Вирок № 32703632, 29.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/12509/12

пр. № 1/759/79/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: колегії судів: головуючого - судді Почупайло А.В.

суддів Журибеди О.М.,

Ясельського А.М.

при секретарях Самсонюк А.О., Коверзюк І.С.

за участю прокурора Шаповалова І.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

представника потерпілих

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, громадянина України, українця, освіта вища, розлученого, має сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого начальником відділу підтримки регіональних підрозділів управління організації інкасації та перевезення цінностей головного операційного управління АТ «Ощадбанк», проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_5, не судимого,

у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_8 19 січня 2011 року в період часу з 06.00 по 07.00 годин, керуючи автомобілем «Мітцубісі - Л 200» державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. В. Кільцевій в м. Києві, де навпроти будинку № 15, на вимогу раніше йому незнайомої ОСОБА_10, зупинив автомобіль. ОСОБА_10 попросила ОСОБА_8 підвезти її в район заводу «Більшовик» м. Києва, на що останній погодився та разом з ОСОБА_10 поїхав в зазначений район, де на зупинці міського автотранспорту по вул. В.Гетьмана в м. Києві зупинив автомобіль. Знаходячись в автомобілі на зазначеній зупинці, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 поїхати до його дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 та вступити з ним в статеві зносини, на що остання погодилась. Рухаючись на вказаному автомобілі по вул. Стеценка в м. Києві, між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, на ґрунті особистих неприязних стосунків виник конфлікт, під час якого ОСОБА_8 вирішив умисно вбити ОСОБА_10

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, ОСОБА_8 зупинив автомобіль біля паркану житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_6, після чого, сидячи на водійському сидінні автомобіля умисно, ребром долоні лівої руки, наніс один удар в передню частину шиї ОСОБА_10, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, внаслідок чого настала смерть останньої на місці.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_10, ОСОБА_8 на вище вказаному автомобілі перевіз труп ОСОБА_10 до будинку, розташованому по АДРЕСА_2, де перемістив труп у багажне відділення автомобіля, після чого вивіз труп в 14 квартал Забілоцького лісництва ДП «Радомишль Агроліс», розташованого біля с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області.

Перебуваючи в 14 кварталі Забілоцького лісництва ДП «Радомишль Агроліс», розташованого біля с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області, у ОСОБА_8 виник умисел на викрадення майна ОСОБА_10

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 таємно викрав ювелірні вироби, що належать ОСОБА_10, а саме: золоту каблучку 750 проби, вагою 3,72 г, вартістю 5200 гривень; золотий ланцюжок 585 проби, вагою 10,72 г, вартістю 2787 гривень 20 коп.; золотий хрестик 585 проби, вагою 2,73 г, вартістю 682 гривні 50 коп.; золотий кулон 585 проби, вагою 1,25 г, вартістю 382 гривні 50 коп., а всього майна на загальну суму 9052 гривні 20 копійок.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 в нічний час 22 січня 2011 року, керуючи автомобілем «Мітцубісі - Л 200» державний номерний знак НОМЕР_1 по пр-ту Перемоги в м. Києві, біля будинку №100/1, на вимогу раніше йому незнайомої ОСОБА_11, зупинив автомобіль. ОСОБА_11 попросила ОСОБА_8 підвезти її в район Борщагівки в м. Києві, на що останній погодився та разом з ОСОБА_11 поїхав у зазначений район м. Києва. Під час руху ОСОБА_8, запропонував ОСОБА_11 за грошову винагороду вступити з ним в статеві зносини, на що остання погодилась. Тоді ОСОБА_8, біля житлового будинку, розташованого по вул. Крейсера Аврори, 1 в м. Києві зупинив автомобіль та у салоні автомобіля вступив із ОСОБА_11 в статеві зносини неприродним способом, після чого передав ОСОБА_11 200 гривень. В подальшому ОСОБА_8 разом із ОСОБА_11, на автомобілі поїхали в напрямку пр-ту Л. Курбаса м. Києва, де ОСОБА_8 біля житлового будинку, розташованого по пр-ту Л. Курбаса, 15 в м. Києві, на вимогу ОСОБА_11 зупинив автомобіль та між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_8 вирішив умисно вбити ОСОБА_11

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11, ОСОБА_8, будучи особою яка раніше вчинила умисне вбивство, схопив ОСОБА_11, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, руками за шию та почав її душити, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_11 на місці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 перевіз труп ОСОБА_11 на автомобілі до дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_2, де заніс труп в дачний будинок, після чого ОСОБА_8 перемістив труп ОСОБА_11 у багажне відділення автомобіля та вивіз його в 52 квартал, 26 дільниці Радомишльського лісництва ДП «Радомишльське ЛМГ», що неподалік с. Гута Забілоцька Радомишльського району Житомирської області.

Крім цього, в нічний час 22 січня 2011 року, безпосередньо після вчинення умисного вбивства ОСОБА_11, біля житлового будинку, розташованого по пр-ту Л. Курбаса, 15 в м. Києві, у ОСОБА_8 виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_11. З цією метою, ОСОБА_8 із сумки ОСОБА_11, яка знаходилась в салоні його автомобіля, повторно таємно викрав: 200 гривень; мобільний телефон «Nокіа 5230 navi» вартістю 1698 гривень; картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_2 вартістю 20 гривень; чохол до мобільного телефону, який не представляє матеріальної цінності.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на заволодіння майном ОСОБА_11, ОСОБА_8, перебуваючи в будинку, розташованому по АДРЕСА_2, куди він перевіз труп ОСОБА_11, помітивши на трупі ювелірні вироби із золота, вирішив їх викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 повторно таємно викравювелірні вироби, що належать ОСОБА_11, а саме: золоту каблучку 583 проби, вартістю 1000 гривень; золоту каблучку 583 проби, вартістю 1000 гривень; золоті сережки 583 проби, ціною 500 гривень. Всього ОСОБА_8 заволодів майном ОСОБА_11 на загальну суму 4418 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України не визнав та показав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 він не вбивав та їхнє майно не викрадав.

З 22.00 годин 18 січня 2011 року, приблизно до 10.00 годин 19 січня 2011 року, він знаходився у квартирі, за місцем проживання своєї цивільної дружини ОСОБА_12, АДРЕСА_1, де ночував. 19 січня 2011 року вранці він поїхав на дачу, що розташована по АДРЕСА_2.

22 січня 2011 року в нічний час він знаходився або у дружини АДРЕСА_1 або на дачі по АДРЕСА_2. У період часу з 18 по 25 січня 2011 року він міг деякі дні ночувати на дачі, де в нього живе багато тварин, яких він приїздив годувати після роботи.

Взимку 2011 року на АЗС «Лукоїл», що розташована на вул. Стеценка в м. Києві, його автомобіль зупинив хлопець, на вигляд «наркоман», який запропонував йому придбати за 100 гривень телефон «Нокіа», який був новий без документів, що він і зробив. Придбаний мобільний телефон він привіз на дачу. Влітку 2011 року зазначений мобільний телефон він передав своїй цивільній дружині ОСОБА_12, при цьому перевіривши даний телефон по усім імейл-базам, що містились в Інтернеті, зазначивши, щоб вона обережно з нього телефонувала та, якщо почнуть виникати якісь проблеми, щоб вона йому про це повідомила. Згідно даних в Інтернеті, даний телефон був легально завезений на територію України та в розшуку не знаходився. Деякий час дружина користувалась телефоном та, переглянувши «меню» даного телефону, знайшла прізвище «ОСОБА_11». Через мережу Інтернет його дружина виявила, що особа на прізвище «ОСОБА_11» перебуває у розшуку та в Інтернеті малась її фотокартка, про що дружина йому повідомила. Він запам'ятав фотокартку ОСОБА_11. Після цього він вирішив позбавитись зазначеного телефону. Того ж вечора, він забрав телефон у дружини та викинув його дорогою, з вікна свого автомобіля, на дорогу. В міліцію, про придбаний ним телефон він не повідомив, щоб не викликати безпідставної підозри.

15 листопада 2011 року вранці, дорогою на роботу неподалік станції метро «Сирецька», він був затриманий працівниками міліції, які доставили його до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, а в подальшому в УМВС України в Житомирській області.

Під час досудового слідства в явках з повинною, показаннях, в яких він визнавав свою вину у вбивствах ОСОБА_10 та ОСОБА_11, він себе оговорив, оскільки давав ці показання під фізичним та психологічним тиском, який застосовувався до нього оперативними працівниками міліції. З потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 він не був знайомий.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події за його участю, яке знімалось на відеокамеру, він сам зазначав місця подій та йому ніхто не заважав заявити що він невинний. Проте, при проведенні відтворення він казав ті обставини, скоєння злочинів відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які йому зазначили казати оперативні співробітники, які також повідомили йому частково подробиці особистого життя цих дівчат, їх зовнішність, про які йому не було відомо.

Також підсудний зазначив, що він є майстром спорта з греко-римської боротьбі. Останні вісім років, він не займався приватним перевезенням громадян на власному автомобілі, раніше займався. Він міг заїжджати в Житомирській області на невеликі дороги, оскільки шукав будинок батьку в селі біля лісу, озера. Також в 2010-2011 роках він був по роботі в Житомирській області Радомишльському районі.

Заявлені потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 цивільні позови не визнав.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

по епізоду умисного вбивства ОСОБА_10:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5, про те, що вона разом з чоловіком ОСОБА_6 проживають в м. Конотопі. Їхня єдина дочка ОСОБА_10, 1984 року народження з 2005 року навчалась, проживала та працювала офіс-менеджером в м. Києві, орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

З 2009 року дочка підтримувала стосунки з ОСОБА_13, з яким мали намір одружитися.

Останній раз вони бачили дочку 15-16 січня 2011 року, коли вона приїжджала в м. Конотоп на весілля знайомого. 16 січня 2011 року дочка повернулась в м. Київ. Ввечері 18 січня 2011 року дочка останній раз телефонувала батьку та спілкувалась з ним.

19 січня 2011 року їй зателефонувала дівчина ОСОБА_11 з якою її дочка орендувала квартиру та запитала чи не приїжджала вона додому, повідомивши що її дочка зникла. Також про зникнення дочки їх повідомили колеги останньої по роботі. Їхня дочка завжди попереджала, коли їй треба було кудись поїхати.

На їх прохання, їхній родич ОСОБА_14, що проживає в м. Києві, звернувся до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з письмовою заявою про зникнення їх доньки.

Розшукуючи доньку, вона по телефону спілкувалась з її подругою на ім'я ОСОБА_5, яка повідомила, що 18 січня 2011 року, після роботи її дочка зустрічалась з ОСОБА_13, а потім з ОСОБА_5, якій розповіла, що ОСОБА_13 став зустрічатися з іншою дівчиною, разом з якою прийшав на зустріч з її дочкою. ОСОБА_5 розповіла, що після цієї розмови вона разом з ОСОБА_10, до пізнього часу знаходились у кафе. Також з ними знаходились два хлопця, які потім провели ОСОБА_10 додому.

Крім того, від сусідки за місцем проживання її дочки, вона дізналась про те, що вночі 19 січня 2011 року її дочка, близько двох годин просиділа біля дверей квартири в якій проживала, комусь телефонувала, плакала, щось шукала в сумці та близько 04.00 годин вийшла з під'їзду, зайшла за будинок.

Весь цей час сусідка спостерігала за ОСОБА_10 у дверне «вічко»

08 червня 2011 року від працівників міліції їй стало відомо, що її дочку знайшли мертвою поблизу одного із сіл Радомишльського району Житомирської області.

ЇЇ дочка хворіла на бронхіальну астму та постійно в сумці носила із собою аерозольний балончик «Астмопен» чи «Біротек», яким користувалась за потребою. Заробітну платню її дочка отримувала на картку в «ОТП - банку». На час зникнення дочки на рахунку знаходились гроші в сумі 1401 грн. 61 коп.

ЇЇ дочка постійно носила золоті прикраси: каблучку з брильянтом та ізумрудами, ланцюжок, хрестик, кулон «терези», які вона з чоловіком їй придбали в ювелірному магазині у м. Конотопі, та які зникли.

Заявлений нею цивільний позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 96726 гривень 82 копійок та моральної шкоди в сумі 500000 гривень просить задовольнити та, стягнути завдану їй шкоду з підсудного;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, який надав суду показання аналогічні показанням допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5, також зазначив, що 18 січня 2011 року, приблизно на початку 19.00 годин, його дочка ОСОБА_10, повертаючись з роботи, телефонувала йому на мобільний телефон останній раз. В телефонній розмові дочка повідомила, що у неї усе добре, що вона заходить в підземний перехід та зв'язок буде вітсутній, після чого вони попрощались. Наступного дня його дружина ОСОБА_5 зателефонувала йому та повідомила, що їй зателефонували з роботи дочки та повідомили, що їхня дочка не з'явилась на роботу, телефон її відключен і ніхто не знає що з нею. Дочка працювала у фірмі «Інтерлап-сервіс».

Працівниками Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві йому надавались фотознімки місця виявлення трупу його дочки, на яких він впізнав останки дочки та деякі речі, що їй належали. Проводилась експертиза ДНК;

- показаннями свідка ОСОБА_14, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що він проживає у с. П.Павлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Його дружина має дроюрідну сестру - ОСОБА_5, яка проживає в м. Конотоп Сумської області та має доньку - ОСОБА_10 Остання тривалий час проживала та працювала в м. Києві.

20 січня 2011 року йому зателефонували ОСОБА_10, які повідомили, що їх дочка в ніч на 19 січня 2011 року зникла. Він єдиний київський родич ОСОБА_10, тому 21 січня 2011 року він звернувся до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про зникнення ОСОБА_10

Від подруг ОСОБА_10 йому стало відомо, що та зникла в ніч на 19 січня 2011 року і востаннє, ОСОБА_10 бачили біля дверей квартири в якій вона проживала по АДРЕСА_3 (т.1 а.с.79-80, 153-154);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який суду показав, що з початку 2009 року він протягом приблизно півтора року зустрічався з ОСОБА_10, яка за характером врівноважена.

18 січня 2011 року приблизно в 19.30 годин він зустрівся з ОСОБА_10 в кафе, що розташовано в ТЦ «Материк» по вул. В. Гетьмана в м. Києві, де вони спілкувались, вживали пиво. Через деякий час до них приєдналась його знайома ОСОБА_15, та вони продовжили спілкування. Через деякий час вони вийшли з кафе, продовжили спілкуватись, придбали ще пляшку «Шампанського», яку розпили на лавочці. Приблизно в 23.00 годин він посадив ОСОБА_10, яка була трохи випивша але адекватна, в маршрутне таксі в напрямку «Борщагівки», оскільки остання мала зустрітись із своєю подругою ОСОБА_5, піти кудись прогулятись. Через деякий час ОСОБА_10 неодноразово телефонувала йому на мобільний телефон, і вони з нею спілкувались. ОСОБА_10 перебувала в нетверезому стані, з її сторони мали місце образливі слова на його адресу. Останній раз він спілкувався з ОСОБА_10 по телефону приблизно о 01.00-02.00 годині 19 січня 2011 року. Під час розмови з ОСОБА_10, остання повідомляла йому що вона доїхала та зустрілась з ОСОБА_5. Пізніше в розмові, ОСОБА_10 повідомила що вони розтались з ОСОБА_5 і вона знаходиться біля дома. Проживала ОСОБА_10 по АДРЕСА_7, точної адреси не пам'ятає.

Приблизно в 02.00 годин він увімкнув беззвучний режим на телефоні та не чув дзвінків. Зранку він побачив, що на його мобільному телефоні пропущено близько 31-32 дзвінків від ОСОБА_10 Останній дзвінок був приблизно в 06.00 годин. Упродовж усього дня він ОСОБА_10 не телефонував, а ввечері від ОСОБА_16 дізнався, що ОСОБА_10 зникла, її телефон був вимкнений. Обставини зникнення ОСОБА_10 йому невідомі.

Під час їх останньої зустрічі ОСОБА_10 була одягнена у джинси чорного кольору зі шкіряним ременем чорного кольору «Валентино», чоботи чорного кольору на підборах, куртку синтетичну чорного кольору з хутром на капюшоні, при ній також була сумка шкіряна чорного кольору. Вона постійно носила золотий ланцюжок з кулончиком та хрестиком, золоті сережки, каблучку. Які саме золоті вироби були на ОСОБА_10 в той вечір, він не пам'ятає ОСОБА_10 страждала астмою, при ній завжди був інгалятор;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, яка суду показала, що 18 січня 2011 року приблизно в 20.30 годин вона в кафе що розталоване в ТЦ «Материк» в районі Індустріального мосту в м. Києві зустрічалась з ОСОБА_10 та ОСОБА_13, де приблизно до 22.00 годин вживали пиво. Вона повідомила ОСОБА_10, що з ОСОБА_13 вони лише друзі. Їй було відомо, що ОСОБА_13 раніше зустрічався з ОСОБА_10

Після закритя кафе вони вийшли на вулицю, де на лавочці розпили ще пляшку «Шампанського». ОСОБА_10, знаходилась в нормальному стані. Приблизно в 23.00 годин ОСОБА_10 сіла в маршрутне таксі та поїхала в напрямку вул. І.Лепсе, а вона з ОСОБА_13 пішла до останнього додому, де разом ночували. ОСОБА_10 казала, що має намір того ж вечора зустрітись з подругою ОСОБА_5 піти на дискотеку. Коли вони вже були вдома, ОСОБА_10 постійно телефонувала ОСОБА_13 а також їй, але вони їй не зізнавалися, що перебувають разом. Вона особисто декілька разів розмовляла з ОСОБА_10 по телефону, яка їй телефонувала та повідомляла, що разом з подругою та людьми «кавказької» національності знаходяться в якомусь закладі, потім казала що йде додому. Також ОСОБА_10 вночі продовжувала наполегливо телефонувати ОСОБА_13 і він перестав відповідати на її дзвінки, увімкнувши режим беззвучних дзвінків. Вранці ОСОБА_13 їй повідомив, що від ОСОБА_10 надійшло біля 30 пропущених дзвінків, останній - приблизно о 06.00 годин. У період з 08.00 до 09.00 години вона сама зателефонувала ОСОБА_10, але телефон останньої був вимкнений.

ОСОБА_10 і до цієї ночі, досить часто телефонувала ОСОБА_13

ОСОБА_10 була одягнена у темні штани, високі чоботи, коротку куртку, при ній також була сумка;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_18, яка показала, що вона мала дружні стосунки з ОСОБА_10, з якою проживають в сусідніх будинках. Їй відомо, що ОСОБА_10 деякий час зустрічалась з ОСОБА_13, але останнім часом їх стосунки погіршились та ОСОБА_10 повернулась проживати в орендовану квартиру за адресою: АДРЕСА_3. Їй відомо, що в ОСОБА_13 з'явилась інша дівчина на ім'я ОСОБА_15, про що знала і ОСОБА_10

18 січня 2011 року, приблизно в 20.00 годин, їй зателефонувала ОСОБА_10 сказала, що вона знаходиться в кафе із ОСОБА_13 та ОСОБА_15, що вони спілкуються. Вона хотіла їй щось розповісти та запропонувала їй пізніше зустрітись десь посидіти, та що вона буде зі своїми знайомими, на що вона погодилась. Після цього ОСОБА_10 ще кілька раз їй телефонувала, казала що скоро приїде. Через деякий час ОСОБА_10 чекала на неї біля під'їзду її будинку разом з двома хлопцями, які були її знайомими та братами. Вони вчотирьох пішли в кафе «Пальміра», що розташоване у ТЦ «Колібріс», де замовили коньяк, лимон. Вона запитала у ОСОБА_10 що та, хотіла їй розповісти, на що остання сказала що розповість коли вони будуть вдвох. Перебуваючи в кафе вони спілкувались, вживали спиртні напої та ОСОБА_10 стала постійно телефонувати ОСОБА_13, оскільки підозрювала та хвилювалась, що у ОСОБА_13 існують стосунки з ОСОБА_15. ОСОБА_10 знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, поведінка її була адекватна. Зазначивши ОСОБА_10 що досить телефонувати, вона забрала в останньої телефон та поклала його їй в сумку. Дорогою з кафе додому їх проводили хлопці з якими вони знаходились в кафе. На вулиці випав сніг, було слизько. Дорогою ОСОБА_10 намагалась знову телефонувати ОСОБА_13 і вона знову забрала в неї телефон та, поклала його їй в сумку. Підходячи до будинків де вони проживали, вони розійшлись. ОСОБА_10 додому повів ОСОБА_17. Біля свого будинку вона сказала ОСОБА_19 що далі її проводити не треба та, попросила його зателефонувати брату, який повідомив, що вони підходять до будинку ОСОБА_10 Після чого вона пішла додому. Дома вона була приблизно о 02.00 годин 19 січня 2011 року.

Вранці 19 січня 2011 року вона почала телефонувати ОСОБА_10, проте телефон подруги був вимкнений. Від колег ОСОБА_10 їй стало відомо, що ОСОБА_10 не вийшла на роботу. Оскільки ОСОБА_10 була дуже відповідальною, вона зрозуміла що з нею щось трапилось та звернулась в міліцію, розшукувала її в швидкій домопозі, зазначала у чому вона була одягнена, але ОСОБА_10 ніде не було. Через декий час подали заяву про зникнення ОСОБА_10 Вподальшому хтось із хлопців їй телефонував та їй стало відомо, що ОСОБА_10 не бажала щоб хлопці довели її до квартири, тому вони довели її до під'їзду, ОСОБА_10 пішла, а хлопці поїхали додому.

18 січня 2011 року ОСОБА_10 була одягнена у болоневу куртку чорного кольору із капюшоном зі штучним хутром, джинси чорного кольору із ременем, які були заправлені у чорні чоботи до колін на підборах, чорну кофту-рубашку, чорно-сірий з білим шарф, на лівій руці мала золоту каблучку. При собі ОСОБА_10 мала велику сумку чорного кольору, мобільний телефон сенсорний «Самсунг», пластикову картку «ОТП-банк», золотий ланцюжок із хрестиком та підвіскою у вигляді знаку Зодіака «Терези». Вона особисто покалала в сумку ОСОБА_10 шапку останньої чорного кольору зі стразами. ОСОБА_10 хворіла на бронхіальну астму, у зв'язку з чим постійно в сумочці носила інгалятор балончик «Астмопен», яким інколи користувалась.

Працівниками Святоишснкього РУГУ м. Києва їй надавались фотокартки виявленого трупа невідомої жінки, на яких вона впізнала речі в які була одягнута ОСОБА_10;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 про те, що він працював офіціантом в ресторані «Томас», де познайомився з ОСОБА_10 з якою в них склались дружні стосунки, один раз він був у неї дома.

Приблизно через місяь після їх знайомства, 18 січня 2011 року ОСОБА_10 йому зателефонувала і вони домовились зустрітись після роботи. Близько 24.00 години він та його брат ОСОБА_19 за домовленістю з ОСОБА_10 зустрілись з нею та її подругою ОСОБА_5, біля її будинку та разом пішли в кафе «Пальміра», де замовили пляшку коньяку. ОСОБА_10 в кафе постійно комусь телефонувала та розмовляла по телефону. На пропозицію дівчат поїхати на дискотеку, вони відмовились. У кафе вони знаходились приблизно до 00.30 годин, після чого пішки провели дівчат додому. ОСОБА_19 провів ОСОБА_5, а він пішов з ОСОБА_10, яка дорогою додому намагалась комусь телефонувати. ОСОБА_10 перебувала в стані сп'яніння, тому він допоміг їй відчинити двері під'їзду будинку та запропонував довести її до квартири, на що ОСОБА_10 відповіла, що далі піде сама та зайшла в під'їзд. Після чого, він разом з братом, який чекав його неподалік будинку, на таксі поїхали додому. Наступного дня йому зателефонували з міліції та йому стало відомо, що ОСОБА_10 зникла.

18 січня 2011 року ОСОБА_10 була одягнена у чорну куртку, штани чорного кольору та кофтину, чорні чоботи, при собі мала сумку чорного кольору;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19, показання якого аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20, при цьому свідок ОСОБА_19 також показав, що коли він проводив ОСОБА_5, він телефонував брату та казав щоб він ОСОБА_10 одну не відпускав, довів додому, що брат і зробив. Він бачив, як ОСОБА_10 зайшла в під'їзд будинку. Після чого вони з братом, близько о 02.00 годин на таксі поїхали додому.

19 січня 2011 року йому зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що ОСОБА_10 не прийшла додому і її місце знаходження не відоме;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, про те що протягом 2-3 років вона проживала в квартирі АДРЕСА_3, яку орендувала разом з ОСОБА_10 Їй відомо, що ОСОБА_10 раніше зустрічалась з ОСОБА_13, з яким мали одружитися, але потім вона сказала, що ОСОБА_13 підтримує дружні стосунки з іншою дівчиною.

18 січня 2011 року приблизно о 07.30 годин вона перша вийшла з квартири та пішли на роботу, ОСОБА_10 ще залишалась дома. Протягом дня вона двічі розмовляла по телефону з ОСОБА_10, останній раз приблизно в 17.00 годин, яка була на роботі та яка її повідомила що ввечері вона зустрічається з друзями. Близько 19.00 годин вона повернулась додому, ОСОБА_10 дома не було і більше вона її не бачила.

19 січня 2011 року вона зателефонувала ОСОБА_10, проте її телефон не відповідав була переадресація, після чого вона повідомила батьків ОСОБА_10, що остання не повернулась додому.

ОСОБА_10 завжди їй телефонувала якщо не приходила додому. ОСОБА_10 завжди носила золотий ланцюжок, сережки та каблучку. ОСОБА_10 носила при собі інгалятор, оскільки у неї була астма;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, про те що вона працює в ТОВ «ІнтерЛаб сервіс Україна». Разом з нею на посаді секретаря працювала ОСОБА_10, яка зарекомендувала себе з позитивної сторони та з якою вона підтримувала дружні стосунки.

18 січня 2011 року близько 18.30 годин, після повного робочого дня, ОСОБА_10 пішла на зустріч із своїм колишнім хлопцем ОСОБА_13 Одягнута ОСОБА_10 була у коротку болоневу куртку чорного кольору з капюшоном, чорні штани, що заправлені у чоботи чорного кольору, на ній був золотий ланцюжок із золотим хрестиком та золотим кулоном - знак Зодіаку «Терези».

Близько 20.00 годин ОСОБА_10 їй телефонувала, казала, що вона з ОСОБА_13 перебуває в ТЦ «Материк» біля Індустриального мосту, що до них має приєднатися його нова дівчина. ОСОБА_10 перебувала в гарному настрої.

19 січня 2011 року ОСОБА_10 на роботу не вийшла, її телефон був відключений, що було їй непритаманно, вона була дуже відповідальною, та співробітники подали заяву в міліцію про її зникнення;

- показаннями свідка ОСОБА_23, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні нею у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_8. Сусідню квартиру № 20 орендували дві дівчини ОСОБА_10 та ОСОБА_21 19 січня 2011 року вона не спала, готувалась до свята і близько 01.30 годин, подивишись у вікно помітила, що до під'їзду підійшла ОСОБА_10 з незнайомим хлопцем, який довівши останню до дверей, пішов. Вона це через «вічко» побачила, що ОСОБА_10 піднялась на другий поверх, сіла на сходинках та почала плакати. Одягнута ОСОБА_10 була в чорну болоневу куртку з капюшоном на краю якого хутро, чорні джинси, що заправлені у чоботи чорного кольору на високих підборах, в руках у неї була сумка темного кольору, в якій дівчина щось шукала. Вона періодично заглядала у «вічко» та бачила ОСОБА_10 до 04.00 годин. Потім ОСОБА_10 вийшла з під'їзду, тримаючи в руках мобільний телефон і комусь телефонуючи. У вікно вона побачила, що ОСОБА_10 йде в напрямку автодороги, після чого втратила її з виду.

Пізніше від ОСОБА_21 вона дізналась, що ОСОБА_10 так і не з'явилась вдома та її місцезнаходження не відоме (т.10 а.с.137-138);

- показаннями допитаного в судовому засіданні, свідка ОСОБА_24, про те що він підтримує дружні стосунки з ОСОБА_8, знає його родину.

З 2009 року по березень 2011 року він разом з ОСОБА_8 працював в АТ «Ощадбанк». До цього вони разом працювали в клубі «Саксон».

19 січня 2011 року у старшого сина ОСОБА_8 - ОСОБА_14, був день народження і він пам'ятає, що ОСОБА_8 з 18 січня 2011 року брав 2-3 дні відпустки.

19 січня 2011 року, перебуваючи у відпустці, ОСОБА_8 з'явився на роботі, приблизно в обідню перерву та він,. просив його з'їздити в робочих питаннях до гольфклубу, що розташований в Макарівському районі Київської області, на що ОСОБА_8 погодився.

За час його роботи в АТ «Ощадбанк», у них ніколи не було відряджень в Житомирську область;

- протоколом огляду місця події від 31 травня 2011 року, згідно якого оглянуто ділянку місцевості у 14 кварталі ДП «Радомишльагроліс», поблизу села Гута Забілоцька Радомишльського району Житомирської області, де у природно утвореній ямі було виявлено труп невідомої жінки, рештки поліетиленової плівки зі скотчем, фрагмент мотузки (т. 2 а.с. 61-62);

- протоколом огляду трупа від 01 червня 2011 року, згідно якого оглянуто труп невстановленої особи жіночої статі, вилучено одяг та фрагмент мотузки (т. 2 а.с. 67);

- протоколом огляду місця події від 03 червня 2011 року, згідно якого оглянуто одяг, що був виявлений на трупі невстановленої особи жіночої статі, а саме:чобітки, шкарпетки, шарф, бюстгальтер, светр, штани, куртку, а також фрагмент мотузки (т. 2 а.с. 74);

- протоколом впізнання невідомого трупа по одягу та речах від 07 липня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_22 впізнала одяг, що 01 червня 2011 року був виявлений на трупі невстановленої особи жіночої статі, як такий, що належав ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 106);

- протоколом впізнання невідомого трупа по одягу та речах від 07 липня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_18 впізнала одяг, що 01 червня 2011 року був виявлений на трупі невстановленої особи жіночої статі, як такий, що належав ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 108);

- протоколом ексгумації трупа від 21 липня 2011 року, згідно якого на кладовищі у с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області проведено ексгумацію трупа особи жіночої статі, що похована як невідома. В ході ексгумації вилучено фрагменти кісток і волосся (т. 3 а.с. 68-69);

- роздруківкою з'єднань абоненту стільникового зв'язку НОМЕР_3, що належить ОСОБА_8, відповідно до якої останній, 20 січня 2011 року користувався даним номером, перебуваючи поблизу с. Ставище Брусилівського району, яке межує із Радомишльським районом Житомирської області (т. 4 а.с. 133);

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 20-687 від 30 серпня 2011 року, згідно якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідждення встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_6, ОСОБА_5 та генетичні ознаки кісткових рештків, які належать особі жіночої генетичної статі, що виявлені 31 травня 2011 року в лісовому масиві між селами Гута Забілоцька та Забілоччя, Радомишльського району, Житомирської області.

Встановлено, що серед генетичних ознак встановлених у кісткових рештках людини містяться генетичні ознаки, встановлені у зразку крові ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 можуть бути біологічними батьками особи жіночої генетичної статі, кісткові рештки якої виявлені 31 травня 2011 року в лісовому масиві між селами Гута Забілоцька та Забілоччя, Радомишльського району, Житомирської області. Ймовірність даної події складає 99,6 % ( 3 а.с. 86-88);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 листопада 2011 року, з використанням відеозапису, за участю підозрюваного ОСОБА_8 В ході проведення слідчої дії ОСОБА_8 розповів про обставини і місце вчинення ним злочину, механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10, напрямок, у якому ним був вивезений її труп, а також підтвердив свої показання на місці (т. 8, а.с. 167-176);

- довідкою ювелірного магазину № 76 ПАТ «Київський ювелірний завод» від 17 березня 2012 року, згідно якої вартість ювелірних виробів придбаних ОСОБА_5 становить: золотої каблучки 750 проби, вагою 3,72 г - 5200 гривень, золотого ланцюжка 585 проби, вагою 10,72 г - 2787 гривень 20 копійок, золотого хрестика 585 проби, вагою 2,73 г - 682 гривні 50 копійок, золотого кулона 585 проби, вагою 1,25 г - 382 гривні 50 копійок (т. 11 а.с. 115);

по епізоду умисного вбивства ОСОБА_11

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що її дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10 після закінчення музичного училища в 2010 році поїхала в м. Київ де працювала офіціанткою, нянею в її родички ОСОБА_25 В січні 2011 року її дочка стала орендувати квартиру, по вул. Симиренка в м. Києві де проживала разом з ОСОБА_26 та іншими дівчатами.

16 січня 2011 року її дочка влаштувалась працювати співачкою у ресторан «Флоренція» що знаходиться по вул. Стеценка, 21 в м. Києві та повідомила її що в п'ятницю 21 січня 2011 року вона буде співати на корпоративній вечірці. Ввечері 21 січня 2011 року дочка їй зателефонувала та повідомила, що у неї усе добре.

Зранку 22 січня 2011 року вона зателефонувала дочці, однак її мобільний телефон був вимкнений. 24 січня 2011 року вона зателефонувала своєму сину та своїй родичці ОСОБА_25, від яких дізналась, що ОСОБА_11 зникла.

18 травня 2011 року їй стало відомо що дочка померла. Працівниками міліції їй надавались фотознімки із зображенням трупу жінки, який було виявлено 05 травня 2011 року поблизу с. Гута Забілоцька Радомишльського району Житомирської області. За ознаками зовнішності, тілобудови та одягу вона впізнала на фотографіях свою дочку ОСОБА_11

ЇЇ дочка користувалась мобільним телефоном «Нокія-5230» із сенсорним дисплеєм, вартістю 1698 гривень, який вона брала їй в кредит в серпні 2010 року. В телефоні знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 20 гривень. Їй відомо що її дочка брала на роботу змінне взуття.

Крім того, ОСОБА_11 постійно носила ювелірні прикраси: золоту каблучку з візерунком у вигляді сітки вартістю 1000 грн., золоту каблучку виготовлену на замовлення вартістю 1000 грн., золоті сережки вартістю 500 грн., які зникли.

Заявлений нею цивільний позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 48483 гривень та моральної шкоди в сумі 500000 гривень просить задовольнити та, стягнути завдану їй шкоду з підсудного;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_27, про те що з 2006 року він проживає та працює в м. Києві. Його сестра ОСОБА_11 по закінченню навчання у Житомирському музичному училищі у вересні 2010 року також приїхала у м. Київ. Спочатку сестра проживала у нього, потім у родички ОСОБА_25 В січні 2011 року сестра стала орендувати квартиру АДРЕСА_4. Тоді ж сестра влаштувалась співачкою у ресторан «Флоренція». Останній раз він бачив сестру 17-18 січня 2011 року, коли зустрічався з нею, давав їй гроші на дорогу додому.

22 січня 2011 року ввечері він зателефонував на мобільний телефон сестри, телефон був вимкнений. Він зателефонував до дівчат, з якими проживала сестра та дізнався, що 21 січня 2011 року вона пішла на роботу і більше додому не поверталась. Зі слів працівників ресторану «Флоренція» йому відомо, що 21 січня 2011 року сестра співала на корпоративній вечірці, після чого пішла додому.

Сестра користувалась мобільним телефоном «Нокія» із сенсорним екраном;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_28, про те що, на початку квітня 2011 року він працевлаштувався підсобним робітником у лісовальну бригаду в Радомишльському лісництві. 05 травня 2011 року їх бригада розробляла ділянку в 52 кварталі, поблизу с. Гута-Забілоцька Радомишльського району. Того дня працівники бригади ОСОБА_29 та ОСОБА_30 відійшли трохи вбік від розробки, де виявили труп жінки, який був замотаний у поліетиленову плівку. Особисто він до місця виявлення трупу підходити не став;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_30 про те що в травні 2011 року він у складі бригади лісорубів приймав участь у розробці ділянки лісу в 52 кварталі, поблизу с. Гута-Забілоцька Радомишльського району. 05 травня 2011 року, в обідню пору, він разом із ОСОБА_31 відійшов вбік від місця розробки та під одним із дерев помітив згорток поліетиленової плівки, з якого виглядали ноги. Це був оголений труп людини, завернутий у целофанову плівку. Труп нічим не був прикиданий. Про знахідку вони повідомили майстра, який викликав працівників міліції, які оглянули місце та у згортку виявили напіврозкладений труп молодої жінки.

До місця де вони виявили труп людини, можна було доїхати автомобілем;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_29, показання якого аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_30;

- показаннями свідка ОСОБА_26, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні нею у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те що, ОСОБА_11 вона знає протягои багатьох років. На початку січня 2011 року ОСОБА_11 стала жити з нею та ОСОБА_32 у спільно орендованій квартирі, а невдовзі влаштувалась співачкою в ресторан «Флоренція», що знаходиться по вулиці Стеценка, 21 в м. Києві. Декілька разів ОСОБА_11 не приходила ночувати після роботи.

21 січня 2011 року о 09.00 годин ОСОБА_11 пішла на роботу, того дня вона мала співати на корпоративній вечірці. Додому ОСОБА_11 не повернулась, а її телефон був вимкнений.

21 січня 2011 року ОСОБА_11 була одягнене в довгу куртку чорного кольору з широким паском того ж кольору, чоботи на шнурках, чорні лосини, туніку чорно-білого кольору, на голові - берет чорного кольору. Їз собою ОСОБА_11 взяла змінне взуття - туфлі на високих товстих підборах. Користувалась ОСОБА_11 мобільним телефоном «Нокія» із сенсорним дисплеєм та навушниками.

01 лютого 2012 року ОСОБА_4 показувала їй фотознімок, на якому вона впізнала сумку, що була у ОСОБА_11

В травні 2011 року від працівників київської міліції їй стало відомо про те, що ОСОБА_11 знайдено мертвою в лісі у Радомишльському районі Житомирської області (т. 5 а.с.117-119, т. 10 а.с.162-164);

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_32 про те, що з 2010 року вона разом з ОСОБА_26 орендує в м. Києві квартиру АДРЕСА_4. В січні 2011 року з ними разом стала проживати знайома ОСОБА_26- ОСОБА_11, остання працювала в ресторані «Флоренція» співачкою та поверталась з роботи пізно, приблизно в 24.00-01.00 годин. Були випадки, коли ОСОБА_11 не ночувала вдома, казала що у друзів ночувала. 21 січня 2011 року ОСОБА_11 о 09.00 годин пішла на роботу, того дня вона казала, що мала співати на корпоративній вечірці. Додому ОСОБА_11 не повернулась, та вона її більше не бачила, на їхні дзвіни по телефону не відповідала, її телефон був вимкнений. Потім від ОСОБА_26 їй стало відомо що їй телефонувала мати ОСОБА_11, сказала що вона пропала, що написала заяву в міліцію.

21 січня 2011 року ОСОБА_11 була одягнута в довгу куртку чорного кольору, туніку. Також у неї була світлого кольору сумочка. З собою ОСОБА_11 взяла змінне взуття - туфлі на високих товстих підборах. ОСОБА_11 користувалась мобільним телефоном «Нокія» із сенсорним дисплеєм та навушниками.

16 травня 2011 року працівники Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві показали їй декілька фотознімків мертвої жінки, на яких вона впізнала ОСОБА_11 та речі останньої. Працівники міліції повідомили, що труп ОСОБА_11 виявлено в лісі у Житомирській області;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 про те, що донька її двоюрідної сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_11 восени 2010 року доглядала за її дитиною та проживала в неї, але 11 січня 2011 року ОСОБА_11 забрала свої речі та переїхала від неї на квартиру. Днів через 10 після цього їй зателефонувала ОСОБА_4 з повідомленням про зникнення доньки. На прохання сестри, вона звернулась із заявою про зникнення ОСОБА_11 до Святошинського РУ ГУ м. Києва ;

- показаннями свідка ОСОБА_33, яка показала, що вона працювала адміністратором в ресторані «Флоренція», де з 16 січня 2011 року співачкою працювала ОСОБА_11 21 січня 2011 року в 16.00 годин, у суботу, ОСОБА_11 прийшла на роботу. Того вечора в ресторані була корпоративна вечірка, яку замовила фірма «Універсалавто», і ОСОБА_11 співала, це був її перший виступ. З поваги до гостей, на їх прохання, під час вечірки ОСОБА_11 вжила трохи спиртного, але випившою не була. Вечірка закінчилась близько 00.00 годин 22 січня 2011 року. Співробітники ресторану та працівники «Універсалавто» двічі пропонували ОСОБА_11 відвезти її додому, але вона відмовлялась, зазначила що її чекають та сама пішла з ресторану в сторону зупинки. Більше вона ОСОБА_11 не бачила.

ОСОБА_11 була одягнута в туніку, темні лосини, темні чоботи. При собі ОСОБА_11 мала велику сумку та пакет зі змінним взуттям - парою туфель на високих підборах.

В понеділок в ресторан прийшов брат ОСОБА_11 та повідомив що вона зникла.

- показаннями свідка ОСОБА_34, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні нею у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те що, вона працювала директором ресторану «Флоренція», куди співачкою з 16 січня 2011 року працевлаштувалась ОСОБА_11 21 січня 2011 року ОСОБА_11 прийшла на роботу о 15.00 годин, так як мала співати на корпоративній вечірці фірми «Універсалавто». Вона бачила, що під час святкування ОСОБА_11 сиділа за столом гостей. Приблизно в 00.00 годин 22 січня 2011 року вечірка скінчилась і святкуючі почали розходитись. Працівники «Універсалавто» запропонували ОСОБА_11 відвезти її додому, але не дочекавшись, поїхали. Вона також запропонувала ОСОБА_11 поїхати з нею на таксі, але остання відмовилась, пояснивши, що на неї чекають. Більше вона ОСОБА_11 не бачила.

Напередодні свого зникнення ОСОБА_11 була одягнута в туніку, темні лосини, темні чоботи, на голові - берет чорного кольору. При собі ОСОБА_11 мала пакет із змінним взуттям - парою туфель та мобільний телефон із сенсорним екраном (т.5 а.с.123-130, т.10, а.с.158-159);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_35 про те, що 19 січня 2011 року він із своїм товаришем ОСОБА_36 вечеряв у ресторані «Флоренція», по вул. Стеценка в м. Києві, де познайомився зі співачкою ОСОБА_11, яка була його землячкою з смт. Володарськ-Волинського Житомирської області. Вони запросили ОСОБА_37 до них додому, на що вона погодилась та вони поїхали за місцем його з ОСОБА_36 на той час проживання АДРЕСА_9, де разом з ОСОБА_11 відпочивали, вживали спиртні напої. 20 січня 2011 року близько 07.00 ранку ОСОБА_11 від них поїхала.

21 січня 2011 року він з ОСОБА_36 обідав у ресторані «Флоренція», та побачивши ОСОБА_11, запропонував їй відпочити разом ввечері, на що остання сказала, що має співати на корпоративній вечірці. Ввечері він з іншими дівчатами поїхав у нічний клуб «Саксон», а тому на дзвінки ОСОБА_11, яка йому в той вечір телефонувала, він не відповідав. Додому він повернувся близько 05.00 годин 22 січня 2011 року. Через декілька днів ОСОБА_36, який з ним в ту ніч в нічний клуб не їздив, йому нагадав, що на його, тобто ОСОБА_35 телефон, 21 січня 2011 року від ОСОБА_11 надходило смс-повідомлення з проханням забрати її з «Флоренції», але тоді він не відповів, так як збирався до нічного клубу з іншими дівчатами, а потім забувся про повідомлення.

Через деякий час його викликали до Святошинського РУГУ м. Києва, де він дізнався що в ніч з 21 на 22 січня 2011 року ОСОБА_11 зникла. Пізніше від працівників Святошинського РУ йому стало відомо, що ОСОБА_11 знайдено мертвою у лісі в Радомишльському районі Житомирської області. Обставини зникнення та смерті ОСОБА_11, йому не відомі;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_36, показання якого аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_35;

- показаннями свідка ОСОБА_38, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною, а показання данні нею у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те що, вночі 22 січня 2011 року вона разом із ОСОБА_35 та іншими знайомими до 6-ої ранку відпочивала у нічному клубі «Саксон». З ОСОБА_11 вона не знайома, оглянувши пред'явлені їй фотознімки потерпілої, пояснила що у зазначений час останньої, у нічному клубі не було (т.10, а.с.214-216);

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що з листопада 2006 року вона перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_8, мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після народження дитини, за спільною домовленністю ОСОБА_8 майже через день ночував на дачі, яка належить його матері та розташована в АДРЕСА_2, а вона з дитиною проживала в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_8 кожного дня відвідував її та сина, інколи залишався ночувати в квартирі. Працював ОСОБА_8 в АТ «Ощадбанк», на посаді заступника начальника відділу по роботі з персоналом.

В ніч з 18 на 19 січня 2011 року ОСОБА_8 ночував в неї, оскільки їх сину виповнилось 2 місяці і вони свя ткували день його народження кожного місяця. 19 січня 2011 року приблизно в 8.00-9.00 годин ОСОБА_8 поїхав з дому.

19 січня 2011 року у старшого сина ОСОБА_8 був день народження, ОСОБА_8 їздив привітати сина, повернувся до неї у квартиру ввечері, випив вина та ліг спати, а вранці поїхав.

На дачі у ОСОБА_8 було багато тварин і він їздив їх постійно годувати. Також він сам займався будівництвом дачі та проводив там багато часу.

В травні 2011 року вона придбала стартовий пакет мобільного оператора «Лайф», для дзвінків за кордон своїй подрузі та, ОСОБА_8 дав їй майже новий мобільний телефон «Нокіа-5230», із сенсорним екраном, в чохлі темного кольору та навушниками, щоб вона вставила в нього придбану картку. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що придбав даний телефон на автозаправці кілька місяців тому у хлопця «наркомана» за 100 гривень, телефон знаходився у нього на дачі та щоб вона обережно ним користувалась. Вони перевірили даний телефон по наявним в Інтернеті базам. Телефон не значився у «чорному списку». Також ОСОБА_8 сказав їй що краще видалити усю інформацію з телефону, навіщо не говорив.

Вона видалила з пам'яті телефона інформацію про попереднього власника, фотокартки, мелодії, до використання телефона. Вона не стала видаляти з телефону лише дві мелодії, які їй сподобались. Приблизно 20 червня 2011 року, при використанні функції блютус, телефон ідентифікувався як «ОСОБА_11». Через пошуковий сайт Інтернет-мережі вона з'ясувала, що дівчина ОСОБА_11 перебуває у розшуку як безвісті зникла та висвітилась фотокартка даної дівчини.

Про це вона повідомила ОСОБА_8, який також як і вона злякався даної інформації та забрав у неї зазначений мобільний телефон, а сім-картку яку вона використовувала в даному телефоні для дзвінків лише за кордон, вона розрізала та викинула. Пізніше ОСОБА_8 сказав, що викинув телефон.

Коли її було запрошено до Святошинського РУ, працівники міліції розпитували у неї про телефон, з якого вона телефонувала за кордон, який надав їй ОСОБА_8. Вона нічого про цей телефон працівникам міліції не повідомила, оскільки вони з ОСОБА_8 вирішили не казати міліції про телефон, оскільки злякались.

Автомобіль «Мітцубісі-Л200», яким користувався ОСОБА_8 знаходився в кредиті, в неї також була генеральна довіреність на користування та розпорядженням даним автомобілем.

Після затримання ОСОБА_8 15 листопада 2011 року, вона скриставшись довіреністю, 19 листопада 2011 року продала даний автомобіль своїй матері ОСОБА_39 та погасила кредит в банку за даний автомобіль;

- показаннями допитаної в судовому засіданні експерта ОСОБА_40, про те що вона є кандидатом психологічних наук, має вищу юридичну освіту, стаж роботи по спеціальності 30 років, стаж роботи на «поліграфі» з 1998 року. В ході розслідування даної кримінальної справи на підставі постанови слідчого про призначення психолого-психологічної експертизи із використанням поліграфа, її було залучено в якості експерта з метою оцінки достовірності показань ОСОБА_8, виявлення наявної у нього прихованої інформації про обставини вбивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та нею було надано висновок судово-психологічно-фізіологічної експертизи з використанням «поліграфа», який вона у повному обсязі підтримала.

Під час психофізіологічного інтерв'ю ОСОБА_8 було поставлено 26 тестових запитань. Психічне збудження інтерв'юіруємого знаходилось на високому рівні в процесі всього дослідження, що свідчить про відповідність рівня його психічної напруги вимогам, які пред'являються до функціонального стану при проведенні поліграфних перевірок. Самоконтроль ОСОБА_8 на протязі обстеження не знижувався, що вказує на наявність в нього стану вольового контролю, яке виявляється у випадку, якщо опитуваний має відношення до розслідуваного злочину.

На підставі загального аналізу реакцій вона зробила висновки про те, що ОСОБА_8 володіє прихованою інформацією про обставини вбивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11, при цьому він повністю інформований про способи вбивства як ОСОБА_10 так і ОСОБА_11, про характер місцевості, де були виявлені трупи, особливості одягу потерпілих, способи упакування тіл та інші конкретні обставини скоєних вбивств. Така інформованість беззаперечно свідчить про причетність ОСОБА_8 до вбивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Крім того, зафіксовані в процесі дослідження реакції іспитуємого не носять версійного характеру, а відносяться до категорії значущих позитивних реакцій - реакцій особистих знань;

- показаннями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_41 про те, що у складі комісії судово-медичних експертів він проводив комісійну судово-медичну експертизу ексгумованого трупу ОСОБА_10 На підставі проведених досліджень він може вказати, що смерть ОСОБА_10 могла настати 19 січня 2011 року, однак точну дату настання смерті визначити неможливо у зв'язку з різко вираженими гнилісними змінами об'єкту дослідження. Смерть потерпілої могла наступити внаслідок нанесення одного удару в горлову ділянку шиї, як на те вказував обвинувачений ОСОБА_8

Крім того, у складі комісії судово-медичних експертів він проводив комісійну судово-медичну експертизу ексгумованого трупу ОСОБА_11 На підставі проведених досліджень він може сказати, що смерть ОСОБА_11 могла настати 22 січня 2011 року, однак точну дату настання смерті визначити неможливо у зв'язку з різко вираженими гнилісними змінами об'єкту дослідження. Смерть ОСОБА_11 могла настати внаслідок здавлення шиї двома руками, як на те вказував обвинувачений ОСОБА_8;

- протоколом огляду місця події від 05 травня 2011 року, згідно якого оглянуто ділянку в 52 кварталі 26 участку Радомишльського лісництва Радомишльського району Житомирської області, де на відстані 520 м від с. Гута Забілоцька та 152 м від автодороги Радомишль-Раковичі виявлено труп невідомої жінки, загорнутий в поліетилен. На момент огляду труп вкритий пальтом чорного кольору з капюшоном. На трупі виявлено одяг: кофту, бюстгальтер, під трупом - труси світлого кольору, поряд - рейтузи чорного кольору. На відстані 7,5 метрів від трупу виявлено пару жіночих закритих туфель 37 розміру на підборах, пару черевиків 37 розміру та берет чорного кольору (т. 6 а.с. 48-51);

- протоколом впізнання трупа від 19 травня 2011 року, згідно якого ОСОБА_4 на фотознімках, які виконані в ході огляду місця події 05 травня 2011 року, впізнала свою дочку ОСОБА_11 (т. 5 а.с. 171);

- протоколом виїмки від 28 травня 2011, згідно якого у ОСОБА_4 вилучено коробку з-під мобільного телефону «Нокіа 5230 НАВІ», ІМЕЙ НОМЕР_7, товарний чек, гарантійний талон, сервісну книжку на вказаний телефон, яким користувалась ОСОБА_11 (т. 6 а.с. 6);

- протоколом ексгумації трупа від 21 липня 2011 року, відповідно до якого на кладовищі в с. Забілоччя Радомишльського району Житомирської області проведено ексгумацію трупа особи жіночої статі, що похована як невідома. В ході ексгумації вилучено фрагменти кісток (т. 6 а.с. 104-105);

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 20-688 від 30 серпня 2011 року, згідно якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідждення встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4, зразка крові ОСОБА_27 та генетичні ознаки кісткових рештків , які належать особі жіночої генетичної статі.

Встановлено, що серед генетичних ознак встановлених у кісткових рештках людини містяться генетичні ознаки, встановлені у зразку крові ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 може бути біологічною матір'ю особи, кісткові рештки якої надані на дослідження (згідно постанови слідчого - ОСОБА_11 похованої на кладовищі с. Забілоччя Радомишильського району як невідомої жінки). Ймовірність даної події складає 99,99 % (т. 6 а.с. 123-125);

- протоколом огляду предметів від 26 липня 2011 року, згідно якого оглянуто речі, що вилучені в ході огляду місця події від 05 травня 2011 року, а саме: пальто (куртка), труси, рейтузи (лосини), пару жіночих туфель 37 розміру, пару черевиків 37 розміру, берет, кофту, бюстгальтер (т. 7 а.с. 35-36);

- роздруківкою абонентського номеру НОМЕР_4 мобільної мережі «Лайф», що належить ОСОБА_12, відповідно до якої у період з 27 травня 2011 року по 15 червня 2011 року відповідна СІМ-картка була встановлена у мобільний телефон «Нокіа 5230 НАВІ», ІМЕЙ НОМЕР_8(2), який належав ОСОБА_11 (т. 8 а.с. 43-44);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 17 листопада 2011 року, згідно якого ОСОБА_8 на фотознімках впізнав ОСОБА_11 як особу, яку він взимку 2011 року задушив поблизу будинку по проспекту Л. Курбаса, 15 в м. Києві (т. 8 а.с. 156);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 листопада 2011 року з використанням відеозапису за участю підозрюваного ОСОБА_8, в ході проведення якого останній на місці підтвердив свої показання про обставини та місце вчинення злочину, механізм заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та напрямок, у якому він вивіз труп потерпілої (т. 8 а.с. 182-197).При відтворенні ОСОБА_8, вказати місця де він залишав трупи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не зміг, посилаючись на те що він не знає прилеглі околиці Києва та була темна траса. Від автостанції «Дачна» що в м. Києві, він проїха приблизно 50-70 км. В м. Києві він знає місця, там є до чого «прив'язатись». Звертав увагу на те, що не бажає ввести слідство в оману, називаючи обставини, які за спливом часу, він не пам'ятає;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_42, який показав, що 18 листопада 2011 року він був запрошений в якості понятого до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в його присутності та присутності іншого понятого, ОСОБА_8 давав показання щодо вбивства двох дівчат. Після чого вони їздили на відтворення обстановки та обставин подій, де ОСОБА_8 пояснював та показував місця вчинення ним злочинів та як саме, він вбив двох дівчат. При цьому ОСОБА_8 зазначав, що першу дівчину, він вбив, тому що вона образила його, він розлютився, та вдарив її рукою по горлу, внаслідок чого настала смерть дівчини, іншу дівчину він задушив. Підсудний розповідав, як саме він вбивав дівчат, куди відносив їх тіла, та у що запаковував трупи. Під час відтворення проводилась відеозйомка, після чого відеозапис переглядався у відділі міліції, складався протокол. Ніяких зауважень до змісту протоколу чи відеозапису учасники слідчої дії на мали. Під час відтворення обстановки та обставин події, також був присуній адвокат ОСОБА_8. Під час проведення слідчої дії, ОСОБА_8. не повідомляв що на нього вчинявся будь-який тиск з боку працівників міліції, поводився ОСОБА_8 спокійно, показання давав добровільно;

- постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 липня 2011 року про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, згідно якої допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у скоєнні двох умисних вбивств, підтвердив факт нанесення ним удару ОСОБА_10 по горловій частині шиї, а також факт удушення ним ОСОБА_11 двома руками за шию, внаслідок чого сталася смерть потерпілих (т. 8, а.с. 212);

- роздруківкою з'єднань абоненту стільникового зв'язку НОМЕР_3 та НОМЕР_5 від 23 листопада 2011 року, які належать ОСОБА_8, аналіз якої підтвердив перебування обвинуваченого в зоні дії башти мобільного зв'язку, що розташована у с. Лутівка Радомишльського району Житомирській області, 08 жовтня 2010 року о 19.41 годин; 07 вересня 2010 року о 22.28 годин - в зоні дії башти мобільного зв'язку, що неподалік с. Гамарня Малинського району Житомирської області, о 22.50 годин - в зоні дії башти мобільного зв'язку, що розташована у с. Новоселиця Малинського району Житомирської області (т. 9, а.с. 8-234, 254-256);

- протоколом виїмки від 26 грудня 2011 року, згідно якого у ОСОБА_12 вилучено автомобіль «Міцубісі-Л200», державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого ОСОБА_8 вчинені умисні вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 8 а.с. 258);

- протоколом огляду предметів від 01 березня 2012 року, згідно якого було оглянуто автомобіль «Мітцубісі-Л 200» в салоні якого ОСОБА_8 вчинив умисні вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 10, а.с. 47-49);

- висновком психофізіологіної експертизи з використанням «поліграфа» від 01 лютого 2012 року, згідно якого на підставі загального аналізу реакцій, отриманих в ході проведеного психофізіологічного дослідження, фахівець поліграфа ОСОБА_40, залучена в якості експерта, зробила наступні висновки:

Досліджуваний ОСОБА_8 володіє прихованою інформацією про обставини вбивства ОСОБА_10, а також ОСОБА_11

ОСОБА_8 повністю інформований про способи вбивства як ОСОБА_10, так і ОСОБА_11, про характер місцевості, де були залишені трупи при кожному з вбивств, особливості одягу потерпілих, способі упаковці тіл і інших обставин скоєних вбивств.

Подібна інформованість свідчить про безпосередню причетність ОСОБА_8 до вбивств ОСОБА_10 і ОСОБА_11

Зафіксовані в процесі дослідження реакції не носять версійного характеру, а відносяться до категорії значущих позитивних реакцій, тобто реакцій власного знання.

Зафіксовані в кінці дослідження ОСОБА_8 показники шкали психоемоційного напруження свідчили про те, що у досліджуваного значно знизився рівень внутрішньої напруги, самоконтролю та агресії. Такий стан характерний для осіб, у яких на даному етапі сформувалася готовність до співробітництва та дачі правдивих показань (т. 9 а.с. 240-245);

- висновком почеркознавчої експертизи № 1/187 від 28 лютого 2012 року, згідно якого ознак виконання рукописних текстів наданих двох явок з повинною від 17 листопада 2011 року від імені ОСОБА_8 в незвичайному стані виконавця чи незвичайних умовах, не виявлено.

Ознак виконання рукописних текстів наданих двох явок з повинною від 17 листопада 2011 року від імені ОСОБА_8 під впливом фізичного чи психологічного тиску на виконавця не виявлено (т. 11 а.с. 44-46);

- висновком судової психолого-психіатричної експертизи № 97-2012 від 27 лютого 2012 року, згідно якого ОСОБА_8 в минулому психічними захворюваннями не страждав та не страждає на даний час.

ОСОБА_8 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не перебував у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Дії які йому ікримінують були цілеспрямованими, послідовними, пролонгованими у часі, прихованими.

ОСОБА_8 міг усвідомлювати значення свої дій та керувати ними в період часу до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, може усвідомлювати значення свої дій та керувати ними в даний час. По своєму психічному стану на даний час не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи індивідуально-психологічні та вікові особливості, інтелектуальну сферу, ОСОБА_8 здатен правильно сприймати та відтворювати обставини, які мають значення по справі, та може давати по них покази.

ОСОБА_8 виявляє збереженість пізнавальної діяльності психіки, достатній інтелект. В сфері особистості: (тип реагування стенічний…). Самооцінка з тенденцією до завищеної, намагається привернути на себе увагу. Не виявляє індивідально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку.

Враховуючи індивідуально-психологічні особливості та зміст досліджуваної ситуації, ОСОБА_8 міг усвідомлювати храктер та значення вчинюваних ним дій (вбивство): розуміє фактичну та змістовну сторону ситуації, усвідомлює соціальне значення юридично значимої події. Вольова регуляція поведінки не порушена, інтелект та життєвий досвід достатній, особистісна сфера сформована (т. 11 а.с. 7-9);

- протоколом обшуку від 16 листопада 2011 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_8 в будинку по АДРЕСА_2 вилучені фрагменти поліетиленової плівки (т. 8, а.с. 55-56);

- висновком судово-трасологічної експертизи №1\122 від 17 лютого 2012 року, згідно якого фрагменти поліетиленової плівки, що вилучені в ході огляду місця події 05 травня 2011 року та фрагменти плівки, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 могли бути одним цілим.

Три фрагменти поліетиленової плівки, поліетиленовий кульок, що вилучені при огляді місця події 31 травня 2011 року могли бути одним цілим з поліетиленовим кульком чорного кольору, якій вилучений при обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 (т. 10 а.с. 56-66);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13 березня 2012 року, відповідно до якого за допомогою статиста ОСОБА_43 та автомобіля «Мітцубісі-Л 200», на місці перевірено та доведено можливість під'їзду зазначеного автомобіля до місць приховування обвинуваченим та подальшого виявлення трупів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 11.а.с. 116-117);

- висновком судової експертизи полімерних матеріалів № 82 хс від 22 березня 2012 року, згідно якого подані на дослідження фрагменти напівпрозорої плівки темно-сірого кольору та напівпрозора плівка темно-сірого кольору, з якої виготовлений поданий кульок, виготовлені з полімерного матеріалу на основі поліетилену та мають спільну родову належність.

Фрагменти прозорої плівки світло-палевого кольору виготовлені з полімерного матеріалу на основі поліетилену та мають спільну родову належність (т. 11 а.с. 83-86);

- протоколом огляду місця події від 28 березня 2012 року, відповідно до якого у м. Києві проведено заміри відстані від місця посадки ОСОБА_10 в автомобіль ОСОБА_8, до місць зупинок та місця вчинення вбивства останньої (т. 11, а.с.209-210);

- протоколом огляду місця події від 28 березня 2012 року, відповідно до якого у м. Києві проведено заміри відстані від місця посадки ОСОБА_11 в автомобіль ОСОБА_8, до місць зупинок та місця вчинення вбивства останньої (т. 11, а.с. 189-190);

- постановами від 13 червня 2011 року, 26 липня 2011 року, 02 вересня 2011 року, 01 березня 2012 року, 24 березня 2012 року, 21 листопада 2011 року, 22 листопада 2011 року, 28 травня 2011 року про приєднання до справи речових доказів (т. 1 а.с. 161, т.6 а.с. 13, т. 7 а.с. 37,194, т. 8 а.с. 151, 208, т. 10 а.с. 51, 259);

- явками з повинною ОСОБА_8 від 17 листопада 2011 року, викладених ним власноручно (т. 8 а.с. 122, т. 4 а.с. 229 );

- протоколом допиту ОСОБА_8 від 17 листопада 2011 року в якості підозрюваного за участю захисника (т. 8 а.с. 134-147);

- протоколом допиту ОСОБА_8 від 22 листопада 2011 року в якості обвинуваченого за участю захисника (т. 8 а.с. 262-267 );

Показання підсудного ОСОБА_8 в частині, що при затриманні та в процесі слідства оперативними працівниками міліції до нього застосовувались психологічний та фізичний тиск, працівники міліції примусили його зізнатись у вчинених злочинах, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються постановою старшого слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_44 від 27 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження по заяві ОСОБА_8 щодо застосування до нього недозволених методів впливу, які мали місце 15 листопада 2011 року в приміщенні Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, заяві ОСОБА_12 щодо застосування співробітниками Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві до ОСОБА_8 фізичного та психологічного тиску під час проведення дізнання та досудового слідства, на підставі ст. 110 ч. 1 п. 2, ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України ( т. 14 а.с. 172-179).

Показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_49 - заступникв начальника СВ в ОВС УМВС України в Житомирській області який показав, що в листопаді 2011 року, займаючи посаду заступника начальника УКР УМВС України в Житомирській області він разом з іншими співробітниками управління карного розшуку приймав участь у розкритті вбивств потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тіла яких було знайдено в лісосмузі на території Радомишльського району Житомирської області. За підозрою у вчиненні даного злочину був затриманий ОСОБА_8, який зізнався в скоєнні даних вбивств та виявив бажання написати явки з повинною. ОСОБА_8 були надані аркуші паперу та останній добровільно, особисто написав явки з повинною, в яких виклав осбтавини скоєння ним умисних вбивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11. При цьому, на ОСОБА_8 будь якого тиску працівниками міліції не здійснювалось;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_51 - старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Житомирській області, який показав, що він в якості спеціаліста від початку до кінця, проводив фотозйомку при проведенні слідчим відтворення обстановки та обставин подій за участю підозрюваного ОСОБА_8, його захисника, понятих. Під час проведення слідчих дій, на ОСОБА_8 ніякого тиску ніким не здійснювалось. ОСОБА_8 добровільно усе розповідав слідчому, показував місця вчинення ним злочинів, дорогу до даних місць, демонстрував як саме він наносив удари потерпілим, що підтверджується фотозйомкою слідчих дій. Також при проведенні слідчим відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_8, іншим спеціалістом проводилась відеозйомка даних слідчих дій. Після проведення відтворення, було складено відповідні протоколи, які були підписані усіма учасниками, всім учасникам було продемонстровано відеозапис. Ніяких заяв та зауважень щодо їх змісту, не надходило;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_52 - старшого слідчого в ОВС СВ УМВС України в Житомирській області, який показав, що в його провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_8 У ході досудового слідства при допиті в якості підозрюваного, при проведенні відтворення обстановки та обставин подій, при допиті в якості обвинуваченого за ч. 115 ч.1, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_8, в присутності захисників, свою вину визнавав повністю, добровільно давав показання. Показання що містяться в протоколах слідчих дій, які проводились за участю ОСОБА_8, записувались зі слів останнього, під час слідчих дій проводився відеозапис. Усі протоколи слідчих дій ОСОБА_8 читав, підписував, та зауважень до їх змісту не мав. Будь якого психологічного чи фізичного тиску при цьому, на ОСОБА_8 не здійснювалось. Під час проведення ним відтворення обстановки та обставин подій за участю підозрюваного ОСОБА_8, останній, в присутності захисника, понятих, вів себе адекватно, розповідав усе добровільно та чітко.

Щоб упередити спроби підозрюваного вказати, що співробітники міліції застосовували до нього недозволені методи впливу, він направляв ОСОБА_8 в СМЕ, для обстеження на предмет наявності тілесних ушкоджень, де його було обстежено.

У підтвердження того, що на ОСОБА_8 не чинився будь який тиск, його допит в якості підозрюваного, відтворення обстановки та обставин подій за його участю проводились із застосування фотозйомки та відеозйомки на відеокамеру, де він усе добровільно розповів, у присутності понятих.

Як пояснив в судовому засіданні сам підсудний ОСОБА_8, у ході досудового слідства слідчим ОСОБА_52. будь якого тиску на нього не здійснювалось.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 4072 від 17 листопада 2011 року, при проведенні в Житомирському обласному бюро судово-медичної експертизи судово- медичного обстеження ОСОБА_8 на предмет наявності, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, механізму та часу їх утворення, у громадянина ОСОБА_8 було виявлено садна на обличчі та по передній поверхні обох нижніх кінцівок, які утворились від дії тупих твердих предметів з переважаючою контактуючою поверхнею, можливо при падінні з положення стоячи, є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я і могли утворитися 15 листопада 2011 року. Під час проведення даного обстеження ОСОБА_8 експерту заявив, що 15 листопада 2011 року близько 08.30 годин під час затримання в м. Києві співробітниками міліції, був збитий з ніг та повалений на землю. За медичною допомогою не звертався. Скарги на біль в ділянках ушкоджень, біль в шиї.

Згідно рапорту капітана міліції ЗКР РСП ПМОП «Беркут» при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_53, 15 листопада 2011 року при наданні допомоги працівникам ВКР Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, по затриманню особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, за адресою АДРЕСА_10, було затримано ОСОБА_8, 1968 року народження, який побачивши працівників міліції у форменому одязі почав тікати, на команди «стій, міліція» не реагував. З метою попередження протиправних дій при затриманні до нього було застосовано спеціальні заходи ( т. 10 а.с. 203).

Показання підсудного ОСОБА_8 дані ним у ході судового слідства про те, що він не причетний до вбивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та викрадення їхніх речей, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються показаннями самого підсудного ОСОБА_8, даними ним у ході досудового слідства, показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілих, свідків, показання яких є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду не має підстав.

Суд приймає до уваги та визнає достовірними й допустимими як доказ:

- явки з повинною ОСОБА_8 від 17 листопада 2011 року викладені ним власноручно, згідно яких він зазначав, обставини вбивства ним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( т. 4 а.с. 229, т. 8 а.с. 122);

- показання ОСОБА_8, данні ним у ході досудового слідства, в присутності захисника-адвоката ОСОБА_54, при допиті його в якості підозрюваного від 17 листопада 2011 року про те що, він на початку зими 2011 року вночі займався перевезенням пасажирів на своєму автомобілі «Мітцубісі-Л 200» на Окружній дорозі у м. Києві. Близько полуночі неподалік кінцевої зупинки трамвая №3 «голосувала» дівчина, яка просила підвезти її в район заводу «Більшовик». Дівчина була одягнута у джинси та коротку куртку, при собі мала невелику сумку. По запаху та її поведінці він зрозумів, що вона нетвереза, у напівістеричному стані. По дорозі дівчина розповіла, що посварилась зі своїм хлопцем, що останній спить з її подругою та вона їде до нього на розбори. На тролейбусній зупинці між Повітрофлотським шляхопроводом та заводом «Більшовик» він на прохання дівчини зупинив автомобіль і там вона попросила зачекати. Дівчина купила пиво чи слабоалкогольний напій, повернулась в автомобіль і почала телефонувати своєму хлопцеві, але той на дзвінки не відповідав. Телефонувала вона не менше 15-ти хвилин, після чого знову купила пиво чи слабоалкогольний напій та сказала, що хоче помститись своєму хлопцеві, тобто, зрадити йому. Вона запитала про те, чи є у нього місце куди можливо поїхати. Тоді він на автомобілі поїхав у бік своєї дачі. Під час руху у дачному масиві дівчина обурилась місцем, де він живе, почала казати, що усі чоловіки «козли, ідіоти». На це він не стримався, зупинив автомобіль та вдарив дівчину ребром долоні лівої руки у кадик. Він є майстром спорту по греко-римській боротьбі, має відпрацьований удар. Дівчина захрипіла, почала задихатись, а коли він заїхав на свою ділянку, то вона вже не дихала. Він подивився у її сумку і побачив у ній аерозольний спрей для астматиків біло-блакитного кольору. Цим спреєм він декілька разів бризнув дівчині у ротову порожнину, але дихання в неї не відновилось. Він зрозумів, що вона померла. Тоді він переклав тіло дівчини у кузов автомобіля, поклав туди лопату, поліетиленову плівку, мотузку, скоч. Після цього він на автомобілі поїхав у напрямку Житомира. Проїхавши 50-70 км по Житомирській трасі, повернув у правий бік, проїхав ще близько 5 кілометрів після повороту із траси, а потім завернув у ліс. По лісу він проїхав зовсім небагато. Зупинившись у лісі, він дістав тіло дівчини, зв'язав мотузкою руки та ноги, обв'язав поліетиленом та закопав труп або чимось його присипав.

Крім того, ОСОБА_8 дав показання про те, що також на початку 2011 року, займаючись ізвозом на своєму автомобілі, у пізній час - близько 23 год. він підібрав біля станції метро «Святошин» у м.Києві ще одну дівчину. Ця дівчина була середнього зросту, круглолиця, з волоссям нижче плечей, одягнута в куртку, шапочку, брюки. Дівчина була у стані сп'яніння. Вона спочатку просила підвезти її на Борщагівку, а потім у нічний клуб «Саксон». Коли вони майже доїхали до нічного клубу, то вона сказала, що у неї проблеми з грішми. Тоді він запропонував дати їй 200 грн. за вступ з ним у статеві зносини. Дівчина погодилась. Тоді він з'їхав на узбіччя і він вступив з дівчиною у сексуальний контакт оральним шляхом. Після цього він дав їй 200 грн. і повіз її додому на вулицю Курбаса у м.Києві. Коли доїхали до цього місця, то дівчина сказала, щоб він дав їй ще 500 грн. і якщо він не дасть, то вона заявить про зґвалтування. Він, почувши ці слова, схопив дівчину обома руками за шию та задушив її. Потім він поїхав на свою дачу, де переніс тіло у будинок та поклав його у коридорі. На тілі дівчини він розірвав одяг, зняв його з нижньої частини та намагався здійснити статевий акт, але не спромігся цього зробити. Після цього він зв'язав руки і ноги дівчини мотузкою, замотав тіло у поліетиленову плівку, поклав його у кузов автомобіля, а сам випив горілки та ліг спати.

Наступного дня, у темний час, він взяв лопату та поїхав по Житомирській трасі, у тому ж напрямку, що й у першому випадку. Проїхавши по трасі близько 50-70 км., він повернув з траси праворуч, а проїхавши ще близько 10-15 хвилин повернув у ліс по якому проїхав ще 20-50 метрів. Зупинившись у лісі, він вийняв труп із автомобіля, присипав його снігом. Під пасажирським сидінням, де він задушив дівчину, він побачив її сумку і пакет, у якому були модельні жіночі туфлі. Пакет із взуттям він кинув неподалік місця, де залишив тіло, а сумку викинув дорогою у зворотному напрямку. Перед цим із сумки він забрав гроші, які дав дівчині за надання сексуальних послуг, мобільний телефон «Нокіа» із сенсорним дисплеєм у чохлі. Із мобільного телефону він викинув сім-картку. Цей телефон він зберігав на дачі, а у травні чи червні 2011 року дав своїй співмешканці ОСОБА_12 для використання його при здійсненні дзвінків за кордон. Він пояснив ОСОБА_12, що придбав телефон біля автозаправочної станції за 100 грн. у наркоманів. ОСОБА_12 користувалась цим телефоном близько одного місяця (т.8, а.с.134-147);

- показання ОСОБА_8, данні ним у ході досудового слідства, при допиті його в присутності захисника - адвоката ОСОБА_55, в якості обвинуваченого 22 листопада 2011 року в яких він повністю визнав свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та показав, що 19 січня 2011 року у нічний час в м. Київ він їхав з Одеської площі на власному автомобілі «Мітцубісі-Л200», державний номер НОМЕР_1, в напрямку району «Борщагівка». Проїжджаючи по вул. В.Окружній, навпроти будинку № 15, його автомобіль зупинила незнайома дівчина, в подальшому він дізнався, що це ОСОБА_10 Вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_10 попросила підвезти її у район заводу «Більшовик». Він погодився, після чого вона сіла в автомобіль. В автомобілі під час руху ОСОБА_10 розповіла про зраду її хлопця. На тролейбусній зупинці між Повітрофлотським пр-м та заводом «Більшовик» він зупинився. Там ОСОБА_10 вийшла з автомобіля і купила у кіоску слабоалкогольний напій. Повернувшись в автомобіль, вона зателефонувала не менше 10 разів своєму хлопцеві, однак той не відповідав. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_10 у кіоску знову купила слабоалкогольний напій, а повернувшись знову телефонувала своєму хлопцеві, але той не відповів. Тоді вона сказала, що хоче помститись хлопцеві за зраду і самій також зрадити йому. ОСОБА_10 запитала про те, чи є в нього місце, куди б вони могли поїхати. Він запропонував поїхати до нього на дачу. Їдучи по дачному масиву, ОСОБА_10 почала кричати, висловлюючи невдоволення місцем розташування дачі, що люди не живуть в таких умовах. При цьому кричала, що всі чоловіки погані. Ці слова здалися йому образливими і він, зупинивши автомобіль, лівою рукою наніс ОСОБА_10 один удар в горлову частину шиї. Від удару ОСОБА_10 стала задихатись, хрипіти, а він відновив рух автомобіля. Заїхавши на подвір'я свого дачного будинку, він відчинив пасажирські передні дверцята і побачив, що дівчина не дихає. Він відкрив її сумку і побачив там аерозольний балончик для астматиків. Декілька разів він вприснув аерозоль в рот ОСОБА_10, але вона не прийшла до свідомості. Тоді він залишив її в автомобілі, а сам пішов годувати собак, яких тримає на дачі. Потім він повернувся, переклав дівчину з переднього пасажирського сидіння в кузов автомобіля, куди також поклав лопату, поліетиленову плівку, липку стрічку, мотузку та поїхав в напрямку м. Житомира. Проїхавши приблизно 70 кілометрів, він звернув праворуч на дорогу, що примикає до траси. По цій дорозі він проїхав більше 5 кілометрів, а потім звернув праворуч у ліс, де проїхав ще якусь відстань. Зупинивши автомобіль у лісі, він вийняв з кузова тіло ОСОБА_10 та зняв з неї ювелірні прикраси. Після цього він обв'язав тіло мотузкою, можливо, окремо зв'язав руки, замотав тіло в поліетилен, який обв'язав липкою стрічкою та кинув замотане у поліетилен тіло в яму. Раніше він ніколи не був у цій місцевості. У зворотному напрямку він повертався тією ж дорогою. Сумку дівчини та зняті з тіла ювелірні вироби він викинув їдучи по дорозі.

