Постанова № 32709307, 30.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р.Справа № 915/219/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дьяченко Т.В., довіреність №517 від 18.07.2013 р.

від відповідача: Грінченко В.В., довіреність № 357, від 28.12.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р.

по справі №915/219/13-г

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

про стягнення 222153, 90 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2013 р., розгляд справи відкладався до 16.07.2013 р. в судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2013 р., розгляд справи відкладався до 30.07.2013 р.

В судовому засіданні 30.07.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

ДП "Дельта-Лоцман" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ТОВ "СП "Нібулон" 222153, 90 грн., з яких 153619, 07 грн. - канальний збір, 67126, 95 грн. - збір за послуги служби регулювання руху суден (далі - СРРС), 711, 42 грн. - 3% річних нарахованих на несплачену суму канального збору, 296, 13 грн. - 3% річних нарахованих на суму несплаченого збору за послуги СРРС, 278, 84 грн. - збитки від інфляції нараховані на суму несплаченого канального збору, 121, 49 грн. - збитки від інфляції нараховані на суму несплаченого збору за послуги СРРС. Як на підставу свого позову позивач послався на те, що судна відповідача (баржі та буксири) при здійсненні плавань у північно-західній частині Чорного моря та р. Південний Буг використовували гідротехнічну споруду "Бузько-Дніпровський-лиманський канал" (далі - БДЛК), яка перебуває на балансі позивача, а також користувалися послугами СРРС, які надаються позивачем. Згідно чинного законодавства позивачем було нараховано відповідачу канальний збір та збір за користування послугами СРРС. Проте, відповідач сплачувати канальний збір та збір за користування послугами СРРС не бажає, про що, на думку позивача, свідчить залишення відповідачем направлених на його адресу позивачем рахунків без відповіді та задоволення. Проходження суднами каналом та надання послуг СРРС , на думку позивача, підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між центром регулювання руху суден (ЦРРС) та капітанами суден.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. по справі № 915/219/13-г (суддя Алексєєв А.П.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СП "Нібулон" на користь ДП "Дельта-Лоцман" 67126, 95 грн. - заборгованості за послуги СРРС та господарських витрат, з посиланням на те, що судна відповідача здійснюючи рух по Дніпро-Бугському лиману та р. Південний Буг дійсно користувались послугами СРРС. які надавались позивачем та за умовами законодавства вказані послуги мають бути оплачені за встановленими ставками, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині позову, стягнення санкцій, передбачених ст. 625 ЦК України, відмовлено з посиланням на їх недоведеність.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. в частині стягнення заборгованості за послуги СРРС по даній справі, ТОВ "СП "Нібулон" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. по справі №915/219/13-г в частині стягнення заборгованості за послуги СРРС та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Також не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, ДП "Дельта-Лоцман" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. по справі №915/219/13-г, посилаючись на те, що господарський суд Миколаївської області зробив помилковий висновок, щодо того, що судна відповідача вимушено пересікають канал, а також не було правових підстав стверджувати, що виставлені рахунки не є вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "СП "Нібулон" позивач зазначив про необґрунтованість доводів скаржника ДП "Дельта-Лоцман".

03.06.2013 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив ДП "Дельта-Лоцман", в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "СП "Нібулон" без задоволення, скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. по справі № 915/219/13-г, задовольнити позовну заяву ДП "Дельта-Лоцман" в повному обсязі.

16.07.2013 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ДП "Дельта-лоцман" про здійснення правонаступництва.

Строк апеляційного провадження по справі №915/219/13-г закінчується 17.03.2013 р., у зв'язку із чим, представником ТОВ СП "Нібулон" в судовому засіданні від 16.07.2013 р. було надано письмове клопотання про продовження строку розгляду даної справи на підставі ст. 69 ГПК України.

Враховуючи необхідність здійснення правонаступництва та складність справи ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. задоволено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до 01.08.2013 р. та відкладено розгляд справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. замінено Державне підприємство "Дельта-лоцман" його правонаступником Державним підприємством "Адміністрація морських портів України".

Представник Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"в судовому засіданні був присутнім, просив оспорюване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник ТОВ "СП "Нібулон" у судовому засіданні був присутній, надавав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги та просить рішення суду в частині стягнення коштів в розмірі 67126,95 грн. та в частині стягнення судового збору скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційних скарг, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області, протягом вересня - грудня 2012 року судна, що належать ТОВ "СП "Нібулон" "Лідіївський", "Нібулон-2", "Нібулон-1", "Баштанський", "Нібулон-4", "Нібулон-3", "Прибужанівський", "НБЛ-011", "НБЛ-004", "НБЛ-003", "НБЛ-007" проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом під час здійснення вантажних комерційних рейсів, за що, відповідно до вимог чинного законодавства, ДП "Дельта-лоцман" було нараховано канальний збір. Під час проходження каналом цим суднам надавались послуги служби регулювання руху суден, за що стягується збір за послуги служби регулювання руху суден.

Проходження суднами каналом та надання послуг служб регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден.

Для сплати зборів ДП "Дельта - лоцман" виставило ТОВ "СП "Нібулон" рахунки № ДЕ-03906 від 30.09.2012, № ДЕ-03926 від 30.09.2012, № ДЕ-03927 від 30.09.2012, № ДЕ-03928 від 30.09.2012, № ДЕ-03930 від 30.09.2012, № ДЕ-03931 від 30.09.2012, № ДЕ-03948 від 30.09.20127, № ДЕ-04437 від 31.10.2012, № ДЕ-04438 від 31.10.2012, № ДЕ-04439 від 31.10.2012, № ДЕ-04440 від 31.10.2012, № ДЕ-04442 від 31.10.2012, № ДЕ-04443 від 31.10.2012, № ДЕ-04444 від 31.10.2012, № ДЕ-04445 від 31.10.2012, № ДЕ-04458 від 31.10.2012, № ДЕ-04459 від 31.10.2012, № ДЕ-04460 від 31.10.2012, № ДЕ-04461 від 31.10.2012, № ДЕ-04467 від 30.11.2012, № ДЕ-04468 від 30.11.2012, № ДЕ-04469 від 30.11.2012, № ДЕ-04470 від 30.11.2012, № ДЕ-04471 від 30.11.2012, № ДЕ-04921 від 30.11.2012, № ДЕ-04929 від 30.11.2012, № ДЕ-05132 від 14.12.2012, № ДЕ-05135 від 14.12.2012, № ДЕ-05136 від 14.12.2012, № ДЕ-05137 від 14.12.2012, № ДЕ-05220 від 25.12.2012, № ДЕ-05322 від 28.12.2012, № ДЕ-05324 від 28.12.2012, № ДЕ-05370 від 31.12.2012, № ДЕ-05371 від 31.12.2012, № ДЕ-05373 від 31.12.2012, № ДЕ-05374 від 31.12.2012 на загальну суму 220746,02 грн. по оплаті канального збору та послуг СРРС

Вищезазначені рахунки рекомендованими листами були направлені на адресу відповідача. Їх отримання підтверджується зворотними повідомленнями про отримання поштової кореспонденції.

Вказані рахунки відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим на адресу ТОВ "СП "Нібулон" позивачем було направлено претензії №6792 від 22.11.2012 року, №7537 від 26.12.2012 року, №338 від 22.01.2013 року, (т. 2 а.с. 111-123), які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги, що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення ДП "Дельта Лоцман" з відповідним позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості за послуги служби регулювання руху суден та канального збору.

Таким чином предметом спору в даному випадку є розрахунки за послуги служби регулювання руху суден та справляння канального збору.

Згідно статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України, - держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до положень ст. 4 КТМ України до правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України, якщо вони не врегульовані цим Кодексом.

Відповідно до п. 3.1.18 Правил плавання усі морські та річкові буксири, що не виконують буксирування або виконують буксирування караванів барж, самохідні річкові судна всіх відомств, які мають осадку до 4.0 м, зобов'язані рухатись за бровками каналу вздовж виставленого навігаційного огородження на відповідних ділянках, які наведені у таблиці 1 цього пункту.

Згідно з п. 3.1.19. Правил плавання на ділянках каналу, де зони забровкового плавання відсутні, судна зобов'язані рухатись каналом. У цьому ж пункті визначені точки переходу з каналу до ділянок забровкового плавання і у зворотному напрямку під часу руху з моря та під час руху в море.

Виходячи з наведеної у п. 3.1.18 таблиці 1, на десятому - дванадцятому колінах БДЛК є ділянки, на яких зони забровкового плавання відсутні, тобто, судна не можуть рухатись інакше, ніж по каналу.

Крім того, як видно з п. 3.1.18 Правил плавання зони забровкового плавання на різних колінах каналу знаходяться то справа, то зліва, що неминуче тягне за собою необхідність пересікання каналу поперек.

До відзиву представником відповідача були надані свідоцтва про реєстрацію суден відповідача (т.5 а.с. 85-126), із яких вбачається, що максимальна осадка цих суден не перевищує 4.0 м. Представники позивача не заперечували цього факту

Таким чином, враховуючи приписи п. 3.1.18 Правил плавання, судна відповідача зобов'язані рухатись за бровками каналу вздовж виставленого навігаційного огородження на відповідних ділянках, а де зони забровкового плавання відсутні - рухатися каналом.

На ухвалу суду представниками позивача був наданий опис руху суден відповідача по каналу згідно квитанцій ЦРРС, що додаються до кожного з виставленого рахунків з посиланням на п. 3.1.19 Правил плавання (т. 14 а.с. 71-89).

Представником відповідача наведені в описі маршрути суден заперечені та спростовані не були.

З огляду на це суд першої інстанції цілком вірно встановив, що у сторін виник спір не з приводу доведення у судовому порядку факту користування суднами відповідача каналом, а з приводу застосування норм законодавства щодо справляння канального збору у конкретному випадку.

Так, згідно позиції позивача судна із осадкою до 4.0 м., які здійснюють забровочне плавання і неминуче перетинають канал, а на деяких його ділянках рухаються каналом, виконуючи комерційні рейси зобов'язані оплачувати канальний збір.

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 "Про портові збори", прийнятою відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України, передбачено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за відповідними ставками (пункт 18). Згідно Примітки 2 до цього пункту за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналу без заходження в морські порти (причали) канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками відповідно ДП "Дельта-лоцман" та морським торговельним портам Миколаїв і Херсон у розмірах, установлених для портів Миколаїв (морський) і Херсон (морський), а згідно примітки 2 до пункту 1 вказаної постанови судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що судна відповідача здійснювали комерційні вантажні рейси з огляду на статутну діяльність відповідача і, таким чином, належать до групи "А", але канальний збір з них справлятися не може, виходячи з наступного:

Відповідно до паспорту БДЛК канал слугує для підходу до Очаківського портопункту, Очаківського морського рибного порту, Дніпро-Бузького порту, порту Ніка-Тера, спеціалізованому порту Октябрьськ, Миколаївському річковому і морським торговельним портам, терміналу НІБУЛОН, Херсонському морському та річковому портам. Траса каналу проходіть по Дніпро-Бузькому лиману та річці Південний Буг. Загальна довжина траси каналу 81,368 км. Кількість колін - 12. Відповідно до розділу 2 паспорту забровочні глибини дорівнюють від 5,0 до 11,5 м., що допустимо для плавання суден відповідача.

Згідно розділу 4 паспорту БДЛК канал розрахований на рух суден із осадкою заввишки 9,7 м. довжиною 215 м. та завширшки 32 метри.

З історичної довідки, яка міститься у паспорті БДЛК, вбачається, що його було створено як гідротехнічну споруду для заходу великотоннажних суден з Чорного моря до Миколаївського порту з осадкою більше 5,0 м.

Із цього слідує, що за своїми характеристиками судна відповідача не потребують використання БДЛК, як гідротехнічної споруди із глибиною каналу до 11.2 м. Пересікання каналу суднами відповідача є вимушеною дією у зв'язку із відсутністю на деяких його ділянках зон забровкового плавання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає , що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1544 "Про портові збори" щодо справляння канального збору не повинні застосовуватися до суден відповідача, так як останні його використання не потребують, а перетинають канал вимушено. Судна відповідача не використовують канал при переміщенні вантажів із пункту відправки до пункту призначення, як це було би необхідно якщо їх осадка перевищувала 4.0 м. і тому позивач не вправі нараховувати, а відповідач не зобов'язаний сплачувати канальний збір при плаванні Дніпробузьким лиманом при виконанні комерційних або некомерційних вантажних рейсів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком правомірно та обґрунтовано відмовлено в задоволені позовної вимоги про стягнення заборгованості з канального збору і доводи апеляційної скарги ДП "Адміністрації морських портів України" не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги служби регулювання руху суден слід зазначити наступне:

У відповідності до статті 115 Кодексу торгівельного мореплавства України, - із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

28.05.2001 року Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ № 340 "Про затвердження Положення про службу регулювання руху суден".

Згідно п. 4.1 вказаного Положення - СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС.

Як вже зазначалось, Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 № 312 "Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що саме на ДП "Дельта-лоцман" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Згідно з пунктом 2.2.2. Правил плавання у районі дії Правил рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП "Дельта-Лоцман", до складу якої входять: ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Іллічівськ", "Одеса", "Южний", "Очаків" та "Широка Балка". Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин. Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії Правил повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні ПРРС та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портпунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують до БДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС "Очаків" та повідомити прізвище капітана (п. 2.3.1. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.3.2 Правил плавання, - судно, яке стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху повинно встановити радіозв'язок з ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого воно перебуває, та запросити дозвіл на рух.

Пунктом 1.3 Правил плавання визначено, що послуги СРРС - інформаційні послуги, навігаційна допомога (радіолокаційне проведення), радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Згідно вимог пункту 2.2.8. Правил плавання, - ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден. ЦРРС/ПРРС зобов'язані надавати суднам інформацію, рекомендації, вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден. Для кораблів і суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України послуги ЦРРС/ПРРС у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах надаються безкоштовно. Усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС/ПРРС (п. 2.2.3. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.4.1. Правил плавання ЦРРС/ПРРС здійснюють такі види обслуговування:

а) радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних місцях в очікуванні транзитного проходу або проведення перевантажувальних операцій;

б) регулювання руху суден;

в) радіолокаційне проведення суден (надання навігаційної допомоги);

г) надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій;

ґ) інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства;

д) надання суднам та стороннім організаціям навігаційної та комерційної інформації. Радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно (п. 2.4.2. Правил плавання).

Пунктом 3.2 Правил плавання визначена організація руху суден на БДЛК і ХМК у зоні дії РС РРС Дніпро-Бузького регіону. Зокрема п. 3.2.1. Правил плавання Регіональна служба регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону ДП "Дельта-лоцман" організовує судно потік у зоні своєї дії шляхом завчасного планування руху суден. Кожне судно, яке прямує до БДЛК і/або ХМК, повинно одержати дозвіл на плавання в зоні дії РС РРС. Зона дії РС РРС поділяється на сектори, які закріплені за ЦРРС "Руська Коса", ПРРС "Очаків" і "Широка Балка", що входять до її складу. Судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають (п. 3.2.7. Правил плавання).

Згідно вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - радіообмін ЦРРС/ПРРС із суднами, а також поточні навігаційні обставини документально фіксуються.

З викладеного вбачається, що регулювання руху суден здійснюється з метою забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків. Отже, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

Надання позивачем послуг служб регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувались послугами СРРС. З аналізу пунктів 2.3.1. та 3.2.7. Правил плавання слідує, що вихід капітана судна на зв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на рух судна та є доказом того, що судно користується послугами СРРС.

Також на виконання вимог пункту 2.4.7. Правил плавання, - позивачем на підтвердження обставин того, що судна відповідача рухались саме каналом, до матеріалів справи надані відтворення записів радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор" з яких видно траєкторію руху суден.

Отже судна відповідача, здійснюючи рух по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу, дійсно користувались послугами СРРС які надавались позивачем та за умовами законодавства вказані послуги мають бути оплачені за встановленими ставками.

За таких обставин, колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 67126, 95 грн. грн. заборгованості за послуги служби регулювання руху суден.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "СП "Нібулон" щодо неправильного нарахування заборгованості за послуги служби регулювання руху суден до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладеного і додаткового правового аналізу не потребують.

У позовній вимозі позивача про стягнення з відповідача у зв'язку із несплатою суми канального збору нарахованих 3 % річних та збитків від інфляції необхідно відмовити у зв'язку із тим, що ця позовна вимога є похідною від позовної вимоги про стягнення канального збору.

Розглядаючи вимоги про стягнення 296, 13 грн. - 3% річних нарахованих на суму несплаченого збору за послуги СРРС, 121, 49 грн. - збитки від інфляції нараховані на суму несплаченого збору за послуги СРРС - суд першої інстанції, аналізуючи приписи ст. 193 ГК України, ч.2 ст. 530, 611 ЦК України дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, що є цілком обґрунтованим і не спростовується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 р. по справі № 915/219/13-г залишити без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови складено та підписано 31.07.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева