Рішення № 32711903, 31.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/3616/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-лек»,

ЄДРПОУ 21194014, м.Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м.Горлівка

про стягнення 67721 грн. 64 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Строєва О.Є.-по дов.

від відповідача: ОСОБА_4-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіто-лек», м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 67721 грн. 64 коп., у тому числі основний борг в сумі 56434 грн. 70 коп. та штраф в сумі 11286 грн. 94 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №209 від 03.01.2011р., додаткову угоду до договору, додаткову угоду від 31.12.2012р., видаткові накладні за період з 10.10.2012р. по 07.11.2012р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 31.07.2013р., в якому позовні вимоги не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на відсутність обгрунтованого розрахунку суми позовних вимог, статутних документів позивача у матеріалах справи, порушення вимог ст.232 Господарського кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

03.01.2011р. між сторонами був підписаний договір №209, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладній, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідач (покупець) - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п.1.2. договору предметом поставки є наступний товар:

- лікарські засоби (згідно Закону України «Про лікарські засоби»);

- вироби медичного призначення;

- інші продовольчі і непродовольчі товари, у тому числі біодобавки.

Кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку (п.2.1 договору №209 від 03.01.2011р.).

Згідно з приписами п.п.3.3, 3.4 договору від 03.01.2011р. №209 ціни на товар зазначаються в кожній видатковій накладній, що є додатком до даного договору. Загальна сума договору складає суму вартості товарів згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору і відвантажених протягом дії даного договору.

Також встановлено, що 31.12.2012р. між ТОВ «Фіто-лек», м.Харків та ФОП ОСОБА_2, м.Горлівка укладено додаткову угоду та пункт 10.1. договору №209 від 03.01.2011р. викладено в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і обміну копіями документів, завірених мокрими печатками, вказаних в п.12.4 і діє до 31 грудня 2013р., а щодо зобов'язань за договором - до повного їх виконання».

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними позивачем за період з 10.10.2012р. по 07.11.2012р. було поставлено відповідачу товар на суму 56434 грн. 70 коп. з урахуванням часткового погашення боргу.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором №209 від 03.01.2011р. з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.5 договору №209 від 03.01.2011р. передбачено, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 56434 грн. 70 коп. за договором №209 від 03.01.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з приписами п.7.2 договору №209 від 03.01.2011р. за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання, обумовленого в п.3.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу.

За таких обставин, позивачем на підставі п.7.2 договору №209 від 03.01.2011р. нараховано та пред'явлено до стягнення штраф в сумі 11286,94 грн.

За висновками суду, розрахунок суми штрафу, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду 31.07.2013р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність обгрунтованого розрахунку суми позовних вимог, статутних документів позивача у матеріалах справи, порушення вимог ст.232 Господарського кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій.

Проте, вказані заперечення відповідача спростовуються доданими до позовної заяви розрахунками позовних вимог (ас.с.10-15), копіями свідоцтва про держану реєстрацію та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача.

Одночасно, посилання відповідача на порушення вимог ст.232 Господарського кодексу України є безпідставними, враховуючи, що встановлений п.6 ст.232 Господарського кодексу Україхни строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором), а не є строком позовної давності.

За таких обставин, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 67721 грн. 64 коп., у тому числі основний борг в сумі 56434 грн. 70 коп. та штраф в сумі 11286 грн. 94 коп., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-лек», м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 67721 грн. 64 коп., у тому числі основний борг в сумі 56434 грн. 70 коп. та штраф в сумі 11286 грн. 94 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у Донецьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м.Донецьк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-лек» (61140 м.Харків, пр-т Гагаріна, б.48, кв.47; 61004 м.Харків, вул.Примакова, б.46; ЄДРПОУ 21194014, п/р 2600135689201 у ХВ №1 ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120) основний борг в сумі 56434 грн. 70 коп. та штраф в сумі 11286 грн. 94 коп., всього заборгованість в сумі 67721 грн. 64 коп., судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 31.07.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина