Рішення № 32712040, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2023/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської обласної ради, м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КПОЗ "Центральна районна аптека № 194", м.Первомайський до ФОП ОСОБА_1, м. Первомайський про стягнення 6737,83 грн. за участю представників:

позивача - Шпунт В.В. за довіреністю № 01-38/808 від 15.05.2012 р.

3-ї особи - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 10273,81 грн. за договором оренди комунального майна від 17.06.2008 р. та пені в сумі 1357,70 грн., всього - 11631,51 грн.

В процесі розгляду справи позивачем були зменшені позовні вимоги відповідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 9497,36 грн. та пеню в сумі 996,61 грн., всього - 10493,97 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем позивачу заборгованості.

Представник позивача до початку судового засідання призначеного на 16.07.2013 р., через канцелярію господарського суду 16.07.2013 р. за вх. № Д493/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 08.07.2013 р. за вх. № 24493, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 08.07.2013 р. за вх. № 24494, надав заяву про зміну позовних вимог, яка судом долучена до матеріалів справи.

Також, до заяви про зміну позовних вимог представник позивача, через канцелярію господарського суду 15.07.2013 р. за вх. № 25516, надав доповнення, які судом долучені до матеріалів справи.

Дослідивши заяву представника позивача про зміну позовних вимог з доповненнями, суд прийшов до висновку, що дана заява з доповненнями за своєю суттю є заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки згідно них позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 5722,12 грн. та пеню в сумі 1015,71 грн., всього - 6737,83 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем позивачу заборгованості.

Отже, враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 15.07.2013 р. за вх. № 25573, надав клопотання про не нарахування пені, яке судом долучено до матеріалів справи. Також, у клопотанні відповідач вказував, що він гарантує сплату залишку боргу до 10.08.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

17 червня 2008 року між КПОЗ "Центральна районна аптека № 194" (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди комунального майна (надалі - договір).

За зазначеним договором оренди орендодавцем було надано орендарю в орендне платне користування нежитлові приміщення 1 поверху площею 51,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі КПОЗ "Центральна районна аптека № 194"

Відповідно до п. 3.3. договору оренди плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за звітним:

- 50 % до обласного бюджету;

- 50 % - орендодавцю.

Згідно пункту 5.3. договору оренди відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до обласного бюджету (50 %) та орендодавцю (50 %).

Проте, відповідач свої обов'язки за договорами належним чином не виконав.

Так, станом на 15.07.2013 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати з урахуванням часткових оплат відповідача становила 5722,12 грн.

Даний факт є порушенням відповідачем умов договору, тому керуючись п.п. 3.5. договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 1015,71 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Також, ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи приписи вищенаведених норм матеріального права, а також враховуючи умови договору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а клопотання відповідача про не нарахування пені не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333, р\р 33218870700019 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач коштів - Первомайське УДКСУ Харківської області, код ЄДРПОУ УДКСУ 37327442) заборгованість з орендної плати в сумі 5722,12 грн. та пеню в сумі 1015,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333, р/р 35411001001412 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.