Рішення № 32713389, 22.07.2013, Вишгородський районний суд Київської області

22.07.2013 Справа № 363/36/13-ц

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - Рудюка О.Д.,

при секретарі Тлостюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вишгорода цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем, в якості кредитора та ОСОБА_1 (відповідач-1), в якості позичальника, 30.08.2011 року було укладено кредитний договір № 103.42078, відповідно до умов договору відповідач-1 отримав грошові кошти у сумі 65 000грн., цільовим використанням на особисті неспоживчі потреби, із оплатою за користування кредитом в розмірі 29% річних, кредитні кошти надаються строком 18 місяців, від дати видачі кредиту включно.

В забезпечення виконання відповідача-1 (позичальником) за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 224710-ДП 1 від 30.08.2011 року. Відповідно до умов договору поруки, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем нарівні з позичальником за кредитним договором.

Позивачем було виконано з свого боку зобов'язання за умовами кредитного договору надавши відповідачу-1 кошти у розмірі 65 000 грн., а свою чергу відповідач-1 зобов'язався своєчасно виконувати свої зобов'язання у строки згідно умов кредитного договору.

Станом на 16.01.2013 року у відповідача-1 виникло прострочення виконання зобов'язання, щодо повернення за кредитним договором коштів та у нього виникла заборгованість у розмірі 87 714,58грн., яка складається із: борг по капіталу - 46 591,20грн.; борг по процентах - 7 881,08грн.; пеня - 33 242,30грн.

Отже, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на підставі ст.ст. 525, 526, 543 ЦК України заборгованість у розмір 87 714,58грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день та час слухання справи, заяви про розгляд справи у їх відсутність на адресу суду не надходило, про причини неявки не повідомили.

За таких обставин з урахуванням думки представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення згідно ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до наступного.

30.08.2011 року між позивачем, в якості кредитора та відповідачем-1, в якості позичальника, було укладено кредитний договір № 103.42078, про надання відповідачу-1 кредитних коштів та на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач-1 зобов'язується повернути кошти на умовах та порядку, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору, банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 65 000грн., кредит надається позичальнику строком на 18 місяців, від дати видачі кредиту включно, із оплатою за користування кредитом в розмірі 29% річних, із цільовим призначення на особисті неспоживчі потреби. Спосіб видачі кредиту зарахуванням коштів на рахунок позичальника кредитора.

Позивачем на виконання умов кредитного договору було надано відповідачу-1 грошові кошти у розмірі 65 000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.01.2013 року у відповідача-1 виникло прострочення виконання зобов'язання, щодо повернення за кредитним договором коштів та у нього виникла заборгованість у розмірі 87 714,58грн., яка складається із: борг по капіталу - 46 591,20грн.; борг по процентах - 7 881,08грн.; пеня - 33 242,30грн.

Відповідно до п. 3.2.1. кредитного договору, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більш ніж три дні.

Пунктом 3.6 кредитного договору передбачено, що при простроченні погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більш ніж 30 календарних днів позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через три банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника прийняти рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має буди здійснено таке погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідачу-1 було надіслано лист-вимогу від 27.11.2012 року про дострокове погашення кредиту, який було отримано, згідно зворотного повідомлення 30.11.2012 року. В свою чергу відповідач-1 по справі не було виконано вимог позивача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30.08.2011 року між позивачем та відповідачем-2, в якості поручителя, укладено договір поруки № 224710-ДП 1, відповідно до умов цього договору, сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов'язанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору № 103.42078 від 30.08.2011 року.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідачу-2 було надіслано лист-вимогу від 27.11.2012 року про дострокове погашення кредиту, який було отримано, згідно зворотного повідомлення 30.11.2012 року. В свою чергу відповідач-2 по справі не було виконано вимог позивача.

Оскільки в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що між позивачем і відповідачем-1 укладався кредитний договір, а між позивачем та відповіднм-2 договір поруки, за умовами кредитного договору відповідач-1 взяв на себе певні зобов'язання, які належним чином в установлений кредитним договором строк не виконав, тому на даний час існує заборгованість за кредитним договором, а відповідач-2 за договором поруки несе солідарну відповідальність перед позивачем нарівні з відповідачем-1 за кредитним договором.

Отже, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, позичальник допустив заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків позивачем.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 525, 526, 543, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код 21677333) заборгованість - 87 714,58грн. за кредитним договором № 103.42078 від 30.08.2011 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код 21677333) витрати по сплаті судового збору в розмірі 877,15грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Д. Рудюк