Постанова № 32701683, 23.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 р. Справа №801/4096/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Шабакаєв Т. М. довіреність № 447 від 30.03.12, адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС

про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 №0001371702,

Обставини справи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від11.01.2013 №0001371702.

У судовому засіданні представник позивача 23.07.2013 у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у позові, а саме з необґрунтованістю висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС в акті перевірки від 27.12.2012 №1957/1702/НОМЕР_1.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі наказу від 21.12.2012 №971, виданого Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС та наданого висновку відділу оподаткування фізичних осіб від 12.11.2012 №18 згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань достовірності даних податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ "Дельта-Універсал" за період з 01.05.2012 по 31.05.2012.

За результатами перевірки складений акт від 27.12.2012 №1957/1702/НОМЕР_1, в якому зафіксоване порушення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2:

-статті 203, статті 207, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями у травні 2012 року;

-пункту 14.1.191 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту 198.1 , 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту у розмірі 2524,87 грн..

На підставі акту, 11.01.2013 Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0001371702 про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 3737,81грн., у тому числі 2524,87 грн. основного платежу, 1212,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток т на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що під час проведення документальної перевірки відповідачем використовувалися: інформація з наявних в інспекції інформаційних баз (" АІС Облік податків та платежів" (ТАХ) , АРМ "Бест Звіт", АІС "співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту").

Виконавчим комітетом Армянської міської ради 18.09.2003 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надане свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: АДРЕСА_1.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами;

55.40.0 Діяльність барів

В травні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 мав господарські стосунки з ТОВ "Дельта-Універсал".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "Дельта-Універсал" не перебуває у процесі припинення.

Таким чином, сторони мали належний обсяг права та дієздатності для укладення господарсько-договірних зобов'язань.

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Універсал" укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній (стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані:

- видаткові накладні від 18.05.2012 №3 на суму 1471,89 грн., у тому числі ПДВ-245,32 грн., від 28.05.2012 №4 на суму 13677,28 грн., у тому числі ПДВ-2279,55 грн..

28.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №2802 на суму 13677,28 грн., у тому числі ПДВ 2279,55 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- уайт-спирит).

18.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №1801 на суму 1471,89 грн., у тому числі ПДВ 245,32 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- уайт-спирит (0,85л), уайт-спирит (4,5 л.), сольвент (0,85л.), сольвент (4,5л.).

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій податкова накладна, видаткова накладна, платіжне доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Податкові накладні відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість, із змінами і доповненнями, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується рахунком про оплату від 28.05.2012 №3 (товар- уайт-спирит) у сумі 13677,28 грн. та від 18.05.2012 №2 (товар- уайт-спирит, сольвент) у сумі 1471,89 грн..

Перевезення товару відбувалося власним автотранспортом ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспортними накладними від 18.05.2012 та від 28.05.2012.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 31.05.2012.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської діяльності є, що вона має здійснювати реальні зміни майнового стану платника податків.

Даний факт підтверджується тим, що придбаний товар зберігався за адресою АР Крим, м. Армянськ, вул. Шкільна., буд. 55 А (дві кімнати та нежитлова будівля), що підтверджується витягом Кримського республіканського підприємства " Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Армянська" від 30.09.2008.

Придбані в ТОВ "Дельта Універсал" товарно-матеріальні цінності були реалізовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Нефрит", ПрАТ "Кримський ТИТАН", ПАТ "Магазин №99" що підтверджується видатковими накладними від 22.05.2012 №СВ-0008296 та від 28.05.2012 №СВ-0008310, від 28.08.2012 №СВ-0009562.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 31.05.2011 ТОВ "Нефрит" отримано від постачальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкову накладну від 22.05.2012 №1433 на суму 2551,30 грн..

На виконання умов договору постачання від 12.08.2009 ПрАТ "Кримський ТИТАН" отримано від постачальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкову накладну від 28.05.2012 №1443 на суму 28279,84 грн..

На виконання умов договору купівлі-продажу від 18.01.2011 ПАТ "Магазин №99" отримано від постачальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкову накладну від 28.08.2012 №2376 на суму 7377,94 грн..

На підставі вказаних документів ТОВ "Нефрит", ПрАТ "Кримський ТИТАН". ПАТ "Магазин №99" проведено оплату за уайт-спирит та сольвент, отриману від позивача.

Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 12.06.2012, від 31.05.2012, від 01.06.2012, від 05.06.2012, від 06.06.2012, від 07.06.2012, від 09.10.2012, від 16.10.2012. від 25.09.2012.

На підставі вищенаведених фактів Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим ДПС вважає, що фінансово-господарська діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ТОВ "Дельта-Універсал" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними підприємствами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Однак, суд не погоджується з висновками Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС.

Судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності об'єктів будівництва або товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників виконаних будівельних робіт або придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

На підставі наведеного суд робить висновок про безпосередній зв'язок господарських операцій з основною діяльністю позивача.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.01.2013 №0001371702 без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 11.01.2013 №0001371702 таким, що прийнято протиправно, у зв'язку з чим підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.07.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 29.07.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 11.01.2013 №0001371702.

3.Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська