Рішення № 32705909, 23.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2617/6647/2012 Провадження № 22-ц/795/1768/2013 Головуючий у I інстанції - Білокур В. І. Доповідач - Губар В. С.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:адвоката ОСОБА_5- представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до територіальної громади в особі Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені та визнано за нею за набувальною давністю право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, попереднім власником якого була ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу від 20.11.1991 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_6 не подавав до суду першої інстанції ніякої заяви про залишення його позову без розгляду та наголошує, що суд незаконно та усупереч його волі здійснив заміну позивача та визнав замість нього позивачем ОСОБА_7 Апелянт стверджує, що не був сповіщений про час і місце судового засідання, внаслідок чого був позбавлений можливості захищати у суді свої законні права та інтереси.

На думку апелянта, суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, оскільки не з'ясував суттєві обставини справи, а саме: коли помер власник спірного житлового будинку, наявність спадкової справи, коло спадкоємців.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта - ОСОБА_5 та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. ст.10,11,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується доказами по справі, за договором купівлі-продажу від 20 листопада 1991 року ОСОБА_8 придбала житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який розміщений на земельній ділянці, що належить виконавчому комітету Замостянської сільської ради (а.с.9-10).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Замостянської сільської ради Прилуцького району від 01.08.2012 року №03-08/259 у погосподарській книзі №7 за 2011-2015 року власником житлового будинку у АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 20.11.1991 року (а.с.19).

Крім того, відповідно до довідки Замостянської сільської ради Прилуцького району від 01.08.2012 року ОСОБА_8 з 1998 року не проживає у вказаному житловому будинку (а.с.17).

Одночасно, згідно довідки Замостянської сільської ради від 01.08.2012 року у спірному житловому будинку на даний час проживає без реєстрації ОСОБА_7 (а.с.18).

07.08.2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1, оскільки в березні 1998 року він придбав у ОСОБА_8 цей будинок шляхом фактичної передачі коштів, оскільки на той час у ОСОБА_8 не було правовстановлюючих документів. Зі слів односельчан апелянт дізнався про смерть ОСОБА_8, тому звернувся до Замостянської сільської ради із заявою про оформлення права власності на будинок, в якому проживає з 1998 року, проте йому було відмовлено та запропоновано звернутися до суду.

20.08.2012 року ОСОБА_7 звернулася з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 27.08.2012 року адвокатом ОСОБА_9, як представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7, надано суду заяву від імені ОСОБА_6 про залишення його позовної заяви без розгляду, яку згідно журналу судового засідання та технічного запису задоволено, та протокольною ухвалою залишено без розгляду його позовні вимоги (а.с.37-38).

Під час розгляду справи в апеляційному порядку представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 надав суду рішення виконавчого комітету Замостянської сільської ради від 16 грудня 1998 року №37 щодо виділення ОСОБА_6 земельної ділянки в розмірі - 0,40 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.66). Крім того, рішенням виконавчого комітету Замостянської сільської ради від 16 грудня 1998 року №38 виділено ОСОБА_6 0,40 га. земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства (а.с.67-68).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10, суд першої інстанції виходив з того, що попередній власник домоволодіння ОСОБА_8 з 1998 року, фактично продавши цей будинок, виїхала за межі населеного пункту, не володіє і не користується будинком, а ОСОБА_7 майже 14 років продовжує володіти і користуватися цим доволодінням, проти чого не заперечує Замостянська сільська рада, а тому на підставі ст.344 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню.

Апеляційний суд не погоджується з рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і які відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України повинен довести саме позивач є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

З матеріалів справи вбачається, що спірний житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1, на який апелянт просить визнати право власності, згідно договору купівлі-продажу від 20.11.1991 р. та згідно довідки Замостянської сільської ради належить ОСОБА_8 (а.с.9-10, 36).

Виходячи з аналізу норм матеріального права, умовою володіння з метою набуття права власності на нерухоме майно є безтитульність такого володіння. Вказана умова прямо випливає зі змісту ст. 344 ЦК України. Відтак, за набувальною давністю може бути набуто право власності лише на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від свого права на належне йому нерухоме майно, та на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірне майно належить ОСОБА_8 і докази відмови власника на користь позивачів від нерухомого майна також відсутні.

Крім того, позивачі звернулись до суду з позовом про захист своїх прав, відповідачем за яким, на їх думку, є Замостянська сільська рада.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину, і лише за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України, судом першої інстанції не з'ясовано та не досліджено факт смерті власника спірного будинку, наявність спадкової справи, наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, не встановлено наявність чи відсутність кола спадкоємців за законом і за заповітом, усунення спадкоємців від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.

Зазначені обставини справи не були з'ясовані і не досліджувались судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. , Виходячи з викладеного, Замостянська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області є неналежним відповідачем по справі, а тому ОСОБА_7 має буди відмовлено у задоволенні позову до територіальної громади в особі Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Оскільки суд першої інстанції не розглянув і не вирішував позов ОСОБА_6 по суті, апеляційний суд позбавлений можливості приймати судове рішення щодо цих вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд ,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2012 року скасувати.

ОСОБА_7 у задоволенні позову до територіальної громади в особі Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: