Ухвала суду № 32697898, 25.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2215/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явився, проте 24.07.2013 року за вх. № 170829/13 надав суду апеляційної інстанції заяву про підтримання апеляційної скарги та прохання про розгляд даної справи за його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 22.07.2013 року, надав суду апеляційної інстанції заперечення проти апеляційної скарги та прохання про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що відповідачем порушено принципи об'єктивності, безсторонності та неупередженості при розгляді його клопотань від 27.08.2012 року та 29.10.2012 року, а саме: Уповноважений Верховної ради України з прав людини (далі - Уповноважений) детально не розібрався в порушених правах позивача, не вжив всіх дій на їх захист. Внаслідок зазначених протиправних дій було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у відкритті провадження за його зверненням, яке порушило права позивача. Просить визнати дії Уповноваженого Верховної Ради з прав людини незаконними та зобов'язати відкрити провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина в частині порушення права на отримання своєчасно паспорта громадянина України із вклеєною фотографією та виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Також позивач зазначив, що вказаними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає в приниженні його перед рідними, близькими та необхідності витрачати додаткові зусилля та кошти для організації його життя. Завдану моральну шкоду позивач оцінив в 1 500 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності доводів позивача про те, що діями Уповноваженого його було позбавлено політичних та особистих прав, оскільки Уповноважений не вчиняв будь-яких дій, які зумовили позбавлення позивача даних прав.

Враховуючи вищевикладене та законність дій Уповноважено суд прешої інстанції також зазначив, що немає підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відкрити провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина, в частині порушення права на отримання своєчасно паспорта громадянина України із вклеєною фотографією та виконання рішення суду, що набрало законної сили та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 500 000 грн.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що в задоволенні позовної заяви від 29.10.2012 року, на яку посилає посилався в зверненні, як на підставу порушення його прав, було відмовлено Хмельницьким міськрайонним судом 02.04.2013 року та залишено в силі ухвалою апеляційного суду Хмельницької області. Паспорт ОСОБА_2 отримав.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли, зазначає наступне.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

При цьому, сферою застосування Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина лише між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Статтею 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» встановлено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 цього Закону Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників.

Згідно ст. 17 цього Закону Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений: відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; відмовляє в розгляді звернення.

Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.

Як встановлено з матеріалів справи, 27.08.2012 року ОСОБА_2, звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини із клопотанням щодо зволікання з виконанням рішень суддів та про розтлумачення того чи має зворотній характер позбавлення його громадянства України таким цинічним та нахабним способом як незаконне утримання паспорта громадянина України та що необхідно виконати, щоб повернути статус громадянина України.

Начальником Управління з питань дотримання процесуального законодавства секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ОСОБА_3 у встановлений законом строк було надано відповідь, якою роз'яснено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця по виконанню судового рішення оскаржуються до начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець або до вищестоящого органу, чи до суду. Звернення ОСОБА_2 було направлено до Начальника Управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 для перевірки та вжиття відповідних заходів реагування, направлених на своєчасне та повне виконання судового рішення. Розгляд звернення взято на контроль.

29.10.2012 року ОСОБА_2 вдруге звернувся до Уповноваженого із проханням детально розібратися у причині порушення його прав, на обґрунтування чого додав копію позовної заяви про стягнення моральної шкоди. У відповідь на дане звернення 23.11.2012 року за №7.2/9-Х206043.12/22-77 ОСОБА_3 повідомлено, що правових підстав для відкриття провадження за його зверненням немає. Також було роз'яснено, що за захистом свої прав та інтересів в даній ситуації ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду з позовом до відділу управління Державної міграційної служби України про зобов'язання повернути паспорт громадянина України у володіння.

Отже, відповідачем вживалися передбаченні чинним законодавством України дії, щодо забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, а тому підстав для визнання їх незаконними немає, а відтак суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта, на рахунок того, що діями Уповноваженого його було позбавлено політичних та особистих прав, оскільки Уповноважений не вчиняв будь-яких дій, які зумовили позбавлення позивача даних прав.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції на рахунок того, що немає підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відкрити провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина, в частині порушення права на отримання своєчасно паспорта громадянина України із вклеєною фотографією та виконання рішення суду, що набрало законної сили та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 500 000 грн., оскільки в задоволенні позовної заяви від 29.10.2012 року, на яку посилає посилався в зверненні, як на підставу порушення його прав, було відмовлено Хмельницьким міськрайонним судом 02.04.2013 року та залишено в силі ухвалою апеляційного суду Хмельницької області. Паспорт ОСОБА_2 отримав.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.