Ухвала суду № 32709864, 23.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2288/13-а

23.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 26.03.13 у справі № 801/2288/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" (вул. Лермонтова, 14,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0001421501 від 19.02.2013, щодо нарахування грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" з податку на прибуток в розмірі 16,25 грн.; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" судовий збір у розмірі 114,70 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 та прийняти нове рішення по справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ПАН БУД» за період з 01.01.2010р. до 31.12.2010 р.

За результатами вищенаведеної перевірки складено акт №343/15-2/106999116 від 22.01.2013р., в якому зафіксовано порушення п.7.7.ст.7,п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від спільної діяльності в періоді, що перевірявся на суму 13,00 грн. З урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України належить до сплати податок на прибуток у сумі 13,00 грн., а також пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, пп 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, ТОВ «КІНГ 99» (30395385) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету на термін виконання Договору про спільну діяльність на підставі об'єднання вкладів №3 від 27.0б.2006р. з ТОВ «Ксанф» (код ЄДРПОУ 106999116) встановлено завищення податкового кредиту у листопаді 2010 року на загальну суму 11,00 грн. В результаті перевірки зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд. 26 декларації у сумі 12,00 грн.

На підставі акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001421501 від 19.02.2013 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 16,25 грн., з яких 13 грн. за основним платежем та 3,25грн. фінансових санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу при проведенні перевірки позивача та безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки первинними документами бухгалтерського обліку позивача беззаперечно підтверджується відсутність порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Доводи відповідача щодо недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків ґрунтувались на тому, що позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «ПАН БУД» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., оскільки, відповідно до використаного відповідачем при перевірці (пункт 2.10 Акту перевірки) висновку УПМ ДПС в АР Крим встановлено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності ПП «ПАН БУД» (код ЄДРПОУ 37081614), передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. А

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із ПП «ПАН БУД» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Поза увагою податкового органу залишилася та обставина, що позивач має належним чином оформлені первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій з ПП «ПАН БУД», а саме придбання будівельних матеріалів (шпаклівки) про що маються рахунки-фактури №№567,644/1, квитанції від 10.12.2010 на суми 132 грн., в тому числі 22 грн. ПДВ, звіт про використання податкова накладна №644/1 від 04.11.2010 р.

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «ПАН БУД», як це вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції та обґрунтовано скасував податкове повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 801/2288/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 801/2288/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко