Ухвала суду № 32697993, 30.07.2013, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

30.07.2013 Справа № 435/7426/13-к

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

м. Луганськ 30 липня 2013 року

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Луганська Чаркіна І.Є., при секретарі Зотовій І.Ю., за участю прокурора Дуплієнка О.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2 розглянув внесене у кримінальному провадженні №22013030000000114 слідчим слідчого відділу УСБУ в Луганській області і погоджене з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у квітні 2013 року він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску. В середині квітня 2013 року ОСОБА_1 домовився з невстановленою особою з РФ на ім'я ОСОБА_7 про незаконне переправлення через державний кордон України з території Ростовської області РФ поза встановлених пунктів пропуску чотирьох громадян ОСОБА_8. Здійснюючи підготовку до вчинення незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_1 за узгодженням із вищевказаною особою з РФ на ім'я ОСОБА_7 визначив місце незаконного переправлення в районі інформаційного прикордонного знаку № 248 біля с. Великий Суходіл Краснодонського району Луганської області та дату вчинення вказаних протиправних дій на 22 квітня 2013 року, про що повідомив ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6

22 квітня 2013 року ОСОБА_1 на автомобілі марки «ОСОБА_9 Черокі», на який останній прикріпив реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, прибув до ділянки берега р. Сіверський Донець, розташованого в с. Великий Суходіл Краснодонського району Луганської області біля прикордонного знаку № 248, де здійснив перевірку місцевості з метою недопущення протидії співробітниками правоохоронних органів реалізації його злочинних планів щодо незаконного переміщення осіб через державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску. Далі, ОСОБА_1 розмістився в с. Великий Суходіл, біля перехрестя дороги, яка веде із вищевказаного району знаходження прикордонного знаку №248, та дороги сполученням с. Великий Суходіл - с. Давидо-Микільське Краснодонського району Луганської області, здійснюючи спостереження прилеглої території з метою інформування ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про можливі факти появлення співробітників правоохоронних органів, а також керуючи діями останніх по телефону.

У свою чергу ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 на автомобілі марки ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, а ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_3 на автомобілі марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_3, виконуючи вказівки ОСОБА_1, прибули до ділянки берега р. Сіверський Донець, розташованого в с. Великий Суходіл Краснодонського району Луганської області біля прикордонного знаку № 248, де у період з 21 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин того ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зустріли біля берега чотирьох громадян ОСОБА_8 ОСОБА_10 Єсварана, ОСОБА_11 Муругатаса, ОСОБА_12 Суживана і ОСОБА_13 Тутарсана, яких невстановлена особа за допомогою гумового човна незаконно переправила через державний кордон України із території Ростовської області РФ по р. Сіверський Донець.

Потім ОСОБА_3 посадив до салону автомобіля ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, а ОСОБА_5 до «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_3, - ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Після цього ОСОБА_4 із ОСОБА_3 на зазначеному автомобілі ВАЗ-2103 під керуванням першого, а ОСОБА_5 із ОСОБА_6 на вказаному автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO» під керуванням останнього, разом з незаконно переправленими громадянами ОСОБА_8 від’їхали від лінії державного кордону України вглиб території України. ОСОБА_1 зустрів вищевказаних співучасників злочину та громадян ОСОБА_8 в районі перехрестя дороги, яка веде із району знаходження прикордонного знаку №248, та дороги, сполученням с. Великий Суходіл - с. Давидо-Микільське Краснодонського району, та супроводжував їх за маршрутом с. Великий Суходіл – с. Давидо-Микільське – сел. Новосвітлівка – с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, направляючись до с. Сімейкине Краснодонського району Луганської області.

Однак, під час слідування о 23 годині 00 хвилин 22 квітня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 при слідуванні на автомобілях «ОСОБА_9 Черокі», із реєстр. №ВВ4534АО, ВАЗ-2103, реєстр.№ВВ2760ВІ, «ЗАЗ-DAEWOO», реєстр. №ВВ9079АО, були зупинені за вказівкою співробітників Краснодонського МРВ УСБУ в Луганській області працівниками взводу супроводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Луганській області в районі с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, біля АЗС «Октан-Агро».

Посилаючись на вказані вище обставини, а також на те, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, що існують ризики передбачені: п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, пов’язаного із порушенням встановленого порядку перетинання державного кордону України, має можливості до прихованого перетину держкордону і соціальні зв’язки та можливості для проживання на території РФ, що створює ризик його переховування від органів досудового розслідування на території іншої держави; п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи можливість бути засудженим вироком суду до позбавлення волі, враховуючи попередню судимість, на великий строк, враховуючи роль в організації злочину та характер взаємовідносин з іншими особами причетними до скоєння злочину, ОСОБА_1 буде впливати на свідків, інших підозрюваних, що мешкають у м. Краснодон та найближчих населених пунктах; п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 будучи засудженим 15.01.2013 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, знаходячись на іспитовому строку, вчинив аналогічний умисний злочин, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та, перебуваючи на свободі, продовжить злочинну діяльність, пов’язану із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, - органом досудового розслідування подано клопотання про необхідність застосування підозрюваному міри запобіжного заходу – тримання під вартою.

Суд дослідивши надані матеріали, доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, дійшов до висновку про те, що клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню з наступних підстав.

Диспозиція статті 183 КПК України передбачає, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачається, що запобіжний захід в вигляді тримання під вартою може бути обраний до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад трьох років.

ОСОБА_1 судимий 15.01.2013 року за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області за ст. 332 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до ч. 2 ст. 332 КК України карається позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.

Надані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри в скоєнні злочину ОСОБА_1

Прокурором надано достатні докази наявності ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України і на обґрунтування неможливості запобігання їм, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Крім того ОСОБА_1 17.07.2013 року, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду зазначеного клопотання в судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим ухвалою слідчого судді від 18.07.2013 року дозволено затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою слідчого від 26.07.2013 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1, 29.07.2013 року ОСОБА_1 був затриманий на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді.

Вказані обставини також свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України із зазначенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначено від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч.ч.4,5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більш ніж протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – уповноважена службова особа місця ув’язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, відповідно до вказаних вище статей, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити розмір застави у розмірі 50 000 грн., яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,186, 193,194,196, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 29.07.2013 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме ТУ ДСА 37318003000730 МФО 804013 код 26297948.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти у зв’язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Утриматися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному провадженні;

3. Не відлучатися з населеного пункту м. Краснодон без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон у разі встановлення його наявності.

Вказані обов’язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов’язків, застава звертається у доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у доход держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням ч.7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 27.09.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя І.Є.Чаркіна