Ухвала суду № 32703282, 03.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7415/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-1670/7415/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

27.11.2012 року ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 вересня 2012 року № 0000251555/159, 0000241555/160.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 30.01.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму бюджетного відшкодування, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Кременчуцької ОДПІ у період з 28 серпня 2012 року по 10 вересня 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами перевірки 13 вересня 2012 року складено акт № 3566/15-507/32686844, яким встановлені порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на 10581 грн.; п. 73.5 ст. 73, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 наказу Державної податкової служби України від 19 червня 2012 року № 522 "Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість", у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 787606 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0000241555/160, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10581 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 5290,5 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року № 0000251555/159, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 787606 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму бюджетного відшкодування, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Акт перевірки від 13 вересня 2012 року свідчить, що висновки податкового органу про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 10581 грн. ґрунтуються на даних перевірки показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (травень 2012 року), що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за червень 2012 року).

Колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а-1670/60213/12, що набрало законної сили 11 грудня 2012 року, підтверджено правомірність обґрунтованості визначення позивачем податкового кредиту у розмірі 10581 грн., який останнім враховано при декларуванні бюджетного відшкодування, правомірність формування якого є предметом даної справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з чим, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 вересня 2012 року № 0000241555/159, оскільки воно ґрунтувалось на хибних твердженнях податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 10581 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 вересня 2012 року № 0000251555/160 колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа щодо неправомірності включення до бюджетного відшкодування позивачем суми в розмірі 787606 грн. є відсутність відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок контрагентів позивача щодо підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що заходи, здійснені податковим органом в ході проведення перевірки господарської діяльності позивача, мали наслідком надходження відповідей від деяких контрагентів позивача, аналіз яких дає підстави стверджувати про підтвердження правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок заявлення до бюджетного відшкодування сум ПДВ позивачем, за господарсько-правовими операціями з такими контрагентами; у частині випадків відповіді на запити податкового органа не надійшли, в частині випадків контрагенти позивача мотивовано відмовили органу ДПІ у наданні запитуваної інформації, в іншій та переважній частині випадків відповідачем запити до контрагентів в ході проведення перевірки не надсилались, або надсилались вже після проведення перевірки, що свідчить про формальний та суб'єктивний підхід до встановлення фактичних обставин правомірності декларування позивачем сум, заявлених до бюджетного відшкодування.

Згідно з розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПСУ № 984 від 22 грудня 2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. Виявлені порушення викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2 розділу ІІ Порядку № 984 передбачено, що у разі встановлення порушень за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, зазначити період та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Аналіз акту перевірки 13 вересня 2012 року № 3566/15-507/32686844 свідчить, що останній не містить необхідних даних, на підставі яких податкових орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Отже, оформлення результатів перевірки ТОВ НВФ "Техвагонмаш" здійснено відповідачем з порушенням Порядку № 984.

Одночасно слід вказати, що у ході судового розгляду справи досліджено господарські договори, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, товарні звіти, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, виписки банку з розрахункового рахунку, витяги з книги довіреностей та іншу первинну документацію за перевіряє мий період, яка спростовує доводи податкового органа, викладені в акті перевірки.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджені податкові накладні, складені контрагентами позивача для документального оформлення виконаних договорів, свідчать про відсутність підстав визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Отже, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно вищезазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також враховано при визначені суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період підтверджена належним чином оформленими документами, доказів, які б спростовували зазначений факт, відповідачем не надано.

Вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними відсутні.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на факт неможливості проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача як на підставу для невизнання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року, оскільки платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем на законних підставах включені до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, та обґрунтовано визначено суму бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 вересня 2012 року № 0000251555/160, прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-1670/7415/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.