Постанова № 32705137, 24.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа№ 910/4804/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Іваненко О.В.;

від відповідача: представник за довіреністю Куценко О.В.;

від третьої особи 2: представник за довіреністю ОСОБА_4;

від третьої особи 1, 3: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

комунального підприємства «Ріко»

на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року

у справі №910/4804/13 (суддя Полякова К.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства «Ріко»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : 1) приватне підприємство «Самсоне»;

2) фізична особа-підприємець ОСОБА_5;

3) фізична особа-підприємець ОСОБА_6;

про стягнення 91 081,49 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року у справі №910/4804/13 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з КП «Ріко» на користь ПАТ «Київенерго» 91 081,49 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року у справі №910/4804/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року апеляційну скаргу КП «Ріко» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 24.07.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представники позивача та третьої особи 2 у судовому засіданні 24.07.2013 року надали пояснення, якими заперечили проти доводів викладених в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення; представник відповідача у судовому засіданні 24.07.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники третьої особи 1 та 3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи 1 та 3.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 24.07.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.04.2012 року розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Про заходи щодо організації сезонної торгівлі на 2012 рік» №696 було надано КП «Ріко» право на розміщення торгівельних місць, зокрема, за адресою: вул. Червоноармійська, 24, вул. Обсерваторна, 10 та вул. Саксаганського, 100 (а.с. 131-138).

Також довідкою про функціональне призначення тимчасової споруди (сезонний об'єкт торгівлі) від 07.05.2012 року підтверджується, що за адресою вул. Червоноармійська, 24 знаходиться суб'єкт господарювання КП «Ріко» (а.с. 139).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано факт порушення ПКЕЕ КП «Ріко» щодо самовільного підключення електроустановок струмоприймачів/проводів до електричної мережі ПАТ «Київенерго» з метою безоблікового споживання електроенергії за вказаними вище адресами, що підтверджується належним чином оформленими актами порушень ПКЕЕ №13874 (а.с. 47), №14062 (а.с. 32) та №14026 (а.с. 14).

Із вказаного слід зробити висновок, що відповідачем без дозволу, без оплати та без укладання договору з енергопостачальною організацією споживається електроенергія за адресами: вул. Червоноармійська, 24, вул. Обсерваторна, 10, вул. Саксаганського, 100.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі зазначених актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Як слідує із матеріалів справи, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулись засідання комісії з розгляду актів про порушення з боку КП «Ріко», що підтверджується протоколами №318 від 24.10.2012 року (а.с. 54), №154 від 17.12.2012 року (а.с. 33) та №160 від 14.01.2013 року (а.с. 15).

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, про дату та час засідання комісії з розгляду вказаних актів зазначено у п. 9 актів, а також додатково направлено листи на адресу відповідача КП «Ріко» (а.с. 24, 38, 52). Проте, КП «Ріко» не направив свого представника для участі у засіданні комісії, про що зазначено в протоколах комісії.

За наслідками засідання вказаної комісії прийнято рішення про проведення нарахування за актами, згідно з п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Внаслідок чого, цінними листами від 26.10.2012 року, від 18.12.2012 року та від 21.01.2013 року з описом вкладення на юридичну адресу КП «Ріко» направлено копії актів, протоколи засідань комісії з розгляду актів, а також рахунки до сплати нарахування на підставі актів (а.с. 29, 45, 58).

Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи на недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, зазначені рішення комісії з розгляду актів порушень відповідачем не оскаржено, а виставлений рахунок не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (ч. 2 ст. 1313 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи все вищевикладене та встановивши факт наявності заборгованості за самовільне споживання відповідачем електричної енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення з КП «Ріко» на користь ПАТ «Київенерго» 91 081,49 грн.

Доводи скаржника про відсутність його вини в частині підключення і користування електричною енергією за спірними адресами та те, що здійснювати оплату рахунків за самовільно спожиту енергію зобов'язані особи, яким передано у користування майно, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

На підтвердження зазначеного апелянт посилається на наступні договори:

- договір про надання в користування майна №33-ОР від 15.06.2009 року (далі - договір 1), укладений між КП «Ріко» та ПП «Самсоне» (а.с. 71-79);

- договір про надання в користування майна №86-ОР від 22.06.2011 року (далі - договір 2), укладений між КП «Ріко» та ФОП ОСОБА_5 (а.с. 84-92);

- договір надання послуг з використання торгових місць №249/05СТ-2012 від 07.05.2012 року (далі - договір 3), укладений між КП «Ріко» та ФОП ОСОБА_6 (а.с. 98-99).

Проте, як вбачається з умов вказаних договорів, зокрема, п.п. 4.4.3. договорів 1 та 2 ПП «Самсоне» та ФОП ОСОБА_5 зобов'язуються здійснювати платежі згідно фактичних витрат електроенергії, згідно показників лічильника, встановленого на об'єкті, яким користуються по цінах енергозабезпечуючої організації, на розрахунковий рахунок або в касу за рахунками КП «Ріко».

Також, відповідно до п. 4.7. договору 3 ФОП ОСОБА_6 повинен всі платежі сплачувати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок КП «Ріко» або у будь-який інший спосіб передбачений законодавством.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд вірно встановив, що умовами вказаних договорів передбачено обов'язок ПП «Самсоне», ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 здійснювати оплату спожитої електроенергії за показниками лічильників на рахунки КП «Ріко».

При цьому, слід зазначити, що наявність укладених договорів між власником торгових місць (в даних правовідносинах КП «Ріко») та іншими особами не перекладає обов'язок відповідача на третіх осіб щодо сплати за використання електричної енергії.

Тобто, із наведеного слід зробити висновок, що саме КП «Ріко», яке володіє на праві користування спірними торговими місцями, несе відповідальність перед позивачем за самовільне підключення до електричної мережі ПАТ «Київенерго».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року у справі №910/4804/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Ріко» на рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року у справі №910/4804/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року у справі №910/4804/13 залишити без змін.

3. Справу №910/4804/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.