Рішення № 32704410, 17.07.2013, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 _____ тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/721/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Затєєвої С.Д.

при секретарі Шумяк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борзні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «Дельта-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з першим відповідачем по справі було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених договором, а ОСОБА_1 зобов'язувалася щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у строки та в розмірах, встановлених графіком погашення кредиту. Банком умови договору виконані і кошти, обумовлені кредитним договором, передані відповідачці. В той же час остання умови договору не виконує, не вносить щомісячний обов'язковий платіж та не сплачує відсотків, у зв'язку з чим мається заборгованість у поверненні кредитних коштів. Зобов'язання першого відповідача за кредитним договором забезпечені порукою на підставі договорів поруки, укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати по зобов'язанню позичальника перед банком. Вважають, що оскільки позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання, то поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором, а тому просять суму заборгованості за кредитним договором стягнути в солідарному порядку з відповідачів.

Право вимоги за кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» позивач набув відповідно до договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами, який укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» 08 грудня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги, які заявлені позивачем, визнали частково, не заперечуючи факту укладення кредитного договору першою відповідачкою з АКІБ «УкрСиббанк» на надання кредитних коштів на суму 123000,00 дол. США, заперечують, що вся сума була перерахована на її рахунок, оскільки позивачем не надано жодних доказів про зарахування кредитних коштів в сумі 123000,00 дол. США на рахунок відповідачки. Крім того, в грудні 2011 року за договором купівлі -продажу прав вимоги за кредитами у кредитному договорі, який укладений між АК ІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, новим кредитором став АТ «Дельта Банк», але відповідачку про зміну кредитора не було повідомлено належним чином, а тому, відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Також, між відповідачкою і АКІБ «УкрСиббанк» 14 вересня 2009 року була укладена додаткова угода, якою було змінено строки і суми погашення кредиту, але позивач посилається у своїй позовній заяві на недотримання відповідачкою графіку погашення кредиту, який був складений на час укладення кредитного договору, тобто на 18.08.2008 року. З цих підстав вважають, що розрахунок заборгованості по кредитному договору не може відповідати дійсності, оскільки базується на інших строках погашення та нарахування. Також, вважають, що застосовувати нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму заборгованості банк мав право лише після повідомлення про це позичальника. Такі дії не були ним вчинені, а тому банк не мав права нараховувати відсотки у подвійному розмірі. Крім того, відповідно до їх розрахунку, виходячи із суми, яка сплачена ОСОБА_1, то станом на 11 листопада 2009 року сума заборгованості складає 117526,77 дол. США. Щодо порушення строків проведення платежів по даному кредитному договору відповідачкою, то не заперечують, що вони мають місце, і фактично з грудня 2009 року щомісячні платежі відповідачкою не здійснюються, оскільки виникло ряд обставин, які унеможливлюють оплату кредиту в повному обсязі, а саме: ОСОБА_1 тривалий час хворіла і їй встановлена 3-я група інвалідності, розлучилася з чоловіком. Всі ці обставини в сукупності вплинули на фінансовий стан відповідачки. Відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, виходячи з вищевикладених обставин, просять суд зменшити розмір неустойки, взявши до уваги скрутне матеріальне становище відповідачки.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги, заявлені позивачем, визнав частково, не заперечує, що відповідно до договору поруки взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком по зобов'язанню позичальника ОСОБА_1. Позовні вимоги визнає частково, оскільки заперечує суму заборгованості, вважаючи її значно меншою.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні 18 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язувався надати останній кредит в сумі 123000 дол. США з розрахунку 13,30% річних на строк з 18 серпня 2008 року по 18 серпня 2038 року, а відповідачка зобов'язувалася прийняти, належним чином використовувати та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору АКІБ «УкрСиббанк» надав першому відповідачу кошти в сумі 123000 дол. США. Той факт, що кошти надані банком відповідачці на виконання умов договору, не заперечує і остання в судовому засіданні, а її доводи, що грошові кошти можливо були їй надані в меншому розмірі, ніж передбачено умовами договору, жодними доказами не підтверджені. Відповідно до ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 18 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договори поруки, за умовами яких як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 зобов'язувалися солідарно відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по договору про надання споживчого кредиту в тому ж розмірі, що і основний відповідач, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором (п.1.3; 1.4 договору поруки). Зазначене повністю узгоджується з вимогами ст.ст.546, 553, 554 ЦК України.

Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, який укладений між ПАТ «УкрСиббанк»», що є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», і ПАТ «Дельта Банк», до останнього перейшло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого останній стає новим кредитором в кредитному договорі і до нього переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними договорами. Зазначене відповідає вимогам ст.514 ЦК України. Про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні ОСОБА_1 було повідомлено відповідним листом від 19 січня 2012 року (а.с.182), що повністю спростовує її доводи в судовому засіданні, що вона не була повідомлена про зміну кредитора у зобов'язанні, і що це давало їй підстави не виконувати зобов'язання по договору в силу ч.2 ст.517 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк (або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позичальником виконувала неналежним чином, що не заперечується і останньою в судовому засіданні. Відповідно до наданих доказів (платіжних квитанцій) остання плата по кредитному договору була здійснена в листопаді 2009 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с.185) на 19 квітня 2013 року мається заборгованість за кредитом 117874,95 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 942174,47 грн., за відсотками 58185,31 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 465075,18 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 1407249 грн. 65 коп.

Щодо доводів відповідачки, що розрахунок заборгованості по кредитному договору не відповідає дійсності, оскільки базується на інших строках погашення та нарахування, то дійсно: відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту № 11384651000 від 18 серпня 2008 року сторони домовилися викласти п.1.3.4. Договору в наступній редакції: «строк сплати процентів: з 1 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти» і складено новий графік погашення кредиту, виходячи з нових строків сплати процентів. Як вбачається з розрахунку суми заборгованості (а.с.43), то в основу розрахунку бралися строки погашення кредиту відповідно до графіка, викладеного в новій редакції відповідно до додаткової угоди.

Не може суд згодитися і з доводами відповідачки про безпідставне нарахування банком подвійної процентної ставки на прострочену суму заборгованості, оскільки такі дії могли бути застосовані лише після повідомлення про це відповідачку. Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору - за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п.1.3.1.. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати повної або не повної сплати платежу, встановленого в договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Щодо клопотання відповідачки ОСОБА_1 про зменшення суми неустойки, виходячи із її скрутного матеріального становища, оскільки вона після укладення кредитного договору тривалий час хворіла і їй була встановлена група інвалідності, та на даний час, в зв'язку з захворюванням, не може працювати з великим обсягом роботи, що позбавляє її можливості отримувати більший розмір заробітної плати, то суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ст.546 ЦК України - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору - за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу. Отже, по своїй правовій природі ця умова кредитного договору є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання - неустойкою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданих відповідачкою доказів, після укладення кредитного договору вона стала інвалідом, може працювати за спеціальністю, але зі скороченим обсягом робіт, а тому суд вважає за можливе, враховуючи вищевикладені норми закону, зменшити розмір нарахованих відсотків на прострочену суму заборгованості на 50 відсотків.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає: 942174,47 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 153680,13 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 155697,57 - заборгованість по нарахованих відсотках на прострочену суму заборгованості.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, ст.ст.526, 546, 553, 554, 551, 1054, 1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в рахунок відшкодування заборгованості по тілу кредиту 942174,47 грн. (дев'ятсот сорок дві тисячі сто сімдесят чотири грн. 47 коп.); в рахунок відшкодування відсотків за користування кредитом 153680,13 грн. (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят грн. 13 коп.) та в рахунок відшкодування заборгованості по нарахованих відсотках на прострочену суму заборгованості 155697,57 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 57 коп.).

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» по 1147 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Борзнянського районного суду С.Д.Затєєва