Вирок № 32709954, 17.07.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/341/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Козловій К.Л.,

З участю прокурора Мокренка Ю.М.,

Захисника ОСОБА_1,

Потерпілого ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Косівщина Сумського району Сумської

області, громадянина України, не працює, не навчається, раніше

судимого: 1) 21 липня 2010 року Сумським районним судом за

ст. ст. 189 ч.2, 186 ч.2, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення

волі, звільнений 26 січня 2012 року за постановою Автозаводського

райсуду м.Кременчук Полтавської області умовно-достроково на 1 рік

4 місяці 2 дні;

2) 21 березня 2013 року Зарічним районним судом м.Суми за

Ст.ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення

Волі; проживаючого в АДРЕСА_1

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров»я потерпілого за наступних обставин.

22 червня 2012 року обвинувачений знаходився біля магазину по вул.Садовій в с.Косівщина Сумського району Сумської області, де побачив потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 На шиї потерпілого був золотий ланцюжок. З метою заволодіння майном потерпілого, а саме золотим ланцюжком вагою 3 гр. вартістю 1478 грн., рукою рвонув ланцюжок, однак той розірвався і залишився на одязі потерпілого. Не припиняючи своїх дії, з метою доведення до кінця умислу на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 наніс потерпілому один удар кулаком в область голови, внаслідок чого ОСОБА_2 схилився, після чого ОСОБА_3 наніс потерпілому ногою один удар в область обличчя, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді «забоїв, саден м'яких тканин обличчя зліва, двостороннього перелому нижньої щелепи зі зміщенням: праворуч - ментальний, ліворуч - ангулярний», які за висновком судово-медичної експертизи віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і не були небезпечними для життя в момент заподіяння, призвели до довгострокового розладу здоров'я (більш ніж 21 день). В цей час свідок ОСОБА_4 почав зупиняти ОСОБА_3 Через вчинений опір ОСОБА_3 заволодіти золотим ланцюжком не вдалося і він припинив свої дії та залишив місце події.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину не визнав. Визнав факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень від 2-х ударів рукою в область обличчя. Однак, пояснив, що удари наніс у відповідь на зневажливі образи з боку потерпілого. Крім того, ОСОБА_4 вдарив його тенісною ракеткою по руці. Їх розмирив якийсь чоловік. В іншій частині обвинувачення не визнав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що разом зі своїм товарищем ОСОБА_4 ходили до магазину в с.Косівщина. До них підходив раніше незнайомий ОСОБА_3, який спочатку просив сигарет та телефон подзвонити. Потім раптово руков шарпнув в районі шиї, спочатку він не зрозумів, що відбувається, потім помітив, що золотий ланцюжок з шиї розірваний та зачепився на одязі. Обвинувачений став вимагати ланцюжок та говорити «иди сюди». На що він відповів, що можна відійти та поговорити. Розірваний ланцюжок зняв з шиї та поклав до кишені. В цей час отримав раптовий сильний удар рукою в область потилиці, від якого свідомості не втрачав, однак реакція знизилась і він похилився. Після чого отримав удар ногою в обличчя в область лівої щелепи. Після чого відчув ще декілька ударів в обличчя рукою чи ногою. Потім хтось забрав ОСОБА_3 від них. Після події у нього були тілесні ушкодження, зокрема двосторонній перелом щелепи, він проходив стаціонарне лікування.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що разом з ОСОБА_2 ходили до магазину в с.Косівщина. До них підходив ОСОБА_3, який просив закурити та телефон подзвонити. При виході з магазину обвинувачений рвонив ланцюжок з шиї товариша, однак зірвати не вдалось. Бачив, що обвинувачений після цього кладе невеликий фрагмент ланцюжка до кишені штанів. Між обвинуваченим та потерпілим виникла перепалка, під час якої обвинувачений вимагав ланцюжок, погрожував тим, що «буде погано», говорив, щоб потерпілий підходив до нього, провокуючи на бійку. На що ОСОБА_2 говорив, що відійдем та поговорим. В цей час ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 по шиї кулаком, той схилився, після цього обвинувачений наніс удар ногою у щелепу потерпілому. Всього потерпілому було нанесено не менше 4-х ударів. Свідок почав зупиняти ОСОБА_3, в цей час підійшли незнайомі хлопці та розборонили їх і забрали обвинуваченого.

Крім пояснень обвинуваченого, який частково визнає свою вину лише у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, пояснень потерпілого та свідчення свідка, його винність у скоєнні злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколами впізнання ОСОБА_3, на якого потерпілий та свідок вказали як на особу, що спричинила потерпілому тілесні ушкодження (а.с.20-23); висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які могли утворитись від ударів рук та ніг (а.с.25-26); висновком експертизи про вартість ланцюжка (а.с.29-30).

Таким чином, суд вважає, що винність підсудного у судовому засіданні доведена повністю.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він бив потерпілого через образи з боку останнього без мети заволодіння майном, суд оцінює як намагання уникнути покарання за більш тяжкий злочин. Оскільки спочатку у судовому засіданні він визнавав, що мав намір заволодіти ланцюжком, а потім відмовився від цього, а ланцюжок порвався під час бійки. У подальшому змінив свою позицію. Його пояснення є непослідовними та нещирими і спростовується логічними та послідовними поясненнями потерпілого, свідченнями свідка.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.187 ч.1 КК України, оскільки він скоїв розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння золотим ланцюжком останнього вартістю 1478 грн., поєднаний з насильством, що є небезпечним для його здоров»я.

При визначенні підсудному міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відносяться до тяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово був судимим, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення.

До пом»якшуючих його покарання обставин суд відносить скоєння злочину у неповнолітньому віці.

До обтяжуючих його покарання обставин суд відносить рецидив злочину.

Цивільний позов прокурора за лікування потерпілого підлягає повному задоволенню.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, і призначити йому за цим законом покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 21 березня 2013 року остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді п»яти років позбавлення волі.

У строк відбуття покарання засудженому зарахувати 10 місяців 20 днів терміну перебування під вартою з 28 серпня 2012 року по 17 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (р/р 31415544700001 в ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код 37970404, код бюджетної класифікації 24060300) одну тисячу шістьсот одиннадцять грн. 18 коп. витрат за лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (код ЄДРПОУ 25574892, р/р 31256272210011, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) сто сімдесят шість грн. 40 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не змінювати і залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту вручення його копії.

Суддя О.М. Моісеєнко