Постанова № 32715583, 23.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 803/1367/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Масич І.В.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» (далі - позивач, ПАТ «Гнідавський цукровий завод», товариство) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0000862201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6443928,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 3221964,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення товариством вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6443928 грн., не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу викладені в акті перевірки про безтоварність операцій по правочинах, укладених із контрагентами ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «НВК Груп», оскільки реальність, правомірність і відповідність господарських операцій діючому законодавству підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі товару, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі векселів, прибутковими ордерами, звітом про рух цукру-піску. З огляду на вказані обставини, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, наведені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0000862201 винесене відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ПАТ «Гнідавський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року Луцькою ОДПІ складено акт від 26.02.2013 року №1301/22-1/00372658 (Т.1, а.с.19-61), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6443928 грн., в тому числі за січень 2012 року - на 853333 грн., за лютий 2012 року - на 678083 грн., за березень 2012 року - на 1840904 грн., за квітень 2012 року - на 320000 грн., за травень 2012 року - на 2456128 грн.; за липень 2012 року - на 293333 грн., за вересень 2012 року - на 2147 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0000862201 (Т.1, а.с.109), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6443928,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 3221964,00 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги ТзОВ «Гнідавський цукровий завод» Луцькою ОДПІ оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін (Т.1, а.с.154-162).

Висновок податкового органу про завищення товариством податкового кредиту по господарських операціях з придбання цукру у ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед», запчастин у ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс», ТОВ «Промислова група «Фапром» базується на матеріалах перевірок зазначених контрагентів позивача, в ході яких встановлено нереальність здійснення ними господарських операцій з придбання та реалізації товарів. З врахуванням відсутності у ПАТ «Гнідавський цукровий завод» інших первинних документів на підтвердження поставок товару (актів приймання-передачі, сертифікатів якості та відповідності, товарно-транспортних накладних) Луцька ОДПІ зазначає про безтоварність операцій позивача із вищевказаними постачальниками. Крім того, по взаємовідносинах товариства із ТОВ «НВК Груп» податковий орган встановив віднесення до податкового кредиту лютого 2012 року суми ПДВ 92320 грн. по податковій накладній від 06.04.2011 року №42, яка була виключена зі складу податкового кредиту попередньою перевіркою на тій підставі, що укладені між ТОВ «НВК Груп» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод» правочини визнані нікчемними.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про безтоварний характер угод, укладених між позивачем та його контрагентами судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Як встановлено судом, між позивачем як покупцем та ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» як постачальником укладено договори поставки від 05.12.2011 року №05/12 та від 30.08.2011 року №30/08, предметом яких є поставка цукру білого в мішках. За умовами постачання поставку товару здійснює постачальник власним транспортом та за власний рахунок. Додатковими угодами до даних договорів визначено, що поставка товару може здійснюватись як власним транспортом, так і за допомогою сторонніх організацій, визначених покупцем (Т.2, а.с.1-14).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вказаними договорами позивачем надано суду виписані ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» податкові, видаткові накладні на поставку цукру, акти прийому-передачі товару. ТМЦ оприбутковано на складі, про що свідчать відповідні прибуткові ордери (Т.2, а.с.15-250, Т.3, а.с.1-250, Т.4, а.с.1-133, а.с.161-180).

Оплата за придбаний цукор проведена товариством частково на суму 2000000 грн. у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2012 року №1535 (Т.4, а.с.160), також позивачем в рахунок погашення заборгованості були виписані та передані ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» векселі з зазначенням строку погашення, про що свідчать акти приймання-передачі векселів (Т.4, а.с.134-159).

Загальна сума поставок цукру від ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» протягом січня-березня 2012 року склала 38080000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 6346667 грн., який був віднесений позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року в сумі 853333 грн., лютого 2012 року в сумі 746667 грн., березня 2012 року в сумі 1680000 грн., квітня 2012 року в сумі 320000 грн., травня 2012 року в сумі 2453333 грн. та липня 2012 року в сумі 293334 грн., що підтверджується актом перевірки та реєстром отриманих від ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» податкових накладних (Т.1, а.с.62)

Крім того, судом встановлено, що на підставі усної домовленості, укладеної між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс» останнім здійснювалась поставка запчастин протягом травня, червня та липня 2012 року, що підтверджується рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними (Т.1, а.с.190-211). Поставлений товар був оприбуткований позивачем на складі згідно прибуткових ордерів (Т.1, а.с.212-218). Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення (Т.1, а.с.219-227).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на підставі усної домовленості між ПАТ «Гнідавський цукровий завод» та ТОВ «Промислова група «Фапром» останнє протягом серпня-жовтня 2012 року здійснювало поставку запчастин, підтвердженням чого є надані позивачем рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (Т.1, а.с.228-254). Поставлені ТОВ «Промислова група «Фапром» запчастини оприбутковані позивачем на складі, про що свідчать прибуткові ордери (Т.1, а.с.255-261), а розрахунки за придбаний товар товариство здійснило в безготівковій формі згідно платіжних доручень (Т.1, а.с.262-270).

За актом перевірки Луцькою ОДПІ зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах із ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» на загальну суму 6346667 грн. по періодах, описаних вище, із ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс» на суму 2794 грн. у травні 2012 року та із ТОВ «Промислова група «Фапром» на суму 2147 грн. у вересні 2012 року з посиланням на матеріали перевірок даних контрагентів позивача, а також ту обставину, що будь-які інші документи, окрім податкових та видаткових накладних, як підтверджують здійснення господарських операцій, позивачем до перевірки не надано.

Однак, на думку суду, такі доводи податкового органу є необгрунтованими та безпідставними, оскільки фактичний рух придбаного позивачем товару, мета його придбання, використання у власній господарській діяльності тощо в ході перевірки не досліджувались.

Так, як встановлено судом, основними видами діяльності ПАТ «Гнідавський цукровий завод» є виробництво цукру, оптова торгівля цукром. За таких обставин цілком обгрунтованим є здійснення позивачем господарських операцій з придбання цукру у ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед», оскільки такі операції повністю відповідають господарській меті товариства. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем у ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс» та ТОВ «Промислова група «Фапром» запчастини використовувались товариством для проведення ремонтних робіт виробничого обладнання, про що свідчать акти списання запчастин, акти про виконані ремонтні та профілактичні роботи (Т.4, а.с.194-205).

Водночас надані відповідачем на підтвердження своєї позиції щодо безтоварності господарських операцій акти перевірок ТзОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Альфа-Інвест-Плюс» жодним чином не встановлюють відсутність поставок товару в адресу позивача, оскільки в ході перевірок цих товариств податковий орган будь-яких первинних документів не досліджував, а висновки проведених перевірок базуються лише на проведеному аналізі податкової звітності цих платників податків та бази даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (Т.4, а.с.209-240).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не було надано товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості та відповідності на придбаний товар, оскільки їх відсутність в сукупності з наданими первинними документами не може свідчити про те, що господарські операції не відбулися.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню ТМЦ у вищевказаних контрагентів, а отже податковий кредит за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. При цьому ПАТ «Гнідавський цукровий завод» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару та належне оформлення первинних документів.

Що стосується висновків відповідача про завищення товариством податкового кредиту лютого 2012 року на суму ПДВ 92320 грн. згідно податкової накладної від 06.04.2011 року №42, виписаної ТОВ «НВК Груп», то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, за актом Луцької ОДПІ від 08.08.2011 року №6429/23-2/00372658 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Гнідавський цукровий завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «НВК Груп» за квітень 2011 року» податковим органом зроблено висновок про нікчемність договорів на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів №125 від 01.04.2011 року, №138 від 06.04.2011 року та №149 від 21.04.2011 року, укладених між ТзОВ «НВК Груп» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод», в зв'язку з чим зменшено податковий кредит квітня 2011 року на суму ПДВ 959900 грн. (Т.5, а.с.43-69). З даного акту вбачається, що до податкового кредиту квітня 2011 року позивачем віднесено суму ПДВ 92320 грн. на підставі податкової накладної 06.04.2011 року №42, виписаної ТОВ «НВК Груп».

На підставі акту перевірки від 08.08.2011 року №6429/23-2/00372658 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 року №0000652301 про збільшення ПАТ «Гнідавський цукровий завод» суми грошового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на 959901 грн., яке оскаржене позивачем в судовому порядку та скасоване постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року (Т.1, а.с.187-189). Станом на день розгляду даної справи ця постанова суду не набрала законної сили.

Разом з тим, згідно акту Луцької ОДПІ від 28.03.2012 року №344/22-1/00372658 «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Гнідавський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» податковим органом встановлено, зокрема, завищення податкового кредиту квітня 2011 року на суму ПДВ 92320 грн. згідно податкової накладної, виписаної ТОВ «НВК Груп» від 06.04.2011 року №42, яка на момент перевірки не була представлена перевіряючим (Т.5, а.с.24-41). Водночас податковий орган в акті перевірки зазначив, що якщо платник податку поновить податкову накладну в наступних періодах, підтверджений податковий кредит включається до податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

На підставі акту перевірки від 28.03.2012 року №344/22-1/00372658 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 року №0000412301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на 473367,50 грн., яке товариством не оскаржувалось (Т.5, а.с.1).

Тобто, позивач погодився із встановленим порушенням щодо відсутності на момент планової перевірки податкової накладної від 06.04.2011 року №42, виписаної ТОВ «НВК Груп», сума ПДВ 92320 грн. по якій була включена до складу податкового кредиту квітня 2011 року, однак поновивши цю податкову накладну, позивач не втратив свого права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає таке поновлення.

Як свідчать матеріали справи, згідно уточнюючого розрахунку від 19.04.2012 року №9020149358 ПАТ «Гнідавський цукровий завод» включило по податкового кредиту лютого 2012 року суму ПДВ 92320 грн. на підставі податкової накладної 06.04.2011 року №42, виписаної ТОВ «НВК Груп» (Т.4, а.с.189-193).

Зазначена податкова накладна стосується взамовідносин позивача та ТОВ «НВК Груп», які виникли на підставі укладених договорів на поставку обладнання, запасних частин та допоміжних матеріалів №125 від 01.04.2011 року, №138 від 06.04.2011 року та №149 від 21.04.2011 року (Т.5, а.с.2-9).

Зокрема, на підставі цієї податкової накладної було здійснено поставку підігрівачів повітря Р2-ППС-60 в кількості 2 шт., що також підтверджується видатковою накладною від 06.04.2011 року №042 (Т.5, а.с.11, 16). Розрахунок за придбаний товар позивач здійснив з безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки ТОВ «Будівництво плюс», яке згідно договору уступки права вимоги №182 від 27.04.2011 року, укладеного між ТОВ «Будівництво плюс», ТОВ «НВК Груп» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод», прийняло на себе право вимоги першого на погашення суми боргу позивачем (Т.5, а.с.20-23).

Разом з тим, актом перевірки від 08.08.2011 року №6429/23-2/00372658 Луцькою ОДПІ підтверджено той факт, що на підставі наказу на проведення інвентаризації від 19.07.2011 року №99, виданого ВАТ «Гнідавський цукровий завод», проведено інвентаризацію основних засобів позивача, придбаних у ТОВ «НВК Груп», та встановлено наявність, зокрема, підігрівачів повітря Р2-ППС-60 в кількості 2 шт., що в свою чергу підтверджує факт використання товариством придбаного товару у власній господарській діяльності та спростовує висновки податкового органу про безтоварність цієї операцій.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ПАТ «Гнідавський цукровий завод» правомірно включило до складу податкового кредиту лютого 2012 року суму ПДВ 92320 грн. по податковій накладній від 06.04.2011 року №42, виписаній ТОВ «НВК Груп», оскільки господарська операція по поставці від даного контрагента підігрівачів повітря Р2-ППС-60 в кількості 2 шт. повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0000862201, а тому позовні вимоги ПАТ «Гнідавський цукровий завод» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 15 березня 2013 року №0000862201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій