Постанова № 32701748, 25.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року Справа № 812/5878/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.

за участю:

представника позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17848,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17848,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» зареєстроване Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 14.10.1996. Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області. В порушення ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01.05.2013 по 01.06.2013 станом на 25.06.2013 підприємство має заборгованість в сумі 17848,24 грн. На підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу від 05.06.2013 №Ю-107-5 на суму 101193,93 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем добровільно суми боргу, позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 17848,24 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника (а.с. 24).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Заяви про визнання позову чи розгляд справи без його участі від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України, суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон №2464-VI) , який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» зареєстроване в якості юридичної особи Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 14.10.1996 (а.с. 6).

Відповідач як платник страхових внесків узятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області 07 березня 1991 року та вважається платником єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с. 9).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1. ч.1 ст.4 Закону №2464-VI підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.5 вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464-VI Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до Закону №2464-VI суми єдиного внеску своєчасно несплачені платником у строки, визначені ст.9 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю - недоїмкою зі сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч.16 ст.25 Закону №2464-VI ).

В порушення вищевказаних норм Закону Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим, як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.06.2013 утворилась заборгованість за період з 01.05.2013 по 01.06.2013 у розмірі 17848,24 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 11), звітом про нарахування єдиного внеску за квітень 2013 року (а.с. 25-32) та розрахунком ціни позову (а.с.13).

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, 05 червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області була винесена вимога №Ю107-5 про сплату боргу на загальну суму 101193,93 грн. (а.с. 12).

Вимога про сплату боргу від 05.06.2013 №Ю107-5 отримана відповідачем 07 червня 2013 року (а.с. 12), у встановленому законом порядку вимога не оскаржена та є чинною на час розгляду даної справи.

Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На час розгляду справи сума заборгованість в розмірі 17848,24 грн. відповідачем не сплачена.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 30 липня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17848,24 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» (і.к. 21780893, 92100, Луганська область, Троїцький район, смт.Троїцьке, вул.Чкалова, 22) на користь управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області (92100, Луганська область, Троїцький район, смт.Троїцьке, пр..Перемоги, 77, р/р 37191101001234 ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21792658) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2013 по 01.06.2013 в розмірі 17848,24 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 24 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 30 липня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова