ісип Н.В., начальник

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійський Житлокомунсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Балаклійського бюро технічної інвентаризації (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за договором оренди № 32 від 01.01.2009 р. в сумі 21659,64 грн. з ПДВ.

В обґрунтування позову позивач вказував, що Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до Харківського адміністративного суду з адміністративним позовом до КП БРР «Балаклійський Житлокомунсервіс», в якому з урахуванням уточнень, просило суд зобов'язати КП БРР «Балаклійський Житлокомунсервіс» виконати вимогу № 101-13/1007 від 05.07.2011 року, а саме забезпечити відшкодування на рахунок підприємства недоотриманої орендної плати в сумі 21659,64 грн. орендарем - Балаклійським бюро технічної інвентаризації, в наслідок невірного застосування орендної ставки (5% замість 15%) за січень - квітень 2011 року. Суд позов ДФІ задовольнив, та зобов'язав КП БРР «Балаклійський Житлокомунсервіс» забезпечити відшкодування на рахунок підприємства недоотриманої орендної плати в сумі 21659,64 грн. орендарем Балаклійським БТІ за січень - квітень 2011 року (постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-1629/12/2070 від 13 березня 2012 року). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 р. постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-1629/12/2070 від 13 березня 2012 року була залишена без змін

Крім того, позивач вказував, що ним отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36081966 від 18.01.2013 року, від відділу державної виконавчої служби Балаклійського РУЮ Харківської області, про зобов'язання Комунального підприємства Балаклійської районної ради «Балаклійський Житлокомунсервіс» виконати вимогу № 10-13/1007 від 05.07.2011 року, а саме забезпечити відшкодування на рахунок підприємства недоотриманої орендної плати в сумі 21659,64 грн. орендарем - Балаклійським бюро технічної інвентаризації за січень - квітень 2011 року.

Ухвалою суду по справі від 27.05.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "11" червня 2013 р. о 12:00.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 11.06.2013 р. за вх. № 21369, надав заперечення на позовну заяву з додатком, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно заперечень відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому в обґрунтування заперечень відповідач вказував, що впродовж всього терміну договору оренди від 01 січня 2009 року до 03 травня 2013 року між сторонами договору не підписувалися додаткові угоди до договору щодо зміни розміру ставки орендної плати. Також, відповідач зазначав, що згідно з пунктом 3 статті 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, а всі зобов'язання по договору оренди від 01 січня 2009 року БТІ виконало і 03 травня 2013 року між сторонами був укладений новий договір оренди, у зв'язку із зміною площі орендованих приміщень.

Ухвалою суду по справі від 11.06.2013 р. розгляд справи було відкладено на "18" липня 2013 р. о 10:20.

Представники сторін та 3-ї особи до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 18.07.2013 р. за вх. № Д506/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник 3-ї особи, через канцелярію господарського суду 12.07.2013 р. за вх. № 25281, надав копії документів згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Представники позивача та 3-ї особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, встановив наступне.

01 січня 2009 року між сторонами був укладений договір оренди № 32 майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідачу було надано в оренду нерухоме майно (нежитлові вбудовані приміщення: кімнати №1-1 - 22,0 кв.м.; №1-2 - 19,8 кв.м.; №1-3 - 20,0 кв.м.; №1-4 - 20,0 кв.м.; №1-5 - 13,1 кв.м.; №1-6 - 13,3 кв.м.; №1-7 - 9,3 кв.м.; №1-8 - 20,0 кв.м.; №1-9 - 20,0 кв.м.; №1-10 - 20,0 кв.м.; №1-11 - 20,1 кв.м.; №2-1 - 1,5 кв.м.) загальною площею 199,1 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. 8-го Березня, 3.

Пунктом 3.1. договору встановлено орендну плату за перший місяць у розмірі 1776,72 грн. без ПДВ.

При цьому суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається доказів того, що сторонами були внесені зміни до договору щодо зміни розміру ставки орендної плати.

В ході ревізії підприємства позивача КРВ у Балаклійському районі було виявлено порушення у частині невідповідності орендної ставки, зазначеної в договорі, розміру орендної ставки передбаченої Методикою, через що недоотримання підприємством доходу від оренди склало 21659,64 грн. (з ПДВ), з якого 10829,07 грн. (50%) недоотриманого доходу від орендної плати позивачем, 10829,06 грн. (50%) недоотриманого районним бюджетом.

За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійський Житлокомунсервіс" за період з 16.10.2008 р. по 30.04.2011 р. КРВ у Балаклійському районі 25.06.2011 р. був складений акт № 101-10/55 та 05.07.2011 р. КРВ у Балаклійському районі Комунальному підприємству Балаклійської районної ради "Балаклійський Житлокомунсервіс" була направлена вимога № 101-13/1007 про усунення виявлених ревізією порушень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-1629/12/2070 від 13 березня 2012 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 р., було зобов'язано позивача виконати вимогу № 101-13/1007 від 05.07.2011 року, а саме забезпечити відшкодування на рахунок підприємства недоотриманої орендної плати в сумі 21659,64 грн. орендарем - Балаклійським бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. по справі № 5006/18/13/2012 вказувалося, що оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання замовлення, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Виявлені внутрішньою ревізією позивача порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Стаття 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що Верховним Судом України вказувалося, що виявлені ревізією порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 628, 629, 632, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.07.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.