Через два дні - в ніч з 21 на 22 січня 2011 року на своєму автомобілі «Мітцубісі-Л200» він їхав в напрямку станції метро «Житомирська» по пр-у Перемоги в м. Києві. За перехрестям з вулицею Туполєва його автомобіль зупинила незнайома дівчина, в подальшому він дізнався, що це ОСОБА_11 Дівчина попросила підвезти її в район «Борщагівка». Він погодився і вона сіла на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_11 висловила бажання поїхати до нічного клубу і він запропонував відвезти її в клуб «Саксон». Під час руху ОСОБА_11 розповіла, що в неї не складається з роботою, тому вона має намір познайомитись з ким-небудь у клубі. Тоді він запропонував їй заробити грошей, вступивши з ним в статеві зносини. ОСОБА_11 погодилась. Тоді він на вулиці Крейсера Аврори зупинив автомобіль і на задньому сидінні вони вступили у статеві зносини неприродним шляхом. За це він дав ОСОБА_11 200 гривень. Після цього він довіз ОСОБА_11 до будинку № 15 по вул. Л. Курбаса. Збираючись виходити з автомобіля, ОСОБА_11 сказала, щоб він дав їй 500 гривень, погрожуючи звинуваченнями у зґвалтуванні. Образлива поведінка ОСОБА_11 розізлила його, він схопив її двома руками за шию, став душити, доки вона не припинила рухатись. Після цього він дістав із сумки ОСОБА_11 свої гроші в сумі 200 гривень, її мобільний телефон «Нокія» із сенсорним екраном, який був у чохлі чорного кольору, що має дві частини, з'єднані між собою гумками.

Потім він поїхав до своєї дачі. Там він переніс тіло ОСОБА_11 у будинок, поклав його обличчям до верху на підлозі в коридорі. Маючи намір вступити у статеві зносини, він зняв з тіла ОСОБА_11 куртку, штани і труси. Побачивши, що нижня частина тіла дівчини забруднена фекаліями, він не зміг вступити з нею у статевий акт, а тому пішов у кімнату, випив горілки і ліг спати.

Прокинувшись вранці, він зняв з тіла ОСОБА_11 сережки з жовтого металу, ще якісь ювелірні вироби, але не пам'ятає які саме. Потім він замотав тіло в поліетиленову плівку, поклавши до тіла одяг, що зняв вночі. Чи зв'язував він тіло, не може пригадати. Замотане тіло він поклав в кузов автомобіля та, дочекавшись вечору, поїхав у Житомирському напрямку. Приблизно через 70 кілометрів він звернув праворуч на дорогу, що прилягає до траси, проїхав ще декілька кілометрів і звернув праворуч чи ліворуч у ліс. Проїхавши по лісі деяку відстань, він зупинив автомобіль, вийняв тіло з кузова та, поклавши на землю, прикидав його снігом. Неподалік тіла він викинув пакет із жіночим взуттям, який до цього був при ОСОБА_11

Сумку та ювелірні прикраси дівчини він викинув на зворотному шляху, місця не пам'ятає. Мобільний телефон ОСОБА_11 він залишив у дачному будинку, але наприкінці весни або на початку літа 2011 року подарував його своїй співмешканці ОСОБА_12, якій пояснив, що придбав телефон у невідомої особи на автозаправці. Співмешканка використовувала телефон для дзвінків за кордон. Через деякій час ОСОБА_12 показала йому в Інтернет-мережі інформацію про розшук ОСОБА_11, пояснивши, що це прізвище висвітилось у подарованому ним телефоні. Тоді він забрав цей телефон та викинув десь у місті Києві (т.8 а.с.262-267);

- показання ОСОБА_8, данні ним у судовому засіданні 18 листопада 2011 року при розгляді Радомишльським районним судом Житомирської області подання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Житомирської області про обрання підозрюваному ОСОБА_8 міри запобіжного заходу, згідно яких ОСОБА_8 зазначав, що він визнає себе винним в скоєнні даних злочинів, ствердив обставини нанесення удару ОСОБА_10 по шиї, а також той факт, що на грунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин, він здушив двома руками за шию ОСОБА_11 і таким чином вбив останню (т. 8 а.с. 212);

- заявою ОСОБА_8 від 18 листопада 2011 року до Радомишльського районного суду Житомирської області в якій він повністю визнав свою вину у вчиненні двох навмисних вбивств громадянок ОСОБА_10 та ОСОБА_11.( т. 8 а.с. 211)

- дані протоколів відтворення обстановки та обставин подій від 18 листопада 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_8 ( т. 8, а.с. 167-176, 182-197);

Крім того, при перегляді за участю всіх учасників процесу під час судового слідства відеозаписів, здійснених під час проведення за уачстю ОСОБА_8 відтворення обстановки та обставин подій, суд не виявив порушень вимог кримінально-процесуального закону. Враховуючи викладене суд вважає, що вказані вище докази є допустими та належними.

Показання підсудного ОСОБА_8 про те що він погано знає м. Київ, суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки зазначенні показання спростовуються показаннями самого підсудного про те, що він знає найкоротші шляхи в м. Києві, оскільки з 17 років керує автомобілем та не користується громадським транспортом.

Суд, не бере до уваги показання допитаної в суді в якості свідка ОСОБА_56 в частині, що ОСОБА_8 в ніч з 18 на 19 січня 2011 року знаходився в квартирі за місцем її проживання, оскільки свідок є матір'ю дитини підсудного та суд вважає що її показання в цій частині, спрямовані виключно на допомогу підсудному уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Показання свідків ОСОБА_57, ОСОБА_58, крім даних що характеризують особу підсудного з позитивної сторони суд, не бере до уваги, оскільки останнім нічого невідомо з приводу обставин вчинення злочину відносно ОСОБА_11. та ОСОБА_10

Показання підсудного ОСОБА_8 про те що він міг перебувати в Житомирській області, оскільки займався пошуками будинку для свого батька, суд оцінює критично оскількі зазначені підсудним обставини в цій частині, спростовуються показаннями самого підсудного даних ним в ході досудового слідства про те що він займався перевезенням громадян на власному автомобілі, заробляючи таким чином гроші на життя, брав кредит в банку на придбання автомобіля, що характеризує його матеріальне становище.

Зазначені показання підсудного ОСОБА_8 суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за вчиненні злочини.

Таким чином, оцінивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині; умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України; таємно викрав чуже майно; повтороно, таємно викрав чуже майно.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, що є особливо тяжкими злочинами та злочинами середньої тяжкості, обставини вчинення злочинів, малий проміжок часу між вчиненими злочинами, що свідчить про його стійку злочинну направленність, характеристику особи підсудного, який негативно характеризується за місцем роботи та позитивно за місцем проживання, на час скоєння злочинів був зайнятий суспільно-корисною працєю, раніше не судимий, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, стан його здоров'я, що завдана потерпілим шкода не відшкодована, враховуючи його відношення до скоєного, позицію потерпілих щодо призначення йому міри покарання, які просили призначити йому за вчиненні злочини найсуворіше покарання, обставин, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено та, вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених інкримінованими йому частиною статті та статтями із врахуванням вимог ст. 70 КК України. Колегія суддів беручи до уваги вище вказане, вважає що остаточно визначене ОСОБА_8 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Визначення підсудному іншої міри покарання не відповідало б вимогам ст. 65 КК України.

Долю речових доказів та судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов в частині відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 96726 гривень 82 копійок, суд вважає таким що підлягає задоволенню в повному обсязі, щодо відшкодування моральної шкоди частково, в розмірі 300000 гривень.

Заявлений потерпілою ОСОБА_59 цивільний позов в частині відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 48483 гривень, суд вважає таким що підлягає задоволенню в повному обсязі, щодо відшкодування моральної шкоди частково, в розмірі 300000 гривень, так як судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудний завдав потерпілим моральні страждання, матеріальну та моральну шкоду. При цьому суд враховує характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_8, визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі; за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позабвлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з 15 листопада 2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 96726 гривень 82 копійок, моральної шкоди - 300000 гривень, а всього 396726 гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 48483 гривень, моральної шкоди - 300000 гривень, а всього 348483 гривні.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави за проведення судових експертиз 41043 гривні 48 копійок.

Речові докази по справі: балоневе пальто, рейтузи, труси, чотири куски полімерної плівки прозорої, пару туфель та пару черевиків, берет, пасок, бюстгальтер, кофту, п'ять паперових пакетів із волоссям, вилучені 05 травня 2011 року, передані на зберігання в кімнату речових доказів СУ УМВС Україги в Житомирській області (т. 7, а.с. 37) - знищити.

Барсетку чорного кольору, три зв'язки ключів, на яких 4, 6 та 2 ключі з брелком; візитні картки на ім'я ОСОБА_8 в кількості 15 шт.; аерозольний балон із надписом «Нокспрей», гребінець синього кольору; дві запальнички; два металевих шомпола; кулькову ручку сіро-синього кольорів; олівець чорного кольору; замок металевий навісний з трьома металевими ключами; вимірювальну рулетку; пластмасовий балончик з освіжувачем; щипці для нігтів; наклейку з надписом автобазар; медичну картку амбулаторного хворого № 373 на ім'я ОСОБА_8; портмоне із шкіри чорного кольору; пластикове посвідчення № 578 працівника «Ощадбанку» ОСОБА_8, пластиковий дозвіл на право зберігання та носіння зброї НОМЕР_9; пластикове посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_10; пластикову картку «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8; дисконтну пластикову картку магазину «Велика кишеня»; дисконтну картку готелю «Спортивний»; зарядний пристрій до мобільного телефону, вилучені 15 листопада 2011 року, передані на зберігання до кімнати речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області (т. 10, а.с. 259) - повернути ОСОБА_8

Ланцюжок із металу жовтого кольору із хрестиком із жовтого металу; гроші в сумі 550 гривень, 69 доларів США купюрами: 10 доларів США ІВ 20137781В 2006 р.в., 10 доларів США ІЕ 11764389А 2006 р.в, 10 доларів США GG 95028806А 2004 р.в, 10 доларів США ВВ 68284045А 1999 р.в; 10 доларів США IL 20169383В 2006 р.в; 10 доларів США ІВ 41246140А 2006 р.в; 5 доларів США HF 40980155C 2006 р.в; 2 долари США І 22979180В 2003 р.в; 1 долар США В 61371675 G 2006 р.в; 1 долар США В 61371674 G 2006 р.в; вилучені 15 листопада 2011 року, передані на зберігання у ВФРБО УМВС України в Житомирській області (т. 10 а.с.262-264, 266-267) - звернути в рахунок відшкодування вартості судових експертиз.

Фрагменти поліетиленової плівки 440х303,5 см, 181х188 см, вилучені 05 травня 2011 року, три фрагменти поліетилену чорного кольору та поліетиленовий кульок чорного кольору, вилучені 31 травня 2011 року, поліетиленовий кульок чорного кольору вилучений при обшуку за місцем проживання ОСОБА_8, передані на зберігання в кімнату речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області (т.11, а.с.187)- знищити

Поліетиленовий пакет в якому знаходяться два фрагменти штанів, светр, шарф, бюстгальтер, пара шкарпеток, мотузок; поліетиленовий пакет в якому знаходяться пара чобіт, куртка; три фрагмента поліетилену; фрагмент поліетилену; мотузка, капюшон, вилучені 31 травня 2011 року, передані на зберігання в кімнату речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області (т. 3, а.с. 95) - знищити.

Автомобіль «Мітцубісі-Л200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 переданий на зберігання в автогосподарство УМВС України в Житомирській області (т. 10 а.с. 51-52), конфіскувати як знаряддя злочину.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу - у той же строк із моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: