Рішення № 32710818, 31.07.2013, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3367/13-ц ; 2/401/1190/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2013 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.

При секретарі - Суботніцькій О.А.

З участю: - представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Світловодському міськрайонному суді цивільну справу за позовом:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженка м. Усурійськ, Приморський край, Р.Ф.; мешкає: 27500, АДРЕСА_1; ід. номер: НОМЕР_1,

до

відкритого акціонерного товариства «Чисті метали»; 27500, м. Світловодськ, вул. Заводська, 3; код ЄДРПОУ 00194748,

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що при звільненні позивачу не була виплачена заробітна плата. Борг по виплатам, які підлягають сплаті під час звільненні повністю був погашений в липні 2012 року. На теперішній час відповідач має заборгованість лише по сплаті, згідно судових рішень, по середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди. Причин, з яких позивачка не звернулася із цим позовом до суду після повного погашення боргу із заробітної плати, представник позивача не знає.

В судове засідання з невідомих суду причин не з'явився відповідач, проти позовних вимог не заперечив, про місце, день та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Справа розглядається без участі відповідача, на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні були досліджені докази:

- копія довідки відповідача, від 19.04.2013 р., № 13, про середній заробіток, борг підприємства на час звільнення та про погашення суми боргу в липні 2012 року;

- копія наказу про звільнення позивача від 07.10.2009 р., № 18к;

- копія трудової книжки;

- розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- судові рішення щодо стягнення в різні часи заробітної плати, компенсаційних виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

- копія виписки з реєстру кредиторів, від 27.11.2012 р., відповідно до якої відповідач повинен сплатити позивачу 2634,48 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку та 500 грн. - матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідача було звільнено 07.10.2009 р. з ВАТ «Чисті метали». На час звільнення підприємство мало перед працівником борг із заробітної плати, з урахуванням індексації, в сумі 10099,63 грн., що був повністю погашений в липні 2012 року.

На теперішній час, згідно наданої копії виписки з реєстру кредиторів, відповідач перед позивачем має борг із сплати за рішеннями судів середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, що не є виплатами, належними до сплати працівнику під час його звільнення, обов'язок сплатити зазначені суми виник після звільнення працівника, а тому, у відповідності до ст. ст. 116, 117 КЗпП України, підприємство не несе відповідальності за невиплату цих сум, у виді сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку із звільненим працівником.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України встановлений 3 - місячний строк звернення працівника до суду із позовом за захистом порушених трудових прав.

Рішенням Конституційного суду України, № 4 - рп/2012, від 22.02.2012 р. встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, перебіг 3 - х місячного строку звернення до суду розпочався після виплати відповідачем працівнику повністю суми боргу, належної до виплати при його звільненні, тобто з липня 2012 року.

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13, від 24.12.1999 р., «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що за вирішенням спору про оплату праці працівники, як ті, що працюють за трудовим договором, так і члени кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, можуть звернутись до обраної на підприємстві (в установі, організації) КТС або до суду в строки, передбачені статтями 225, 228, 233 КЗпП.

Суди мають враховувати, що у справах про оплату праці діє тримісячний строк звернення із заявою до КТС або безпосередньо до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (статті 225, 233 КЗпП), і відповідно до цього з'ясовувати зазначену дату.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

В своїй позовній заяві позивач та у судовому засіданні представник позивача не зазначили про причини пропуску строку звернення до суду та не навели жодних причини поважності щодо цього, ніякими доказами ці обставини не обґрунтували.

Таким чином у задоволенні позову повинно бути відмовлено повністю.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави, відповідно до п. 1, ч. 1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись: ст. ст.: 116 -117, 233 КЗпП України; ст. ст.: 3, 8, 10, 11, 57 - 60, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Чисті метали», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок відповідного державного бюджету.

На рішення суду протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Андріянов

31.07.2013